Ми зустрілися з Володимиром Івановичем (сільським головою Пантазіївки) у світле велике свято - 9 Травня. Біля сільського будинку культури, у центрі села. Тут дуже гарно: милують око клумби з квітами, акуратно підстрижені кущі, розкішні зелені ялинки. Центральна вулиця, як у місті – з якісним асфальтом, рівна та прибрана. За будинком культури манить до себе яскравий сучасний ігровий майданчик з гойдалками та тренажерами для шанувальників здорового способу життя.
Отож, в усьому тут відчувається дбайлива рука господаря, точніше господарів. Це видно з першого погляду. Відомо, що місцева влада плідно і конструктивно співпрацює з базовим господарством «Пантазіївське» (директор Олег Коріненко). Сьогодні Пантазіївка - частина Новопразької об’єднаної громади. Саме тому я приїхала сюди на свято.
До початку урочистостей - майже година, з гучномовців лунають пісні воєнних років і в нас достатньо часу для спілкування. Я цікавлюся культурним життям села, і Володимир Кутинець розповідає про наболіле:
- Сільський будинок культури залишився без культпрацівників. Дві молоді фахівчині, нещодавні випускниці Олександрійського коледжу культури, подалися на заробітки до Польщі. Ось тепер переймаємося: чи повернуться дівчата до нашого села. Цілком ймовірно, що повиходять там заміж та й залишаться на чужині. Ось така в нас євроінтеграція. Молодь виїздить за кордон, бо там і якість життя, і заробітна платня в рази вищі, ніж в Україні.
Я підтримую розмову. З думкою про Європу, цікавлюся, з яких кроків почалася в Пантазіївці реформа місцевого самоврядування? Адже це, по суті, крок до євроінтеграції.
- З пропозицією про об’єднання до жителів Пантазіївки звернулася громада Нової Праги, - розповідає Володимир Кутинець. – Щоб обговорити пропозицію, зібрали сходку. Прийшли майже 160 жителів села і після тривалої дискусії таки ухвалили позитивне рішення. Люди зрозуміли, що рано чи пізно реформа місцевого самоврядування торкнеться усіх найменших сільських рад. Тому зволікати з об’єднанням не стали. Вирішили об’єднуватися добровільно, бо потім будуть приєднувати примусово. А для нас така перспектива – не дуже прийнятна. Свого часу Пантазіївка вже була у складі Новопразького району. Транспортне сполучення з Новою Прагою в нас є та й інфраструктура там така, що цілком нас, жителів Пантазіївки, влаштовує.
- І жодних хвилювань та сумнівів?
- Було трохи. Нас хвилювало питання, чи не стане пантазіївська сільська рада донором об’єднаної громади? Та нас запевнили, що кошти на розвиток інфраструктури із загального бюджету розподілятимуться пропорційно - відповідно до внеску до загальної казни.
- Так, і Ви будете у складі виконавчого комітету і зможете впливати на формування й розподіл бюджетного пирога.
- Згоден. І в цьому плані, думаю, все буде так, як прописано у законі. У мене сумнівів немає, що в процесі спільної роботи нам буде нескладно знаходити спільну мову.
- А дороги в селі ремонтуються? Чи передбачаєте у сільському бюджеті на це кошти?
- Так, ми плануємо з сільського бюджету виділити кошти на ремонтні роботи центральної вулиці. Передбачили на ці цілі один мільйон гривень.
- І базове підприємство допомагатиме?
- Базове підприємство допомагає тим, що справно сплачує податки до місцевого бюджету. Ми досягли згоди, щоб збільшити ставку земельного податку з 3% до 12%. І це суттєва підтримка території. Я завжди всім говорю, якби не ТОВ «Пантазіївське», то не знаю, щоб я тут робив. З усіх нагальних питань є розуміння і підтримка громади.
- Цікаво, що ви запланували на поточний рік у програмі соціально – економічного розвитку?
