Олег Литвиненко, як і батько, обрав шлях механізатора


Майже все життя батьки Олега Литвиненка з Олександрівки пропрацювали у колгоспі. Тато — ​комбайнером, а мати — ​дояркою. Обоє уже у кращому світі. Але обоє стали прикладом для наслідування, бо син пішов їхніми стопами. Як і батько, став висококласним комбайнером. По закінченню сільської школи одразу пішов працювати різноробочим у колгосп ім. Свердлова. А звідти на півроку був направлений у Користівську сільгосптехніку. Там отримував додатковий практичний досвід, якого ще бракувало. З 2000-го вже повноцінно працював трактористом-машиністом. 
Починав, як і годиться початківцям, на малопотужних тракторах — ​Т‑150, а далі пересів на МТЗ‑1025, і так здобув ще більший досвід. Але колгосп у той період вже розпаювали, і на його основі утворилося фермерське господарство «Олександрівське». Працювати поступово починали на новий лад. У приватника з’явилася і нова техніка. Тож згодом Олег успішно опанував і роботу на сучасних комбайнах «Джон Дір», «Кейс», «Клаас Домінатор».
Щороку з впровадженням комплексної механізації у рослинництві, технологічні процеси у сільському господарстві також суттєво змінювалися. А відповідно змінилося і керування новою надсучасною сільгосптехнікою, її налагодження та ремонт, з чим Олег чудово справляється. Та виконує свою роботу якісно і в короткі терміни.
У господарстві його знають, як порядного і сумлінного працівника, який постійно покращує свої професійні результати. З кожним роком збільшує обсяги на оранці та культивації і так само на посівах. Сам же говорить, що зараз, з настанням тепла, почав боронувати поля для утримання в грунті вологи. За тиждень має розпочати сівбу кукурудзи та соняха.
У тракторній бригаді ФГ «Олександрівське» він працює не сам. Колектив там немалий — ​ загалом дванадцять осіб, і більшість такі ж досвідчені, як і Олег. «Кожен, хто прийшов у господарство і працює на землі, той служить їй від початку і до кінця, — ​каже механізатор. — ​І віддає всі свої сили і снагу. Всього себе сповна. Інакше й не може бути». Керуючись цим принципом, Олег став досить здібним і кваліфікованим працівником. А за сумлінну працю та вагомий внесок у розвиток сільського господарства не раз відзначався подяками керівників районного та обласного рівнів. Без сумніву — ​це заслужена і вагома відзнака для трударя у другому поколінні. А вже наприкінці минулого року рекомендований трудовим колективом ФГ «Олександрівське» та відповідно занесений на районну Дошку пошани.