У нашому бурхливому повсякденному житті люди все частіше виявляють бажання відпочити від гамірної і неспокійної реальності, подальші від метушні відвідати місця, де можна насолодитися красою навколишніх пейзажів, подихати свіжим повітрям, познайомитись з історією, культурою, традиціями краю, скуштувати страв місцевої кухні. Окрім того, в місцевостях, які надають послуги в сфері зеленого туризму, покращується якість інфраструктури. Оскільки наш край аграрний та не багатий на потужні підприємства, то обслуговування туристів є чи не найперспективнішою сферою для заробітку населення. А для цього треба створити туристичний продукт, який би приносив місцевому населенню хоч і не великий, але прибуток. Наразі у селах Олександрійщини є попит на відвідування їх туристами навіть з інших регіонів країни, проте немає дієвої інфраструктури, яка б дозволяла туристам не тільки отримувати оздоровлення, але й мати цікаве дозвілля. Але якщо ґрунтовно підходити до реалізації важливих ідей, то таку практику можна розвивати. Чотири сільські громади Олександрійщини вирішили ризикнути. Вони стали учасниками Міжнародного польсько-українського проекту «Соціально-економічні можливості розвитку сіл Олександрійщини».
Отож з метою виявлення місцевих можливостей, потенціалу, ресурсів та засобів для розвитку сільського зеленого туризму на Олександрійщині з вересня по листопад 2017 року у рамках програми RITA «Зміни в регіоні», яку втілює Фонд «Освіта для демократії» реалізовано Міжнародний польсько-український проект «Соціально-економічні можливості розвитку сіл Олександрійщини», який виконувався асоціацією Голдапський місцевий фонд (Польща) та благодійним товариством «Олександрійський районний благодійний інформаційно-консультативний центр» (БТ ОРБІКЦ) (Україна) за фінансування Польсько-Американського Фонду Свободи.
Для участі в проекті було залучено 16 учасників, які б хотіли розвивати своє село в напрямку туризму, еко-агро-туризму, активного туризму з поєднанням культури, творчості, декоративно-ужиткового мистецтва, традиційної української кухні з 4 сіл Олександрійщини: Попельнастого, Головківки, Нової Праги та Протопопівки. Серед учасників: представники самоуправління (влади), бізнесу (власники сільських зелених садиб), соціальної сфери (культури, освіти), краєзнавці, громадськість сіл та ЗМІ.
Проект включав проведення майстер-класів із виявлення та створення карти ресурсів громад, створення карти Мрій (яким би учасники хотіли бачити своє село в майбутньому), ознайомлення з польським досвідом відновлення та розвитку сіл, нових форматів розвитку підприємництва на селі таких, як еко-село, еко-музей на селі, тематичне село, де відправні точки можуть бути різними. Це й історія села, і традиційні захоплення його мешканців, а «родзинкою» може стати назва, зображення, скульптура чи легенда села.
Потім були зустрічі з мешканцями вищезазначених громад, які б хотіли розвивати своє село.
Польські гості спілкувались із представниками громад сіл і селищ району. Збігнєв Мерунські (Zbigniew Mieruński), керівник асоціації Голдапський місцевий фонд та Віолета Анішкевіч (Wioletta Anіszkiewicz), начальник відділу культури, туризму і просування міста Голдап (Gołdap) пропонували власне бачення того, як використати наявні ресурси Олександрійського краю та як ці ресурси використовуються у польських громадах. Вони розповідали, що у них ще якихось 20 років тому було так само, як зараз в Україні. Люди мало виявляли бажання кудись їхати, проте з кожним роком все більше і більше користувався попитом туризм внутрішній, по своїй країні. Це і стало потужним поштовхом для розвитку туристичної інфраструктури в країні. Зараз там навіть невеликі населені пункти із населенням у 50–100 чоловік мають можливість залучати туристів та відвідувачів на організовані та підтримувані меценатами, владою, спонсорами і згуртованою громадою фестивалі та інші заходи.
Активні громадяни сіл і селищ чотирьох громад Олександрійського району, у свою чергу, визначились зі своєю картою наявних місцевих ресурсів, що дозволило активізувати економічне та громадське життя населених пунктів, опанувати технологію закріплення на матеріальних носіях мрій, які народжуються після укладення таких системних графічних і текстових карт регіону, сформувати ідеї та розпочати рух у напрямку створення та реалізації проектів, що базуються на місцевих ресурсах. Перспективні ж ідеї разом із картою наявних ресурсів дали поштовх до створення конкретних проектів.
У команди ентузіастів амбітні плани і нині тут кипить робота. Учасники розробили бренди своїх громад, які будуть популяризувати їхні території. Триває процес розробки буклетів і туристичних карт. Також планується створити спільний маршрут «незрівнянної четвірки з Олександрійщини» (4 громади), з допомогою якого будуть популяризувати туристичні маршрути своєї місцевості, а також «мінятися» туристами.
Нехай ваші маршрути на картах мрій стануть реальними стежинами до добробуту громад Олександрійщини, шановні учасники.
Тетяна Шоколова , координатор проекту.