7 грудня - професійне свято сільських і селищних голів, депутатів місцевих рад. А ще нагода поговорити про життя-буття окремої територіальної громади, про досягнення й наболіле. Що, приміром, сьогодні хвилює мешканців Андріївської сільської ради, чим живуть, як вирішують свої проблеми і хто в цьому допомагає? Та, перш ніж, відповісти на усі ці запитання, скажу, що на даний час Андріївська сільська рада - це п’ять невеличких сіл: Андріївка, Степанівка, Сургани, Рожеве та Мала Березівка. Напрацювань для покращення життя мешканців на території, де налічується близько шестисот дворів і проживає 762 особи, достатньо, та є ще й багато невирішених питань, тих, які потребують особливої уваги. Демографічна ситуація в селі характеризується як задовільна. За неповний рік тут народилося 8 дітей, померло - 9 осіб. Громада відносно невелика, переважна кількість мешканців - люди похилого віку. Хоча за останні два роки в основній структурі населення збільшується частка дітей.
Як і для більшості українських сіл, в Андріївці найбільш болючими є проблеми благоустрою. Це й стан доріг, який, м`яко кажучи, небезтурботний, питання вуличного освітлення, стихійних сміттєзвалищ тощо. Це і не дивно, бо їхнє вирішення тісно пов’язане з нестачею коштів у сільських бюджетах, і що гріха таїти, - то біда практично кожної маленької територіальної громади, а тим більше сьогодні, коли в державі така скрута. Та ще гірше, коли відсутні перспективи подолання цих негараздів. Але це аж ніяк не стосується Андріївки, бо й сільський голова, і актив села, і районна влада, не відкладаючи проблеми в довгий ящик, сприяють їхньому вирішенню, причому особливу увагу приділяють розвитку соціальної сфери. Є в Андріївці школа, яку на сьогодні відвідує 55 дітей (дев’ятирічка), бібліотека, ФАП. А ще дитсадок, де зараз виховують двадцять малюків і, до речі, знаходиться він на балансі сільської ради. Дітвору з сусідніх сіл до школи й садка підвозять автобусом місцевого підприємства. Базовим господарством тут є ПАТ «Олександрійський Райагрохім». Працює на території ради й ФГ «Джерело-2». Керівники обох підприємств з порозуміння ставляться до проблем місцевої громади і по можливості підтримують.
Про турботи мешканців андріївської громади ведемо розмову з сільським головою Віктором Близнюком.
- Наш край завжди був аграрним і ніколи не мав великого промислового виробництва. Тож зайнятість та матеріальний статок нашого населення забезпечували місцеві сільгоспвиробники. Але реорганізація агропромислового комплексу в державі призвела до того, що значна кількість населення залишилась без роботи, а місцеві громади – без додаткової шефської та спонсорської підтримки. Лишень по нашій сільраді 81 безробітна особа працездатного віку. Часто, щоб вирішити свої життєві проблеми, ми звертаємось до керівництва райдержадміністрації та райради, мобілізуємо громаду й залучаємо доброчинців, - відзначає сільський голова і додає, що живуть люди в селах своїми повсякденними турботами, вистачає негараздів, але найбільш болючою для їхньої громади темою є наповнення сільського бюджету.
Справа в тому, що територія сільської ради немала і складає 8635,7 га, але при цьому сільгоспвиробників тут не так вже й багато. Чому так - запитає дехто, невже земля простоює без діла? Та ні, обробляється, однак є тут одне «але», бо фактично 3 тис. га, які географічно розміщені на території сільради, жодної копійки до сільського бюджету не приносять. Цей величезний шмат землі колись належав Олександрійському аграрному технікуму, а кілька років тому перейшов до Білоцерківського національного агроуніверситету, як «Олександрійське навчально-дослідне господарство». Коли технікум був самостійною одиницею, то податки за використання земель навчально-дослідного господарства сплачувались до Андріївської ради, а після того, як заклад увійшов у структуру університету, вони сплачуються до бюджету міста Біла Церква. Через певні особливості української системи оподаткування, щомісяця сільрада недораховує у своєму бюджеті як мінімум 50 тисяч гривень, та й до цього мешканці села Сургани втратили робочі місця. Вже фактично три роки цим питання «опікується» обласна прокуратура. Утім остаточних рішень на користь громади поки що немає. І чи зрештою вдасться зрушити проблему з «мертвої точки» та зробити щось на користь людей, прогнозувати складно, бо, м’яко кажучи, ситуація парадоксальна. Але ж як відомо, додаткові кошти до сільського бюджету, це й додаткові можливості на вирішення проблем громади. А це вам і вирішення питань ремонту сільських доріг, й водопостачання, й проблеми двох стихійних сміттєзвалищ, які раз по раз з’являються поблизу Андріївки та Сурганів, й багато іншого.
