Для реалізації успішних ініціатив, людям треба об’єднуватися


У попередньому номері «Сільського вісника» ми інформували наших читачів про старт Міжнародного польського-українського проекту з розвитку еко-туризму в Олександрійському районі. Нагадаю, що у рамках його реалізації відбулося два перші майстер-класи. Під час їхнього проведення активісти і представники влади та бізнесу (16 осіб, у тому числі і власники зелених садиб) з Попельнастого, Головківки, Протопопівки і Нової Праги ділилися напрацюваннями з польськими колегами та переймали закордонний досвід. 

«Другий-третій етап цього проекту, - як розповідає його координатор Тетяна Шоколова, - запланований на жовтень-листопад. Маємо виявити наявні і додаткові ресурси, можливості і засоби, які дозволять активніше розвивати сільський еко - туризм». 
Попередньо ж учасники нового проекту розробили окремі карти «ресурсів» громад та «мрій». Таким чином, демонструючи, що мають і до чого прагнуть. 
«А польські колеги ділилися методикою і напрацюваннями, - продовжує Тетяна Степанівна. – Розповідали, як розвивають зелений туризм і які напрямки могли б бути нам цікавими. Наступний етап передбачає, зокрема, проведення майстер-класів разом з громадою – на місцях. Тобто, до залучених учасників приєднається ще з десяток активістів. Буде проведено також опитування місцевих жителів. Таким чином, враховуватимуться їхні пропозиції і побажання. Це дасть змогу детальніше проаналізувати можливості сіл в розвитку еко-туризму. 
А наступний - третій етап проекту - дозволить учасникам обрати свій власний шлях у розвитку сільського туризму. На той момент будуть детально проаналізовані всі наявні ресурси».
На особисте переконання Тетяни Шоколової, наш район має достатньо надбань і можливостей, щоб створити гідні умови для розвитку сільського туризму. «Але не завжди вміло можемо ними розпорядитися чи використати їх у власному розвитку або розвитку громади, - переконана координаторка. – Допомогти у цьому має досвід наших польських колег. Ми повинні обов’язково врахувати їхню методику. Тим більше, практично апробовану». 

А що ж нам, по суті, заважає якісно розвивати в районі сільський туризм?

«Перш за все - відсутність знань і досвіду, - вважає Тетяна Степанівна. – А також відсутність інформації і відсутність бажання, щось змінювати. Часто зневіра і пасивність залишають нас при дорозі. Ми сьогодні говоримо лише про окремі приклади на селах, яких у нас не так багато, а от польський досвід говорить про те, що там у напрямку розвитку зеленого туризму діють цілі успішні села. Зокрема, тематичні, агросела та еко - села, котрі мають власні бренди, або з нуля їх «розкручують». Люди чудово розуміють вислів: «Коли твій сусід живе погано, ти ніколи не будеш жити добре». Добробут, в дійсності, доповнює одне - одного, і це актуально для зеленого туризму і для нас з вами. Для втілення в життя успішних ініціатив, людям треба об’єднуватися. І під одним дахом працювати над однією ідеєю». 
Тому, на переконання Тетяни, другий етап проекту дуже вагомим. 
«Нам важлива думка мешканців, як вони самі бачать розвиток свого села. Бо самі мають знайти відповіді на свої питання». 
На переконання моєї співрозмовниці, важливо також себе успішно презентувати. Така нагода для представників сільського еко-туризму була і під час Міжнародної виставки АгроЕкспо.
 «У вигляді театралізованого дійства творчий колектив Олександрійського районного будинку культури запрошував гостей навідати наш край і презентував буклети, флаєри з туристичними принадами і особливостями нашої місцини. Розповідали про перлини краю, які б радували душу й милували око наших гостей. Гарна видалася презентація». 

Детально про туристичні надбання району розповіла Олена Ціціма, методист з питань розвитку туризму Олександрійської РДА.

