Микола Бєлов, Олександр Беседа, Андрій Донченко, Олександр Куйбіда, Віктор Скік, Олександр Шевченко, Олександр Щербаков — ці імена відомі кожному жителю Попельнастого. Хлопці — справжні герої, захисники територіальної цілісності і незалежності України.
Близько року вони, ризикуючи своїм життям, виконували військовий обов’язок у зоні АТО. Весь цей час сільська громада активно переймалася їхньою долею, надаючи посильну допомогу — хто чим міг. Тож їх повернення і вирішили відсвяткувати всім селом. Очолив організацію зустрічі з воїнами сільський голова Олег Волянський.
У теплій, щирій і патріотичній атмосфері 4 квітня у Будинку культури відбулася урочиста церемонія зустрічі наших воїнів. Коли хлопці піднімались на сцену весь зал встав. На очах у багатьох були сльози… Шеренга молодих хлопців у військовій формі вишикувалась на сцені під дружні оплески односельців. Зустріти їх прийшли школярі, молодь, одноосібники, вчителі, працівники сільської ради, лікарні, бібліотек. Друзі, родичі, сусіди… Діти подарували воїнам квіти, а сільський голова Олег Волянський від імені всієї громади привітав хлопців з поверненням і вручив їм Почесні грамоти за мужність і героїзм.
У своєму виступі він, зокрема, сказав, що ще рік тому, неможливо було навіть уявити ті події, які тепер вже перетворилися на Історію. Наша країна стала жертвою російської агресії, і всі свідомі і патріотичні громадяни піднялися на захист рідної землі. «Ви були на передових рубежах, у самому пеклі, ви дивилися в очі смерті — і витримали. Ми тут, у тилу, навіть не можемо собі уявити всіх тих жахів, які ви там подолали. Честь вам за це і хвала».
У своєму виступі він, зокрема, сказав, що ще рік тому, неможливо було навіть уявити ті події, які тепер вже перетворилися на Історію. Наша країна стала жертвою російської агресії, і всі свідомі і патріотичні громадяни піднялися на захист рідної землі. «Ви були на передових рубежах, у самому пеклі, ви дивилися в очі смерті — і витримали. Ми тут, у тилу, навіть не можемо собі уявити всіх тих жахів, які ви там подолали. Честь вам за це і хвала».
Від імені воїнів виступив найстарший за віком учасник АТО Олександр Куйбіда, який згадав загиблих побратимів і запалив Свічку Пам`яті. Він також процитував поетичні рядки Л. Силенка: «Хто дрімає у неволі — той вода стояча, хто в неволі рве кайдани — той швидка ріка, хто лякається катів — той щасливить їх, хто в борні святій помер — той щасливо жив». Зал вшанував пам`ять Героїв Небесної Сотні та загиблих воїнів АТО хвилиною мовчання.
Директор Попельнастівської школи І–ІІІ ступенів Володимир Наврось привітав хлопців з поверненням і побажав усім присутнім миру і злагоди. Місцевий пастор Сергій Донченко вручив подарунки та процитував слова з Біблії про силу віри, правди і молитви. Оплесками привітав зал батьків і дружин наших воїнів. Саме на жіночі плечі ліг найважчий тягар, який вони з гідністю витримали.
Потім розпочався святковий концерт колективів Будинку культури (директор Ольга Чорнобривець). Ведучі вечора Михайло Ковальчук (художній керівник) і Тетяна Білик (керівник хореографічного колективу «Радість») вели програму цього вечора натхненно і щиро. Так само натхненно і з хвилюванням виконували пісні солісти та дует вокального гуртка (керівник Олена Ковальчук). Піднімали настрій і віру у мирне майбутнє запальні танці і пісні. Приємно було бачити посмішки на обличчях воїнів та чути їхні оплески. Віриться, що їхні серця швидко відтануть від холоду і жорстокостей війни.
Завершився концерт спільним виконанням Гімну України юними артистами, учасниками АТО та всіма присутніми у залі. Після концерту демобілізовані воїни разом з друзями пом’янули загиблих.
Сільська громада Попельнастого була колективним волонтером і підтримувала хлопців під час служби. Бронежилети, каски, харчі, цукерки, обмундирування, засоби гігієни пересилалися до зони бойових дій. Психологічну підтримку — малюнками - надавали своїм захисникам учні місцевої школи.
Неодноразово воїни АТО та їхні сім`ї отримували грошову допомогу як від сільської ради, так і від небайдужих жителів села. Тепер, дякувати Богові, воїни-земляки повернулися! Будь-яка війна рано чи пізно закінчується. Нові солдати стають на захист рідної землі. А нашим героям треба братися до мирної праці, орати землю, сіяти хліб, ростити дітей. Тож побажаємо їм миру, здоров`я та щастя. Те, що вони вже зробили — безумовно залишиться у вдячній пам’яті нащадків.
В. ЖВАНКО, член Національної спілки журналістів України.