У планах на наступний рік, за наявності коштів, – побудова православної каплиці, спортивного майданчика, майданчика для виступу колективів художньої самодіяльності, адже ні церкви, ні клубу на території сільради немає. - Пріоритетним завданням для сільського голови й 14 депутатів є водопостачання на новий мікрорайон, - каже Близнюк. А в дитсадку «Ластівка» планують також відкрити другу групу, вже і заяви від батьків назбирали. Перспектив – багато. Що ж стосується реалізованих задумів, то тут обов’язково треба сказати, що протягом поточного року за підтримки сільських депутатів й ініціативи самого В. Близнюка частково вирішили проблеми вуличного освітлення. Для цього із сільського бюджету використали понад 35 тис. грн.
- Доклали усіх зусиль, щоб встановити на території Андріївки, Степанівки та Рожевого 35 ліхтарів, на наступний рік плануємо встановити ще дванадцять у Сурганах та Малій Березівці, - каже голова. - Облаштування однієї світлоточки обходиться бюджету у понад тисячу гривень. Що стосується благоустрою території сіл, то за кошти громади поставили дві автобусні зупинки та п’ять стаціонарних урн для сміття. У центрі села Сургани провели поточний ремонт пам’ятника воїнам-визволителям. Звичайно ж, велика увага приділяється дитячому садку «Веселка», який є одним з кращих у районі. Ми намагаємося не забувати про людей похилого віку та соціально вразливі верстви населення. До традиційних державних свят, які проводяться на території ради, виділяємо кошти на цінні подарунки для заохочення сільчан. А на жовтневій сесії сільської ради депутатами було прийняте рішення про втілення в життя ідеї присвоєння кращим і найбільш шанованим жителям Андріївки звання «Почесний громадянин села» з врученням їм грамоти, посвідчення про присвоєння цього звання і занесенням в Книгу пошани, яка знаходиться на видному для всіх місці в сільській раді. Після цього рішення звання кращого громадянина Андріївки першим було присвоєно шести його жителям.
Серед найбільш активних мешканців громади Віктор Близнюк відзначає депутатів сільської ради: Л. Шпакову, Г. Клименка, Ю. Задорожнього, Л. Панченко та інших.
Взагалі-то Віктор Олексійович переконаний, що стан справ у сільській раді не може повністю задовольнити громаду. Хоча й відзначаються певні зрушення, але зупинятися на досягнутому і забувати про те, що найбільш болюче для людей, тут ніхто не збирається. Давно минули часи, коли на розвиток базової соціально-побутової та комунальної інфраструктури сільських громад вливалися потужні кошти з місцевих сільгосппідприємств та державного бюджету. Треба бути відвертими, що сьогодні в умовах державної кризи і війни на сході, єдиний вихід із цієї ситуації - мобілізація громад та реалізація їхніх ініціатив, напрацювання механізмів співпраці з міжнародними організаціями, участь в мікропроектах, а також співпраця влади і бізнесу. У цьому сенсі мій співрозмовник відзначає, що значна допомога громаді надавалася від гендиректора ТОВ «УкрАгроКом» Анатолія Кузьменка та підтримка від заступника голови Олександрійської РДА Юрія Коваля. Але говорити сьогодні про гарантії стабільності матеріальної бази та місцевих бюджетів В. Близнюк не береться, оскільки малі територіальні громади не в змозі вплинути на загальнодержавні процеси.
В. ТИМОФЄЄВА.