Минулого тижня наш кореспондент побував у Новій Празі на сесії селищної ради. Та користуючись нагодою мав змогу провести опитування місцевих мешканців. Поцікавився, з якими проблемами сільчани стикаються у повсякденному житті? Чи часто звертаються до селищного голови, депутатів? Та чи чули про об’єднання громади?
Сергій Сазанов, 56 років,
продавець
— Три роки тому з сім’єю переїхали у Прагу. До того мешкали в Олександрії. Селище нам дуже полюбилося. Вважаю, тут навіть краще, ніж у місті. Найбільше імпонує проведення різноманітних культмасових заходів, що в Празі - не рідкість. За ці три роки до селищного голови жодного разу не звертався. Не було потреби. Про об’єднання громади чув, але що з того вийде — не знаю.
Міла Лисенко, 70 років,
пенсіонерка
— Вважаю, що глобальною бідою Нової Праги є поганючі дороги і суцільне безробіття. А все інше — терпіти можна. Живемо тихо і спокійно. Працюють магазини, школи, садки і пошта. Причин, щоб звертатися зі скаргами до селищного голови чи депутатів немає. Про злиття громад я знаю. Не дуже розуміюся, що з того буде, бо це ж щось нове. А до нового люди завжди ставляться з підозрою.
Ольга Сазанова, 58 років,
продавчиня
— Найбільшою проблемою Нової Праги, думаю, є занедбані хати, що то там — то тут проглядаються центральною вулицею. Треба з цим щось робити. Ще одна біда — неосвітлені вулиці. Крок від центру і суцільна темрява. Знаю, що усі ці питання потребують негайного вирішення, але сама до селищного голови чи депутатського корпусу з цим не зверталася. Від вас вперше чую про об’єднання громади.
Олена Чорнявська, 78 років,
пенсіонерка
— Перш за все мене турбує: коли на 10-ї зупинці прочистять колодязь. У раді пообіцяли, що це зробить «УкрАгроКом», але забули мабуть. Також напишіть, що у нас з Олександрією дуже погане транспортне сполучення. Люди звертаються до перевізників, щоб якось залагодити — та марно. Ще біда — пільговий проїзд для пенсіонерів по понеділках. Тож ми не можемо потрапити на центральний ринок, щоб заощадити на продуктах. Як вирішити це питання — не знаємо. Треба мабуть йти до депутатів і селищного голови. Про об’єднання вперше чую. Не розумію, що це дасть простим людям. Може поясните?
Тетяна Сніжко, 47 років,
безробітна
— Перша проблема — вулиця Козацька без світла. Друга — дороги вщент розбиті. Зверталася із цим не раз до селищної ради, та толку немає. Вони про наші негаразди теж знають. І що реально зроблено? Що змінилося? Все роками як було, так і є. Більше нічого додати.
Сергій Рудий, 52 роки,
депутат Новопразької селищної ради
— Проблем у селищі дуже багато. Найболючіші питання стосуються благоустрою Нової Праги. У нас і досі немає санкціонованого сміттєзвалища. Є проблема з якістю питної води, та інші. Довго перелічувати. Та, як депутат, усіляко намагаюся вплинути на цей процес, і зрушити ці питання з місця. Вважаю, поступово вдасться.
Валентина Макеєнко,
67 років, пенсіонерка
— Не один рік намагаюся добитися від селищної ради, щоб виділили моїй сестрі 2 га землі, які вона заробили, працюючи у колгоспі. У раду звертаюся постійно. Та все марно. На свої звернення отримую тільки чергові відмови. Це головне питання, яке турбує. Буду стукати у їхні двері, доки не відкриються.
Людмила Григорієва, 63 роки, пенсіонерка
— Маю до селищної ради такі ж претензії, як і Валентина Макеєнко. Не розумію, чому по території селища за останні кілька років так і не була проведена інвентаризація земель. Знаю, що на отримання законних 2-х гектарів черга утворилася з майже двохсот осіб. Деякі вже й померли, але свого так і не отримали. Основна причина відмов — немає з чого виділити. Немає резерву.
Володимир Смірнов, 69 років, пенсіонер
та Олег Довгорученко, 50 років, будівельник
Разом озвучують тему виділення землі, несанкціонованих сміттєзвалищ, з якими ніхто не бореться, проблему водопостачання. Обидва добре знають селищного голову й депутатів. Про об’єднання поінформовані. До покращення життя в селищі ставляться скептично.
Дмитро Приходько,
28 років, охоронець
— Я особисто зіштовхнувся із зовсім іншою проблемою. На території селищної ради 8 ставків. Але на жодному місцеві мешканці (чи скажімо діти, або особи пільгових категорій) не мають змоги безкоштовно порибалити. Орендарі не дозволяють, хоча за законом мають це зробити. І пустити людей рибалити хоча б у визначені дні. Натомість відганяють зі зброєю. Немає порядку. І вирішити щось у селищній раді — взагалі неможливо. Вона у нас окремо від людей.
Анна Бут, 77 років,
пенсіонерка
— Мене турбує сьогодні найперше рівень перерахунку пенсії. До останнього місяця я отримувала 1540 грн. А після перерахунку — на 100 грн. більше. Мені здається, це якесь знущання над пенсіонерами. Все життя пропрацювала у колгоспі дояркою. Є дитиною війни. Вважаю, що своєю працею заробила на більше. А маю фактично такий мізер. Уявіть собі 600–800 грн витрачаю на комуналку, майже стільки ж на ліки, бо 10 років - діабетик. Що залишиться — то на харчі. Маю доньку-інваліда, яка отримує пенсію у 1400 грн. Немає на кого розраховувати. А з цих коштів ще й дитині своїй допомагаю. Бачу тепер, що реформи у нас не для людей.