«На території сіл Протопопівка, Оліївка, Нова Прага є зелені садиби, у яких туристам надаються послуги з харчування та проживання, організовуються різноманітні майстер-класи, тощо, – відзначає Олена. – У Протопопівці є категоризовані приватні садиби «У Світлани» (власниця Світлана Баштовенко) та «Вараждин» (Вікторія Синьогуб)», які за результатами Всеукраїнського фотоконкурсу у сотні кращих садиб України. 
З метою рекламування туристичного маршруту у Протопопівці розроблено буклети «Коровай дружби», які описують маршрут та містять реквізити власників садиб. Є і окремий буклет «Олександрійський район», у якому зазначені туристично-привабливі об’єкти краю, переважно православні храми.
До того ж, на території селища Нова Прага створено туристичний об’єкт- творчу майстерню «Солом’яний бичок», де під час шкільних канікул проводяться майстер-класи з соломкоплетіння для дітей».
На території району щороку, як зазначає Олена Ціціма, відбуваються різноманітні акції, які заохочують олександрійців до розвитку зеленого туризму. «Олександрійці долучаються до Всеукраїнського туристичного фестивалю «У гості до українців», який проходить у столиці, беруть участь у рекламних прес-турах, фестивалях, де презентують туристичні надбання краю. Ось і пару днів тому брали участь у Міжнapoдній aгpoпpoмислoвій вистaвці AGROEXPO». 
А на запитання, що перешкоджає нам в розвитку зеленого туризму, Олена пояснює:
 «В Україні немає закону про розвиток сільського зеленого туризму, а відповідно відсутня і обласна та районна програма, не кажучи вже про сільські. Інфраструктура не розвинена, немає якісних доріг, житла, готелів. Це гальмує розвиток». 
У той же час, зі слів Олени, у районі активно ведеться екскурсійна робота з використанням ландшафтних та ботанічних заказників «Лікарівська балка» та «Велика і Мала скелі», об’єктів культурної спадщини та пам’ятних місць краю по маршрутах: «Лікарівські пригоди», «Велика і Мала Скелі», «Храми Олександрійщини», «Коровай дружби».
Своєрідною візитівкою району є витвори майстрів декоративно-ужиткового мистецтва, як невід’ємна частина традиційної української культури. Вони привертають увагу гостей району до сувенірної продукції. Зокрема, Галина Лебедєва, що виготовляє одяг гачком, Олена Ющишена (бісероплетіння), Світлана Піскова (соломкоплетіння), Дмитро Кудря (різьба по дереву), Ірина Колякіна (виготовлення сувенірів з солоного тіста) та Наталя Гавриленко ( картини зі стрічок). 
Окремо хочу розповісти про одноденний туристичний маршрут «Коровай дружби». Координатор Тетяна Дубенко ділиться з нами його історією. 

«Туристичний маршрут «Коровай дружби» започатковано у 2007-му, - каже Тетяна. – Організувати його нам допомогли Ніна Воропаєва та Валентина Портна - колишня керівниця районного відділу культури та сільського будинку культури. А також Олена Ціціма, методист з питань розвитку туризму. Разом ми обрали кілька садиб, які готові були приймати гостей. Населення у Протопопівці багатонаціональне, тому символічно у переліку обирали садиби представників різних країн світу». 
Українську садибу у Протопопівці презентувала нині покійна Ніна Ляшко. Вона ж символічно відкривала «Коровай дружби». А тепер всі її надбання перенесуть у Користівську школу, де вона навчалася і багато років вчителювала. Там запрацює музей-світлиця названа на її честь. І згодом буде включена у звичний маршрут. «Наступною була кореянка Лариса Цой, - продовжує розповідь Тетяна Олександрівна. – Потім –вірмен Микола Аракілян, німець Ахім Дьобрих, болгарин Вадим Портний та інші. 
Кожен представник одноденного туристичного маршруту презентував свою зелену садибу і ділився національними традиціями і звичаями. Хтось, наприклад, демонстрував свої майстер-класи або влаштовував дегустації національних страв. 
Втілюючи в життя цю ідею, ми увійшли до Всеукраїнської спілки зеленого туризму і організовували приїзд туристів до нас з Кропивницького. Активно допомагала у цьому Любов Твердохліб. У найбільші свята відправляла туристів. А загалом, люди приїздили до нас чи не з усієї України. Ми приймали великі й малі групи. А після презентації садиб, везли своїх гостей на озеро «Велика і Мала Скеля», влаштовуючи їм там гуляння. 
Звичайно, самі робили собі рекламу, й самі брали участь у різноманітних грантах і таким чином продовжуємо розвивати зелений туризм в регіоні. Валентина Портна, наприклад, переймала досвід з розвитку зеленого туризму у Сполучених Штатах, Наталя Трофимович виграла грант на облаштування зеленої зони у селі», - каже наостанок Тетяна Дубенко. 
Н. Луценко