У Кіровоградському обласному краєзнавчому музеї відкрилася виставка історичних фотографій та предметів народного побуту «Хата моя, біла хата…» із зібрання Володимира Нагорного, яка розкриває традиції народного будівництва середнього Подніпров’я ХІХ- першої половини ХХ сторіччя. Про це можна дізнатися на фейсбук сторінці Kraieznavchyi-muzei Kropyvnytskyi
Володимир Нагорний – підприємець, майстер з виготовлення меблів і реставратор. Проте, більшості він відомий як колекціонер старожитностей, який зібрав багатотисячну колекцію старовинних речей. Предмети з його колекції нині експонуються в музеї Івана Гончара, у музеї села Опішні, десятки експонатів належать колекції колишнього президента України Віктора Ющенка. Але Володимир Георгійович продовжує дивувати та захоплювати, створюючи цікаві тематичні виставки. Його колекції неодноразово експонувалися у різних установах нашого міста, зокрема, в ОУНБ ім. Д. Чижевського, Обласному центрі народної творчості, у складі спільних виставок під час обласних заходів тощо. Знаковою виставкою була виставка «Дерево Життя» яка у 2013 році з успіхом експонувалася у нашому музеї. Виставка «Хата моя, біла хата…» знайомить відвідувачів з архітектурними формами житлових та господарських споруд, технологіями народного будівництва, з певними народними традиціями, зокрема такими, як толока і гуляння (новосілля), та містить багато інформативного матеріалу про побут, одяг та звичаї населення нашого краю у минулому столітті. Представлений на огляд в експозиції матеріал зібраний на колекціонером у селах Олександрівщини та Чигиринщини.Основним типом традиційного житла в Україні була найчастіше білена зовні та всередині будівля під солом'яним дахом. Цей тип української хати був найбільш визначальною етнографічною ознакою українського народу. Кожен регіон України відрізняється типом житлового будівництва. Це обумовлено кліматом та матеріалами для будівництваУ Середній Наддніпрянщині житло було каркасне та зрубне. Обмежена кількість дерева спричинювала застосування соломи, очерету, лози, які гармонійно поєднувалися. При цьому майстерно використовувались їх декоративні властивості. У селах багатоваріантності осель не існувало. Основним типом хати тут була хата з одним житловим приміщенням, сіньми та коморою, інколи з двома житловими приміщеннями й сіньми. На садибі мали бути сарай, погреб, хлів для худоби та птиці, садок, палісадник, обов’язково тин… На фотографіях зображені саме такі хати та господарські споруди більшістю із затоплених у 1959-му році сіл при будівництві Кременчуцького водосховища. Це одне з шести великих водосховищ на річці Дніпро в Полтавській, Кіровоградській та Черкаській областях України. Розташоване між Канівським та Кам'янським водосховищами. Було створене греблею Кременчуцької ГЕС. Заповнено у 1959–1961 роках. Його ще називають Кременчуцьким морем. На берегах водосховища розташовані міста Канів, Черкаси, Світловодськ. При заповненні водосховища були затоплені 212 населених пунктів, або 39,6 тисячі дворів з населенням 133 тисяч осіб. Найбільшим з них було місто Новогеоргіївськ. Затоплення сотень українських сіл – одна з болючих ран, яку нанесла радянська влада нашому народу.Відкрила виставку директорка Кіровоградського обласного краєзнавчого музею Ірина Смаглюк, яка привітала колекціонера з відкриттям виставки та Днем народження, який він відзначив 31 травня, наголосивши на важливості його роботи по збереженню та популяризації історичної спадщин нашого народу та подякувала за багаторічну плідну співпрацю.Про важливість етнографії як науки говорила кандидат історичних наук Світлана Проскурова. Вона зупинилася на діяльності етнографів ХІХ століття, згадавши Володимира Ястребова та торкнулася долі репресованих істориків і етнографів 30-х років ХХ століття. Вона наголосила що представлені предмети мають високу наукову та історичну цінність та сприяють більш глибокому вивченню історичної спадщини.Археолог, кандидат історичних наук Микола Тупчієнко наголосив, що весь матеріал, представлений в експозиції, є унікальним. Окрім фотографій представлені і фрагменти глиняної обмазки трипільського житла з відбитками деревини та очерету, які використовувались в народному будівництві і у першій половині XX ст. Він розповів про традиції будівництва житла в періоди найдавнішої історії України, зокрема про житло трипільців, з яким українське житло має багато спільного. Про сакральність української хати та традиції будівництва говорив заступник директора музею з наукової роботи Влад Колесниченко. Він подарував колекціонеру історичні фото українських хат із власної колекції.Про історію свого зібрання, про власні плани на майбутнє присутнім розповів сам Володимир Георгійович, акцентувавши увагу на окремих експонатах. Владимир НагорныйВітали Володимира Нагорного краєзнавці, друзі-колекціонери - Василь Білошапка, Юрий Тютюшкин, Николай Цуканов та багато інших знаних у місті людей. Усі вони висловили захоплення представленими матеріалами та побажали успіху виставці, а колекціонеру - здоров’я натхнення, та ще багато цікавих знахідок.Запрошуємо відвідати виставку та долучитися до нашої старовини.️З подякою за цікаву виставку і з найкращими побажаннями колекціонеру, перш за все, миру у його хаті та у наших хатах 
Читайте нас у