Сергій Сазанов, 56 років,
продавець
— Три роки тому з сім’єю переїхали у Прагу. До того мешкали в Олександрії. Селище нам дуже полюбилося. Вважаю, тут навіть краще, ніж у місті. Найбільше імпонує проведення різноманітних культмасових заходів, що в Празі - не рідкість. За ці три роки до селищного голови жодного разу не звертався. Не було потреби. Про об’єднання громади чув, але що з того вийде — не знаю.
Міла Лисенко, 70 років,
пенсіонерка
— Вважаю, що глобальною бідою Нової Праги є поганючі дороги і суцільне безробіття. А все інше — терпіти можна. Живемо тихо і спокійно. Працюють магазини, школи, садки і пошта. Причин, щоб звертатися зі скаргами до селищного голови чи депутатів немає. Про злиття громад я знаю. Не дуже розуміюся, що з того буде, бо це ж щось нове. А до нового люди завжди ставляться з підозрою.
Ольга Сазанова, 58 років,
продавчиня
— Найбільшою проблемою Нової Праги, думаю, є занедбані хати, що то там — то тут проглядаються центральною вулицею. Треба з цим щось робити. Ще одна біда — неосвітлені вулиці. Крок від центру і суцільна темрява. Знаю, що усі ці питання потребують негайного вирішення, але сама до селищного голови чи депутатського корпусу з цим не зверталася. Від вас вперше чую про об’єднання громади.
Олена Чорнявська, 78 років,
пенсіонерка
— Перш за все мене турбує: коли на 10-ї зупинці прочистять колодязь. У раді пообіцяли, що це зробить «УкрАгроКом», але забули мабуть. Також напишіть, що у нас з Олександрією дуже погане транспортне сполучення. Люди звертаються до перевізників, щоб якось залагодити — та марно. Ще біда — пільговий проїзд для пенсіонерів по понеділках. Тож ми не можемо потрапити на центральний ринок, щоб заощадити на продуктах. Як вирішити це питання — не знаємо. Треба мабуть йти до депутатів і селищного голови. Про об’єднання вперше чую. Не розумію, що це дасть простим людям. Може поясните?
Тетяна Сніжко, 47 років,
безробітна
— Перша проблема — вулиця Козацька без світла. Друга — дороги вщент розбиті. Зверталася із цим не раз до селищної ради, та толку немає. Вони про наші негаразди теж знають. І що реально зроблено? Що змінилося? Все роками як було, так і є. Більше нічого додати.
Сергій Рудий, 52 роки,
депутат Новопразької селищної ради
— Проблем у селищі дуже багато. Найболючіші питання стосуються благоустрою Нової Праги. У нас і досі немає санкціонованого сміттєзвалища. Є проблема з якістю питної води, та інші. Довго перелічувати. Та, як депутат, усіляко намагаюся вплинути на цей процес, і зрушити ці питання з місця. Вважаю, поступово вдасться.
Валентина Макеєнко,
67 років, пенсіонерка
— Не один рік намагаюся добитися від селищної ради, щоб виділили моїй сестрі 2 га землі, які вона заробили, працюючи у колгоспі. У раду звертаюся постійно. Та все марно. На свої звернення отримую тільки чергові відмови. Це головне питання, яке турбує. Буду стукати у їхні двері, доки не відкриються.
Людмила Григорієва, 63 роки, пенсіонерка
— Маю до селищної ради такі ж претензії, як і Валентина Макеєнко. Не розумію, чому по території селища за останні кілька років так і не була проведена інвентаризація земель. Знаю, що на отримання законних 2-х гектарів черга утворилася з майже двохсот осіб. Деякі вже й померли, але свого так і не отримали. Основна причина відмов — немає з чого виділити. Немає резерву.
Володимир Смірнов, 69 років, пенсіонер
та Олег Довгорученко, 50 років, будівельник
Разом озвучують тему виділення землі, несанкціонованих сміттєзвалищ, з якими ніхто не бореться, проблему водопостачання. Обидва добре знають селищного голову й депутатів. Про об’єднання поінформовані. До покращення життя в селищі ставляться скептично.
Дмитро Приходько,
28 років, охоронець
— Я особисто зіштовхнувся із зовсім іншою проблемою. На території селищної ради 8 ставків. Але на жодному місцеві мешканці (чи скажімо діти, або особи пільгових категорій) не мають змоги безкоштовно порибалити. Орендарі не дозволяють, хоча за законом мають це зробити. І пустити людей рибалити хоча б у визначені дні. Натомість відганяють зі зброєю. Немає порядку. І вирішити щось у селищній раді — взагалі неможливо. Вона у нас окремо від людей.
Анна Бут, 77 років,
пенсіонерка
— Мене турбує сьогодні найперше рівень перерахунку пенсії. До останнього місяця я отримувала 1540 грн. А після перерахунку — на 100 грн. більше. Мені здається, це якесь знущання над пенсіонерами. Все життя пропрацювала у колгоспі дояркою. Є дитиною війни. Вважаю, що своєю працею заробила на більше. А маю фактично такий мізер. Уявіть собі 600–800 грн витрачаю на комуналку, майже стільки ж на ліки, бо 10 років - діабетик. Що залишиться — то на харчі. Маю доньку-інваліда, яка отримує пенсію у 1400 грн. Немає на кого розраховувати. А з цих коштів ще й дитині своїй допомагаю. Бачу тепер, що реформи у нас не для людей.
Н. Луценко