У попередньому номері «СВ» ми вже розповідали своїм читачам про проблеми Олександрійського онкодиспансеру і допомогу закладу з боку волонтерів. До теми змушені повернутися, бо днями з гарною новиною до редакції завітав олександрійський доброчинець Олег Берсименко (на фото). Він повідомив, що до раніше зібраних 52 тис. грн. додалося ще 30 тис грн. Їх на заклад перерахував керівник ТОВ НВФ «Агросвіт» Віктор Недобиткін. І вони мають піти на вирішення проблем лікарні, яких чимало.
«Допомогти матеріально пообіцяв і директор АВПП «Агротехнологія» Валерій Шевченко,- підкреслює Берсименко. - Але силами цих двох меценатів вирішити всі негаразди закладу - неможливо, бо потреб чимало і ця допомога, як крапля у морі. Тому через ваше видання я хочу звернутися до народних обранців Анатолія Кузьменка та Івана Мірошніченка, а також депутатів всіх рівнів і підприємців - директора ТОВ «Агродар-ЛТД» Анатолія Дорофеєва, керівника ТОВ «Гермес-Трейдінг» Юрія Скічка, щоб також у цьому посприяли».
Нагадаю, що про перелік всіх негараздів, які має Олександрійський онкодиспансер, Олег дізнався, коли був змушений звернутися до закладу, аби прооперувати там свою маму – Ніну Володимирівну Берсименко. На її прохання і почав перейматися подальшою долею закладу. Знайшов підприємців, які забезпечили його продуктами і по можливості коштами на придбанням медобладнання.
«Але самі пацієнти і волонтери не в змозі вирішити всі негаразди цієї лікарні. Та і має вона, до речі, два лікувальних корпуси. Дуже не зрозуміло, чому її керівник Володимир Хірса проблемами закладу особливо не переймається, а просто сидить, склавши руки. Він першим має бити на сполох, - наголошує мій співрозмовник. – Повірте, лікарня знаходиться у жахливому стані, майже катастрофічному. Багато років не знала ремонтів і відновлень. Я вважаю, що палати там страшні і напівобдерті, а діагностична апаратура зовсім застаріла. Керівнику давно потрібно було звертатися з листами до губернатора, обласних депутатів та до в.о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун, а не чекати, що допомога сама впаде на нього. Таке буває тільки у казках! Давно треба оббивати пороги міністерських кабінетів. Але він у цьому не зацікавлений, і йому чомусь не болить доля закладу. У той же час всіма господарськими проблемами переймається завідувач гінекологічного відділення і лікар з багаторічним стажем Леонід Хоменко. Він прагне до того, щоб заклад став кращим, і стукає у всі двері. Але у нього немає владних повноважень, щоб напряму звертатися до обласних депутатів та чиновників інших рівнів.
Ще важливо пригадати, що на початку 2016-го нині покійний журналіст Руслан Гаврилов у публікації «Моєї Олександрії» розповідав, що онкодиспансер отримав 1,2 млн. грн. коштів з обласного бюджету. Цю подію тоді коментував Володимир Хірса. Він зазначив, що у головному корпусі (на Міліцейській,76) чотири роки протікав дах і через це дуже постраждали всі приміщення і палати. Вони потребували різного роду відновлення. І у зв’язку з цим заклад отримав кошти на ремонт 24 палат, коридорів, санвузлів, заміни вікон. На майбутнє керівник планував зовнішнє утеплення стін та придбання сучасного обладнання. Але подальшої інформації про використання коштів головний лікар не оприлюднив. А мав би, бо щороку у його закладі консультується понад 13 тис. осіб, ще більше 1100 лікується у стаціонарі і понад півтисячі перебуває на денному лікуванні.
Тому я ще раз хочу звернутися до всіх читачів «Сільського вісника»: люди, не сидіть склавши руки, не бійтеся говорити правду і шукати шляхи вирішення своїх проблем. Можливо таким чином ви опосередковано врятуєте чиєсь життя, та від вас залежатиме чиєсь одужання!».
Через газету волонтер звертається до голови Кіровоградської ОДА Сергія Кузьменка та Олександрійського міського голови Степана Цапюка з пропозицією збирати круглі столи з підприємцями та меценатами, щоб допомогти онкодиспансеру, а також ініціювати проведення благочинних акцій та ярмарків, чи флешмобів. У закладі сьогодні обслуговується 60% містян, і 40% - жителів прикріплених районів - Світловодського, Онуфріївського, Олександрійського та Петрівського. Тут на обліку перебуває 3008 олександрійців, з яких 14 дітей. Люди звертаються сюди, аби отримати консультації хірурга, гінеколога, рентгенолога та радіолога, обстежуються і оперуються. І великий відсоток цих пацієнтів – молодь.
