У це важко повірити, що монетизація субсидій зробить наших людей багатшими, але про це особисто говорить Президент Петро Порошенко. З вуст Гаранта ця теза звучить практично на усіх його зустрічах з виборцями. У тому числі, про це він говорив під час свого візиту на Кіровоградщину.
У четвер, 28 лютого, зі сцени на центральній площі Олександрії Президент окремо відзначив відкриття другого фронту, що спрямований на подолання бідності. За його словами, українці мають на власній кишені відчути економічне зростання. Саме для цього запроваджено монетизацію субсидій, індексацію пенсій та виплату у сумі 2410 грн. пенсіонерам, які отримують пенсії на рівні мінімальної або нижче.
Президент висловив переконання, що «ми перетворимо Україну в країну щасливих і вільних людей».
"Монетизація субсидій — це реальний крок до того, щоб домогосподарства, які економлять енергоносії, змогли залишити зекономлені кошти у сімейному бюджеті для власних потреб", — останнім часом стверджують чиновники.
Але, чи насправді монетизація субсидій — рятівне коло для бідних? І чи можливо почуватися щасливим, будучи бідним? Давайте спробуємо у цьому розібратися.
Якщо розмірковувати логічно, то про яке економічне зростання може йти мова, коли сама суть субсидій, про які так гарно розповідає влада — підтримка тих, хто не отримує достатньо доходів для повноцінного життя. Тобто, щодня бореться за виживання. І йдеться тут саме про бідних людей. Такі, як правило, живуть від зарплати до зарплати, від пенсії до пенсії та економлять на всьому, на чому тільки можна. У першу чергу, на енергоресурсах, бо з такими тарифами інакше не виходить. Економлять на подорожах, відпочинку, часто на одязі і навіть на якісній їжі. За "обновками" ходять у секонд- хенди та обмежують себе у корисному і смачненькому. З цього виходить, що монетизовані субсидії не вирішують проблему бідності, а постійне загравання з тими, хто напряму залежить від держави, свідчить лише про одне — влада видає бажане за дійсне.
Бо, насправді, економічне зростання –це, передусім, зростання заробітних плат. І зростання не на 400 гривень, а настільки, щоб люди мали можливість витрачати сімейний бюджет не лише на їжу і комуналку, а ще трохи заощаджувати на про всяк випадок. Наприклад, на покращення житлових умов, або принаймні, на лікування. Що також надзвичайно актуально для нашого часу. Не секрет, що спеціалізована медична допомога зараз коштує чималих коштів і рідко коли вдається вирішити цю першочергову потребу без сторонніх запозичень. Буває, що людям доводиться перетворюватися на жебраків, щоб оплатити лікування собі чи своїм рідним. Отож, сказати, що ми у якийсь спосіб відчули економічне благополуччя, значить просто себе ошукати. Тож, недаремно кажуть у народі: холодильник перемагає телевізор. А хтось при цьому продовжує збагачуватися на завищених тарифах на газ для населення. І це очевидно, як білий день.
Отож, чи можливо за таких умов побудувати країну щасливих і заможних людей? Певно, що ні. І подібні загравання перед виборами, ніщо інше, як черговий піар нинішньої влади.
Якщо ви маєте іншу думку, пишіть нам на електронну адресу редакції: selvis@i.ua.