- Запланували чимало заходів, які вже реалізуємо. Передусім, це заміна вікон у шкільних коридорах. Торік замінили склопакети у класах, цього року – у коридорах та в актовому залі. Всього 18 вікон. У літні місяці зробимо ремонт ФАПу та харчоблоку у дитячому садочку. Вже встановили дитячий майданчик завдяки сприянню народного депутата Олеся Довгого. Важливо для нас те, що до наступного року ми залишаємося зі своїм бюджетом. Тому усе, що запланували на цей рік, обов’язково виконаємо.
- Чи легко далося особисто Вам рішення про перехід зі Знам’янського району в Олександрійський? - запитую далі у сільського голови.
- Я був одним з найбільших противників об’єднання, - говорить Володимир Кутинець. - Оскільки не вірив у реальне покращення життя людей завдяки децентралізації. У першу чергу я розкритикував запропонований перспективний план об’єднання, згідно з яким наше село планували приєднати до Суботцівської або Дмитрівськоі громади. Я народився, виріс, жив і буду жити у цьому селі і за свій вік вже бачив приклади укрупнених сільських територій. І знаю, чим ці реформи закінчилися: деякі села просто повимирали. Тому, коли постало питання про об’єднання, сільські голови 13 сільських рад зібралися разом і ухвалили попереднє рішення, що утворимо одну громаду. Але обласні депутати не почули нас. І розділили Знам’янський район на дві громади відповідно до свого бачення. Практично поділили вздовж траси Знам’янка - Ізварине.
Пантазіївку віднесли до Суботцівської громади. Відстань до її адміністративного центру складає 45 км, що для нас абсолютно неприйнятно. Тому шукав вихід із ситуації, бо розумів: уникнути децентралізації навряд чи вдасться. Визначався, з ким планувати спільну громаду. І якраз в цей час до нас надійшла пропозиція від Новопразького селищного голови. Ми винесли питання на обговорення громади і ухвалили позитивне рішення.
Володимир Кутинець говорить: «Таких громад, як Новопразька, коли змінюються межі районів, в Україні небагато. Тому попереду у нас багато цікавої й відповідальної роботи. Наприклад, на початку наших перемовин про об’єднання людей цікавило питання: куди сплачувати за комунальні послуги чи енергоносії? Сільчани хвилювалися з цього приводу. А коли пояснили, що все буде, як завжди - надавачам послуг через наше поштове відділення, то минув страх і стосовно об’єднання. Люди зрозуміли, що суттєвих змін у цьому питанні для них не буде. А в інших моментах сподіваємося, що буде краще. Адміністративний центр став ближче, і в цьому є чимало переваг.
Володимир Кутинець – досвідчений керівник. На посаді сільського голови працює третю каденцію. Цікавлюся його думкою стосовно виборів старост: чи потрібні вибори на цьому проміжному етапі?
- Нехай буде так, як вирішать депутати нашої об’єднаної громади, - говорить він. - Якщо потрібно буде, підемо на вибори знову. У нас люди законослухняні, дружні. Знають хто і чого вартий. Адже усі ми один в одного на виду. Балотуватися буду, виборів не боюся. Знаю, що люди мене підтримають. Вибори у нашому селі завжди проходять по - чесному і спокійно. Без політичних гасел та фальсифікацій. Так само і останні місцеві вибори були організовані добре і пройшли на високому рівні. Вдячний виборцям за дисципліну і підтримку достойних кандидатів. Явка виборців була більше ніж 50% і це дуже добрий показник нашої згуртованості.
- Знаємо, що на посаду голови об’єднаної громади було багато претендентів. Чи усі вони зустрічалися з місцевими виборцями.
- Як не дивно, далеко не всі. У підсумку голосування показало, що Богдан Куруп має більше прихильників серед наших жителів. Тепер чекаємо першої сесії і нових планів на майбутнє. Вірю, що у мого села воно перспективне, - резюмував мій співрозмовник.
Нагадаю читачам, що новообраними депутатами Новопразької ОТГ від Пантазіївських виборчих округів стали: Оксана Маляр, Лариса Ігнатьєва, Юрій Максимчук. Побажаємо їм плідної роботи на благо своїх виборців. А громаді села - добробуту і процвітання.
Спілкувалася Ірина Балашова.