Водночас є приклади позитивних зрушень у покращенні надання медичних послуг на сусідніх територіях. Олег Берсименко ставить у приклад ситуацію з Новопразькою і Шарівською амбулаторіями Олександрійського району та Чечеліївського ФАПу – у Петрівському. Аби пересвідчитися у достовірності його слів, нам довелося зв’язатися з представниками цих медичних закладів. І ось що вони нам розповіли.
Головний лікар Новопразької амбулаторії Михайло Цвігун (на фото) каже, що кілька років тому його заклад теж знаходився у досить плачевному стані і за протипожежними нормами лікарню мали б закрити. Але, аби уникнути цих проблем, у 2015-му адміністрація подала заявку до проекту ЄС/ ПроОН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» та виграла грант у розмірі 10 тис. доларів. За рахунок цих коштів змогли відновити одразу дві амбулаторії – Новопразьку та Шарівську. Зокрема, замінили вікна й двері, провели майже капітальний ремонт приміщеннь. Проект також дофінансовувала Новопразька селищна рада, виділивши 39 тис. грн. та Олександрійська районна рада - 20 тис. грн. А згодом за кошти місцевої громади їм вдалося придбати все необхідне медобладнання. Зараз там ще триває ремонт терапевтичного корпусу. Його здійснюють за кошти Олександрійського районного бюджету та Новопразької ОТГ. Тож зараз за рівнем оснащення і благоустрою заклад не поступиться навіть приватним клінікам.
Схожу історію розповідає і Сергій Дяченко, Чечеліївський сільський голова (очільник невеликої громади, що знаходиться у Петрівському районі). Дев’ять років тому він ініціював створення громадської організації «Надія+2020». Прагнув додатково залучати кошти на розвиток сільської території. І разом з громадськими активістами брав участь у різноманітних конкурсах та грантах. За рахунок залучених інвестицій, йому вдалося повністю відновити ФАП і зробити з нього таку собі «міні-амбулаторію». Тепер заклад оснащений сучасним стоматологічним кабінетом. На його відновлення було залучено майже 600 тис. грн., з яких 5% коштів вклала сама громада, залучивши спонсорів.
Реалізована дуже гарна ініціатива, бо сьогодні маленький ФАП обслуговує понад тисячу осіб - а саме мешканців двох сільських рад - Чечеліївської та Малинівської. Окрім того, щоб і надалі залучати на територію додаткові інвестиції, Сергій Дяченко спільно з сусідом, Малинівським сільським головою Едуардом Яротним реалізували соціальний проект «Мотузковий парк». Дяченко вважає, що перешкод на шляху до реалізації запланованого у нього не було, бо вистачало бажання та ентузіазму, аби вирішувати свої проблеми. І не лише ФАП, а й інші об’єкти, які є у його підпорядкуванні, знаходяться в досить гарному стані. У планах сільського голови створення місцевого комунального підприємства, що надаватиме людям дешеві і якісні послуги з водопостачання, поховання та благоустрою.
Підсумовуючи, Олег Берсименко зазначив, що зараз не на часі переклеювати один на одного політичні ярлики і змінювати прапори, коли справа стосується людського життя. І тим більше складних недугів.
Але чи дійсно заклад має такі проблеми і яка ситуація із його забезпеченістю, ми намагалися з’ясувати у головного лікаря Олександрійського онкодиспансеру Володимира Хірси (на фото). І у процесі спілкування дізналися, що лікар не поділяє погляди волонтера. Та каже, що і голова Кіровоградської ОДА Сергій Кузьменко, і керівник Кіровоградського обласного департаменту охорони здоров’я Олег Рибальченко добре знають про нашу ситуацію із ремонтами і придбанням медобладнання. “Але кошти нам востаннє виділяли лише кілька років тому. Тоді ми й змогли відремонтувати дах, замінити вікна і зробити ремонт окремих кімнат та коридорів. Все, що отримали - освоїли. Тому говорити, що у нас нічого не зроблено – це неправильно, - говорить Володимир Хірса. - Ми робимо все можливе, але не завжди і не в повній мірі нам це вдається».
Попри діаметрально протилежні позиції обох респондентів, і різне бачення даної ситуації, ми мусимо констатувати, що онкологія – це страшна хвороба, і нікому не побажаєш стати її заручником. Тому на сторінках свого часопису друкуємо реквізити Комунального некомерційного підприємства «Олександрійський онкологічний диспансер Кіровоградської обласної ради». Код одержувача: 24151755, АТ КБ «Приватбанк» 323583, розрахунковий рахунок 26003052931369. Сюди можна перераховувати кошти, з вказівкою у призначенні платежу «Благодійна допомога на придбання медичного обладнання». І олександрійці вже почали це робити.