Два місяці тому Костянтинівська громада обрала своїм головою Олександра Михайловича Клімова (на фото). Хто він, що в такий непростий для всіх нас і відповідальний час взяв на свої плечі надто нелегку ношу бути сільським головою?
Йому 46 років. Місцевий. Народився і виріс в с. Бутівське Костянтинівської сільради. Там мешкає і понині. Дружина – вчитель, працює в Бутівській школі. У селі всі знають його, як порядну, добру, щиру, спокійної вдачі людину, зразкового сім’янина. Разом з дружиною виростили і виховали двох чудових, розумних і працьовитих, а ще – талановитих доньок, які, що старша, що менша, закінчили школу з золотою медаллю, без ніяких труднощів вступили до вищих навчальних закладів м. Полтави, чим дуже втішили батьків, і зараз здобувають вищу педагогічну і економічну освіту. Олександр Михайлович відчув вже себе і дідусем, має онуку.
Має новий голова і своє, життям випробуване, розуміння суті призначення Людини в цьому житті, розуміння величі і значимості тієї крихітної частки планети Земля, де кожен з нас народився і виріс. А все від того, що до останнього часу працював на своїй рідній землі механізатором ТОВ «Колос». Певний час був і інженером.
Отож людина він зовсім не стороння і небайдужа до долі свого рідного краю і людей, що в ньому проживають. Звісно, що і не дивно те, що напередодні останніх виборів сільських голів земляки попросили його балотуватися на цю посаду. Поміркував, все зваживши, і погодився. Мабуть і не помилився, бо із п’яти кандидатів за нього проголосувала переважна кількість виборців, тим самим продемонструвавши новому голові неабиякий вотум довіри, що він повною мірою усвідомлює. Можливо, ТОВ «Колос» втратило свого надійного працівника, можливо, і в сім’ї хвилювалися за ту міру відповідальності, яку взяв на себе. Та це було на перших порах. Нині тут повне порозуміння, тим більше, що така підтримка новому голові є і від сільської громади, яка вбачає з його приходом зміни на краще в сільських реаліях Костянтинівської території.
Як себе почуває Олександр Клімов в новій ролі? Зізнається, що непросто, адже в короткий термін треба опанувати все, що потрібно вирішувати, які завдання стоять першочерговими, шляхи їхнього вирішення. Тут часу для відпочинку і довгих роздумів немає. Та все ж він переконаний, що в перспективі в його земляків все буде гаразд і за своїм прийнятим рішенням ніскілечки не жалкує, бо інакше, як сам зауважує, чого було б і погоджуватися бути сільським головою.
Доволі задоволений тим, що в нього є надійна підтримка з боку сільських депутатів, працівників сільради, активу села, молоді, місцевих підприємців, ТОВ «Колос». Це додає сил і впевненості. Саме з їхньою допомогою і підтримкою чи не вперше за багато років до Дня Святого Миколая підготували подарунки для сільської малечі і розвезли їх по домівках, на що дуже вдячно реагували батьки дітлахів. Організували в школі зустріч воїнів – інтернаціоналістів села і на цій зустрічі вручили їм ювілейні медалі до 25-річчя виводу радянських військ з Афганістану.
Планів на подальше у сільського голови дуже багато. Передусім найближчим часом поставив собі за мету навести порядок в селі, здійснити належний благоустрій, розібратися з багатьма недобудовами, виритими і покинутими котлованами, які ніяк не красять село. Це ж стосується і бур’янів по всьому довкіллю і налагодження надійного мобільного телефонного зв’язку в селі, який, по суті, відсутній, і встановлення автобусних зупинок в Бутівському, і багато чого іншого. Словом, голові є над чим працювати, що він повною мірою усвідомлює і вірить в те, що все обов’язково буде здійснюватися. І в цьому йому лише щиро хочеться побажати успіхів. Підстави для цього всі є. І головне – підтримка односельців.
В. ЮРЧЕНКО.