«До пацієнтів ставлюся як до рідних, і багато років дотримуюся саме цього принципу, — говорить Павло Миколайович Куниця (на фото). Торік вперше був занесений на районну Дошку пошани. І багато років очолює кардіологічне відділення Олександрійської ЦРЛ. Днями ми з ним поспілкувалися.
Майже 20 років Павло Миколайович в кардіології, стільки ж і завідувач відділення. Досить злагоджено працює з Центром первинної медико-санітарної допомоги, реанімацією, блоком інтенсивної терапії та діагностичним центром. Він дуже чуйний і уважний лікар.
Каже, що за статистикою до закладу звертаються переважно тяжкі пацієнти. Часто із запізненнями, бо не надто уважні до свого життя і здоров’я. Але за здоров’я, як і за життя, треба боротися.
«Лише за минулий рік з інфарктами до нашого відділення потрапило 52 особи, а з інсультами — понад 120. Чітко прослідковується тенденція до омолодження цих захворювань, — підкреслює лікар. — Але через несвоєчасні звернення і нехтування профілактичними оглядами, 65% всіх смертей в Україні — це сердечники».
Павло Миколайович радить приділяти максим часу профілактиці серцево-судинних захворювань, і наголошує, що незалежно від віку за європейськими стандартами артеріальний тиск у дорослої людини не має перевищувати показників у 140 на 90 (це дані Європейського товариства кардіології і гіпертензії). Його важливо контролювати, бо найбільше коварство гіпертонії у тім, що не всі люди відчувають підвищення тиску. Окрім того, важливо слідкувати за рівнем холестерину та ліпідів у крові, норма яких для дорослої людини не перевищує 5 одиниць. І саме від цих двох факторів залежить можливий рівень закриття судин атеросклеротичними бляшками (тромбами). Хоча, як не парадоксально, такі випадки фіксуються і в новонароджених.
Також кардіолог пояснює, що і при інфарктах, і при інсультах подальше життя і здоров’я пацієнта напряму залежить від своєчасного звернення до медичного закладу. Тому, якщо у хворого артерія вже закупорилася тромбом, то «терапевтичне вікно» надання допомоги такому пацієнту сягає 12 годин при інфаркті, і 4,5 години при інсульті. У цей період йому потрібно негайно ввести тромболітик — препарат для розчинення свіжих тромбів. Він є в наявності в ОЦРЛ і видається за державною програмою.
Після тромболізису пацієнт дообстежується. Складні діагнози обговорюються всіма районними кардіологами. І в залежності від цього хворий направляється на дообстеження. Може пройти — МРТ і КТ, а також УЗД, спірограму і ехо-кардіограму, холтер ЕКГ та АТ з добовим моніторуванням. Тяжкі хворі лікуються в палатах інтенсивної терапії. А ті, які потребують більш складного лікування, направляються в обласний кардіодиспансер. З 2012-го там працює ангіограф і олександрійці мають змогу пройти дообстеження судин серця й інших судин. На їхній основі у деяких випадках приймаються рішення про стентування артерій з метою відновлення кровообігу. Але, якщо ситуація дуже критична і більшість артерій закупорені, то таких пацієнтів оперують, здійснюючи аортокоронарне шунтування. А при суттєвих порушеннях ритму серця проводиться протезування клапанів. Тобто ставиться «штучний водій ритму» — кардіостимулятор.
Особлива увага кардіолога приділяється лікуванню ішемічної хвороби серця, нестабільної стенокардії (передінфарктного стану) та гострого інфаркту міокарда. До таких станів пацієнта призводить перш за все судинна катастрофа — тобто гостре закриття коронарних артерій серця тромбами на фоні атеросклеротичних бляшок.
Зі слів Павла Миколайовича, за складними діагнозами у лікарні часто скликають спеціальні консиліуми, проводять додаткові консультації. Сам він постійно підтримує зв’язки з кардіологами загальнодержавного рівня, часто відвідує спеціалізовані всеукраїнські конгреси та підтримує тісні зв'язки з фахівцями різних рівнів.
Окрім того, наголошує, що краще завчасно звернутися до лікарів з метою визначення факторів ризику можливих серцево-судинних ускладнень. Це дасть шанс їх уникнути, а також попередити інвалідизацію та передчасну смерть.
«Треба завжди вести здоровий спосіб життя — не палити, не зловживати спиртним, обмежити вживання тваринних жирів і солей, контролювати свою вагу і урівноважити режим праці та відпочинку, вчитися боротися із психоемоційними стресами, щоденно вимірювати артеріальний тиск і пульс»- наголошує лікар. Сам Павло Миколайович кожен свій ранок починає із зарядки, а у вільний час полюбляє грати в настільний теніс, бере участь в обласних олімпіадах. Також чудово виконує пісні під гітару і гарно на ній грає.
З досвіду лікар констатує, що на фізичну активність і якісне харчування люди мало звертають уваги, а навпаки легше піддаються шкідливим звичкам. Те ж стосується і доступу до якісної медицини і профілактики хвороб, з чим люди надто й не поспішають.
До відома читачів:
Павло Куниця виріс у багатодітній родині. Родом з села Харсіки Чорнухинського району Полтавської області. За прикладом старшої сестри Тамари послідував у медичну сферу. У 1988 році закінчив Дніпропетровський медичний інститут, отримавши профіль лікаря швидкої допомоги. Інтерном був направлений у Білу Церкву, а звідти в Яготин, і потім переїхав до Олександрії. Рік працював у міській станції швидкої допомоги в педіатричній бригаді. Там потоваришував з колегою Олександром Гірником, який нині очолює районний Центр надання первинної медико-санітарної допомоги. А потім отримав пропозицію із санаторію «Дружба» і перейшов туди лікарем-невропатологом, пройшов курси підвищення кваліфікації. За рік Павло Роженцев — колишній головний лікар ОЦРЛ — запросив його до себе лікарем-профпатологом. Не вагаючись, лікар погодився, і за декілька років почав працювати кардіологом, а згодом очолив кардіологічне відділення, яким успішно опікується й зараз. Не один рік пліч-о-пліч працює з фаховим кардіологом і очільником медзакладу Валентиною Гарагулею та її сином Олександром.
З початку 2018-го року кардіологічне відділення було відокремлене від терапії. Зараз має 20 стаціонарних ліжок. У підпорядкуванні Павла Куниці 7 старших і 5 молодших медсестер. Усі гуртом віддають пріоритет у допомозі хворим — перш за все жителям Олександрійського району, але за кваліфікованою допомогою до них звертаються і мешканці Петрівського та Онуфріївського районів, а також міста Олександрії.