Більше півсотні сортів елітного винограду росте у новопразьця

27-річний Андрій Іванов оператор машинного доїння на «Петриківському молоці» з 5-річним стажем, крім основної роботи має дивовижне хобі — вирощує виноград.
Три роки поспіль доглядає саджанці, які розводить на присадибній ділянці. Кожну рослинку, кожну стеблинку оточує особливим доглядом та любов’ю. Вважає, що у всьому живому є пульс всесвіту, а рослини, як і люди — відчувають турботу. Виноград Андрій ростить і плекає не заради вина, а для отримання самих ягід. Виноградарство для нього — велика душевна втіха, бо відволікає від буденної метушні.
Для нашої місцевості виноград — звична культура. На деяких садибах виконує суто декоративну роль, створюючи на подвір’ї тінь, а на інших — практичну. Його розводять для виготовлення п’янких і ароматних вин. В Андрія є невеликий садок біля хати. Виноград засадив на 20 сотках. Територію планує збільшити.
«Хочу розвести до двохсот сортів винограду. Уже на осінь замовив саджанці у досвідчених виноградарів з Олександрії — Віктора Кононенка та Миколи Люлькова, — каже він. — У наших умовах можна виростити чудовий сортовий виноград, який можна продавати. Я цим займаюся лише 3 роки. Вважає себе початківцем. Але навіть за такий короткий проміжок часу освоїв чи не всі тонкощі даної справи». Частину врожаю новопражець використовує для власних потреб, а лишок — продає. Має на своїй ділянці різні сорти винограду. Про таємниці садової справи розповів читачам «СВ».
— З чого почалося ваше виноградарство?
— Хотілося, щоб вдома були елітні сорти. До того ж моя 4-річна донька Мар’яна дуже полюбляє виноград і задля того, щоб не купувати оброблений, розводжу свій — натуральний. Спокусила й економічна складова: спершу купив 10 саджанців. Обійшлися у 900 грн. Але є й дорожчі й дешевші. На ринку намагаюся не купувати, а лише в професіоналів. З розведенням і доглядом кущів допомагає менший 24-річний брат Сергій. Живемо на одній вулиці — по-сусідству. Також виноградарством був захоплений і мій покійний прадід Дмитро із Донецька. Може від нього й успадкував таку цікавість.
Зараз маю 10 винних сортів та понад 40 десертних виноградів. Постійно докуповую нові. Розвів, щоб самим посмакувати, й на продаж. Вино з нього не виготовляю.
— Який сорт винограду найкраще підходитиме до нашого клімату?
— Аби вибрати правильний виноград, немає ніяких проблем. Взагалі, селекція у цій галузі розвивається дуже стрімко: більш стійкі до шкідників витримують морози до 26˚С, мають великі ягоди, що не тріскаються від вологи.
У нас добре зарекомендував себе виноград сортів «Самбо», «Імпульс», «Надія-азес», «Кишмиш-білий», «Кишмиш-венгерський». Вони дають достатній врожай та витримують температури, які властиві нашому регіону. Найбільш морозостійкі та витримують температуру до 25—26˚С морозу.
— Чи захищаєте виноград від сильних морозів, якщо зима лютує?
— У мене багато молодих сортів винограду, деякі ще не плодоносили. Якщо виноград уже дорослий, то він краще витримає холоднечу. Аби не померз укриваю його. Із шиферу роблю спеціальні пірамідки й накриваю бастизолом. Та здебільшого навіть, якщо у нього мерзнуть бруньки, лоза може за рік відновитися.
Але, якщо садити маленький саджанець восени, то все таки варто його утеплити. По-перше, потрібно правильно садити, а коли настане зима, можна накрити саджанець ґрунтом.
— Чи багато виноградарів у Новій Празі, які з вами конкурують?
— У багатьох дворах є виноград. Але в таких масштабах, як у мене, його розводять одиниці. Маю доброго знайомого — Анатолія Моздолевського. Він досвідчений виноградар — має багато сортів. У нього й досвід переймаю. А загалом, вкладаю багато сил у справу, але найбільший врожай зібрав лише цьогоріч. Вирощую натуральний продукт, який має попит, адже привозний виноград зривають ще зеленим та багато разів обробляють хімікатами. Я ж цього не роблю. Переважну більшість врожаю збираю у серпні. Зараз ще дозріває сорт «Молдова» — зберігається до нового року, та «Оригінал», — пролежить кілька тижнів.