90-річчя святкуватиме заслужений лікар нашого краю

Не так багато на нашій землі людей, які зберігають у пам’яті ланцюжок подій цілої епохи, та можуть поділитись тими спогадами з іншими й передати їх наступним поколінням. Саме таким для нас є олександрієць, поважний ветеран та хірург Микола Мокійович Бойко. 3 січня зустріне свою 90-у зиму. Багато це чи мало?! Але рівно стільки відзначить трудолюбивий, скромний і принциповий лікар.
Розділити це свято з ювіляром прагне і адміністрація Олександрійської ЦРЛ та хірургічне відділення лікарні, якому Микола Мокійович присвятив чи не все життя. Колеги щиро бажають імениннику міцного здоров’я, радості, тепла і затишку в родинному колі. Та діляться з нашим журналістом історією Заслуженого лікаря України.
Керівник хірургічного відділення ОЦРЛ Михайло Джус розповів, що народився наш герой у селі Казавчин Гайворонського району на Кіровоградщині. Він був учасником партизанського руху в роки Великої Вітчизняної війни. Свою трудову стежину розпочав у 1948-му. Закінчив Першотравневську фельдшерсько-акушерську школу. Був направлений фельдшером до Хащеватівської районної лікарні. Там пропрацював майже 10 років. Потім у 1958-му закінчив Одеський медичний інститут. Того ж року почав працювати лікарем-хірургом в Олександрійській міській лікарні. А з 1960-го призначений заступником головного лікаря ОЦРЛ. За час роботи здобув кваліфікацію спеціаліста «Хірурга». А згодом, у 2003-му, йому присвоєно звання «Заслужений лікар України».

«Микола Мокійович завжди мав велику повагу і довіру у хворих, – ​підкреслює Михайло Джус. – ​Його формула успіху – ​це 60 успішних років в медицині. Завжди запроваджував у хірургію нові й нові методи лікування, системно підвищував свій фаховий рівень. Був учасником багатьох загальнодержавних консиліумів і семінарів. Брав активну участь у розробках сучасних стандартів обстеження та лікування хворих. А у 1999 році запровадив нову методику лікування «діабетичної стопи» та ускладнень облітеруючого атеросклерозу нижніх кінцівок. Модифікував оперативне втручання при аденомі передміхурової залози. Не один рік був членом обласного наукового товариства хірургів.
За його ініціативи у 1965 році розпочалося будівництво хірургічного та гінекологічного корпусів ОЦРЛ, тобто до старої будівлі добудували нову. Зараз знаходиться на другому поверсі. А на першому розташувалася гінекологія. На будівництво тоді виділили 300 тис. рублів. У старій будівлі провели капітальний ремонт і її газифікацію. Все завершили в 1967 році. До десятиріччя заснування ОЦРЛ. Таким чином хірургічне відділення на чолі з Миколою Бойком отримало нову сучасну операційну і нову перев’язувальну, а також світлі просторі палати. Усім цим успішно опікувався Микола Мокійович».
За свій трудовий шлях наш герой отримав 70 заохочень. Про всі розповісти в одному матеріалі неможливо. Нагороди самі говорять за себе. А це й медалі «За зразкову працю», «Ветеран праці», «50 років Перемоги» та «Відмінник охорони здоров’я СРСР» і багато інших. Його портрет також був занесений на районну дошку пошани.
Все життя його ідеї розділяє любляча дружина Валентина Федорівна. Сама за фахом фармацевт. Разом з чоловіком мають удома величезну бібліотеку. Дуже багато читають. Приділяє значну увагу здоровому харчуванню та загалом здоровому способу життя. Микола часто допомагає дружині на присадибній ділянці. У всьому лишається дуже акуратним, відповідальним, уважним. І хоча давно знаходиться на заслуженому відпочинку, та проте постійно цікавиться справами рідного хірургічного відділення та підтримує зв’язок з колегами.
А з нагоди його ювілею колектив хірургічного відділення та операційного блоку ОЦРЛ надсилають щирі вітання:
У честь ювілейного Вашого дня
Для Вас – ​щонайкращі наші слова:
Бажаєм здоров’я многая літа,
Хай довгим і сонячним буде Ваш вік,
Хай злагода буде, хай буде любов,
Хай тисячу раз повторяються знов
Хороші, святкові і пам’ятні дні,
Хай сонце всміхається Вам у житті.
Н. Луценко