Про гуртки, де розвивають художній смак, добре знає Світлана Михайлівна Козак. Працює вона у Новопразькому будинку дитячої та юнацької творчості шість років і з нею діти опановують ази у трьох напрямках– аплікація соломкою, вишивка стрічкою та виготовлення сувенірів. У її п’яти групах навчаються близько ста юних новопразьців.
– Молодшу групу відвідують здебільшого діти від 8 до 10 років, а старшу – від 12 до 15, – зазначає керівниця гуртків. – Але ми радо зустрічаємо дітей з першого по одинадцятий клас. Незважаючи на те, що вже й мають дітлахи доступ до мережі Інтернет, сучасні гаджети, вони із задоволенням після уроків та у вихідні дні поспішають до будинку творчості, бо їм тут цікаво. Усім колективом ми намагаємося вдало поєднувати світ прекрасного і сучасності. На заняття до нас приходять і дітки із школи – інтернату. У моїх групах їх десять чоловік. Загалом програма розрахована на два роки, у гуртку «Сувенір» – на рік.
Світлана Михайлівна самостійно оволоділа мистецтвом виготовлення виробів із соломки і тепер разом із вихованцями виготовляють чудові картини, ляльок, янголів, павуків, різдвяних дідухів. «Яка краса!» – часто можна почути від дітей і дорослих, котрі вперше бачать роботи із соломки. Не могла і я повірити, що ця диво-птаха – павич (на фото у руках Світлани Козак) теж виготовлена із соломки, хоча до цього вже бачила чимало різних картин і поробок. Я б сказала, що виготовлена вона швидше за все із пір’я. Цю роботу Світлана Михайлівна допомагала готувати на Всеукраїнську виставку – конкурс декоративно – ужиткового та образотворчого мистецтва «Знай і люби свій край» своїй вихованці Єлизаветі Гой, дев’ятикласниці Новопразького НВО. До речі, ця дівчина вже чотири роки відвідує гурток, до цього опанувала нитяну графіку, і неодноразово відзначалася грамотами за перемогу і в обласному, і в республіканському етапах Всеукраїнського конкурсу «Український сувенір».
Цікавлюся, скільки часу витрачено на виготовлення цієї дивовижної картини. – Приблизно вісім повних днів, – зазначає Світлана Михайлівна. – Робота доволі скрупульозна, потребує посидючості, витривалості. Але й результат не може не порадувати.
Підтвердженням тому є численні відзнаки гуртківців у різних конкурсах, причому здебільшого за зайняті І та ІІ місця. Серед них роботи Єлизавети та Анастасії Гоїв, Альони Сабової та Вадима Губи. Та й сама керівниця гуртка неодноразово відзначалася подяками і грамотами відділу освіти, райдержадміністрації та Національного екологічно-натуралістичного центру учнівської молоді.
- А як вдається заготовити необхідну кількість сировини, щоб вистачило на усіх дітей, і майже на рік, – допитуюся у співрозмовниці.
- Солома – прекрасний матеріал, який після певної обробки придатний для виготовлення найрізноманітніших виробів, - відповідає вона. - І тоді діти фантазують чи знаходять зразки із інтернету, і в їхніх рученятах стають слухняними ножиці і солома. І на світ з’являються дивовижні роботи, які глибоко хвилюють і створюють позитивні емоції.
Заготовляю солому – ячмінну і пшеничну – сама. Попередньо домовляюся із нашими фермерами Миколою Лукашовим, Валерієм Мішковичем та Сергієм Ткачем. Спасибі їм, що ніколи не відмовляють. Нажинаю колосся із стеблами у період молочно-воскової стиглості скільки нам треба. Зберігаю їх у снопах. А вже потім із дітьми ми сортуємо його – колосся окремо, стебла окремо. Соломини мають бути рівними й чистими. Зберігаємо у такому вигляді у коробках. Перед розглажуванням отримані трубочки замочуємо, для того щоб солома розм’якшилася. Потім розрізаємо стебла на смужки, розгортаємо і розгладжуємо. Колоски залишаємо на виготовлення дідухів. Словом, відходів у нас практично немає. І ми забезпечені якісним матеріалом до наступного сезону.
Потім Світлана Михайлівна не менш емоційно розповідає про яскраві вироби, які милують око, зігрівають душу – роботи, вишиті стрічкою. – Дуже подобається дітям сучасна вишивка шовковими стрічками, – говорить вона. – Оскільки це захоплююче і популярне заняття, і завдяки йому можна створити неймовірно красиві речі за короткий час і з мінімальною затратою сил. Матеріал вихованці купують самі, але, коли приходять діти і хочуть спробувати, то для таких потреб маю усе необхідне, придбане за власний кошт. Робота у цій техніці не дуже складна. Ми розпочинаємо вишивати з найпростіших прийомів. Завдяки об’ємному малюнку, різноманітній кольоровій гамі та різній ширині шовкових стрічок, виріб завжди виглядає привабливим та оригінальним. Опанувавши різні види швів, діти створюють власноруч напрочуд гарні речі. Серед них – картини, прикраси, аксесуари для волосся та ін. До речі, стрічки оживляють зачіску, а оброблені ними речі та прикраси набувають так званої родзинки. Вихованці гуртка беруть участь зі своїми роботами у виставках та конкурсах, де посідають призові місця. Серед них Анна Давидова та Анастасія Гой.
Традиція дарувати сувеніри збереглася і до наших днів. Тому після занять у гуртку з назвою «Сувенір» діти з легкістю можуть виготовити «дарунок напам’ять» (таким є переклад із французького). Тут вони і ліплять, і шиють, і роблять аплікації, і плетуть бісером.
-З предметів, які є у нас під рукою, діти виготовляють чудові сувеніри, які приємно дарувати, – додає Світлана Михайлівна. – На цих заняттях вони розвивають творче мислення, фантазію. І, головне – їм це подобається.
До речі, приємно, що на минулому тижні до нашого закладу завітав голова райдержадміністрації Богдан Анатолійович Куруп. Він побачив на власні очі, чим ми живемо, які здобутки маємо і які проблеми нам треба було б допомогти вирішити. А ми і надалі зі своїми вихованцями будемо вишукувати варіанти цікавих робіт і втілювати мрії у життя.
Ми ж бажаємо талановитому керівнику та її учням натхнення та творчих успіхів.
Спілкувалася О. СТОРЧОВА.