P. S. Нещодавно в Олександрійському районі проводився конкурс серед школярів «Поезія, обпалена війною». Друкуємо вірші учнів Попельнастівської школи І–ІІІ ступенів. Щирість і патріотизм цих рядків говорить сама за себе.
Славні українські воїни,
Всі говорять про вас: «Герої вони!»
Українські герої, стоїте ви на Сході,
І готові сказати війні — Годі!
Стоїте ви на Луганщині і на Донбасі,
Бо російські окупанти на ці землі ласі.
Не зламає вас ворожий полон,
Ви тримаєтесь, як сто міцних колон.
Блакитне небо на жовтих полях
Хай нагадує вам український стяг.
Хай український Гімн вам душу гріє,
Вітер перемоги вам навіє.
Я і весь народ знає,
Що Україна в майбутньому перемогу має.
Перемагає не той, у кого тип зброї найновіший,
А той, у кого бойовий дух — найміцніший.
Директор Попельнастівської школи І–ІІІ ступенів Володимир Наврось привітав хлопців з поверненням і побажав усім присутнім миру і злагоди. Місцевий пастор Сергій Донченко вручив подарунки та процитував слова з Біблії про силу віри, правди і молитви. Оплесками привітав зал батьків і дружин наших воїнів. Саме на жіночі плечі ліг найважчий тягар, який вони з гідністю витримали.
Потім розпочався святковий концерт колективів Будинку культури (директор Ольга Чорнобривець). Ведучі вечора Михайло Ковальчук (художній керівник) і Тетяна Білик (керівник хореографічного колективу «Радість») вели програму цього вечора натхненно і щиро. Так само натхненно і з хвилюванням виконували пісні солісти та дует вокального гуртка (керівник Олена Ковальчук). Піднімали настрій і віру у мирне майбутнє запальні танці і пісні. Приємно було бачити посмішки на обличчях воїнів та чути їхні оплески. Віриться, що їхні серця швидко відтануть від холоду і жорстокостей війни.
Завершився концерт спільним виконанням Гімну України юними артистами, учасниками АТО та всіма присутніми у залі. Після концерту демобілізовані воїни разом з друзями пом’янули загиблих.
Сільська громада Попельнастого була колективним волонтером і підтримувала хлопців під час служби. Бронежилети, каски, харчі, цукерки, обмундирування, засоби гігієни пересилалися до зони бойових дій. Психологічну підтримку — малюнками - надавали своїм захисникам учні місцевої школи.
Неодноразово воїни АТО та їхні сім`ї отримували грошову допомогу як від сільської ради, так і від небайдужих жителів села. Тепер, дякувати Богові, воїни-земляки повернулися! Будь-яка війна рано чи пізно закінчується. Нові солдати стають на захист рідної землі. А нашим героям треба братися до мирної праці, орати землю, сіяти хліб, ростити дітей. Тож побажаємо їм миру, здоров`я та щастя. Те, що вони вже зробили — безумовно залишиться у вдячній пам’яті нащадків.
В. ЖВАНКО, член Національної спілки журналістів України.
P. S. Нещодавно в Олександрійському районі проводився конкурс серед школярів «Поезія, обпалена війною». Друкуємо вірші учнів Попельнастівської школи І–ІІІ ступенів. Щирість і патріотизм цих рядків говорить сама за себе.
Славні українські воїни,
Всі говорять про вас: «Герої вони!»
Українські герої, стоїте ви на Сході,
І готові сказати війні — Годі!
Стоїте ви на Луганщині і на Донбасі,
Бо російські окупанти на ці землі ласі.
Не зламає вас ворожий полон,
Ви тримаєтесь, як сто міцних колон.
Блакитне небо на жовтих полях
Хай нагадує вам український стяг.
Хай український Гімн вам душу гріє,
Вітер перемоги вам навіє.
Я і весь народ знає,
Що Україна в майбутньому перемогу має.
Перемагає не той, у кого тип зброї найновіший,
А той, у кого бойовий дух — найміцніший.
Юрій Бунін, 6 клас.
Ми дякуєм вам
За захист всіх нас.
Ми знаєм, що ви
У тривозі весь час.
Під залпами куль
(І міни кругом)
Частіше б`є пульс,
Бо «Град» за бугром.
Без вас ми, солдати,
На світі — ніхто.
Тому ж захисти нас,
Будь ласка, АТО!
Ми юні солдати,
Ми станемо ними.
Ми просимо вас —
Повертайтесь живими!
За захист всіх нас.
Ми знаєм, що ви
У тривозі весь час.
Під залпами куль
(І міни кругом)
Частіше б`є пульс,
Бо «Град» за бугром.
Без вас ми, солдати,
На світі — ніхто.
Тому ж захисти нас,
Будь ласка, АТО!
Ми юні солдати,
Ми станемо ними.
Ми просимо вас —
Повертайтесь живими!
Станіслав Гарагуля, 5 клас.