Українська молитва – нарешті у Києво-Печерській Лаврі. Різдвяна літургія в Успенському соборі під проводом предстоятеля Православної церкви України митрополита Епіфанія – це історична подія, значення якої навіть важко усвідомити з першого разу. Українська церква в українській святині, українською мовою для українського народу в українській столиці.
У той час, як більшість вірян радіє цьому факту і на Різдвяну службу до Успенського собору збираються навіть атеїсти, частина прихожан – в основному Московського патріархату – обурюються.
Одне з основних звинувачень, які вони закидають Православній церкві України, – що та начебто забирає «чуже», не будуючи «свого».
«Де ж ваша совість? Чому не збудуєте свою Лавру, свої храми, монастирі? Навіщо забирати те, що не ваше. Ви забрали їх від нас, але пам’ятайте, скоро вони повернуться нам», – пише одна із прихожанок у Facebook. У соцмережах безліч коментарів подібного типу.
Але це маніпуляція. Успенський собор на території Києво-Печерської Лаври не є і ніколи не був власністю Московського патріархату. Це важливо розуміти, а також у відповідь на такі тези оперувати конкретними історичними та юридичними фактами.
Факт 1. УПЦ МП всього лиш орендувала собор, а власником завжди була і залишається держава Україна та український народ. Собор був відбудований у 2000-их роках відповідно до указу президента Леоніда Кучми від 1995 року. Він розташований на території національного заповідника «Києво-Печерська лавра». На правах оренди Успенським собором користувалась УПЦ Московського патріархату, але термін оренди сплив 31 грудня 2022 року і його не подовжили.
Факт 2. Православна церква України є правонаступницею давньої Київської митрополії Константинопольського патріархату. Відтоді, як у 988 році князь Володимир охрестив Київську державу, було створено Київську митрополію – як одну з автономних християнських церков, що напряму підпорядковувалася Константинопольському патріархату.
Давня Київська митрополія володіла Лаврою близько 635 років (1051-1686). Московський патріархат майже вдвічі менше – 337 (1686-2023).
«Тобто в ПЦУ, як правонаступниці Київської митрополії, яка отримала Томос, прав на Лавру вдвічі більше. А отже, відновлюється історична правда», - вважає релігієзнавець Дмитро Горєвой.
До слова, якщо оперувати цими фактами, то виходить, що востаннє український православний владика здійснював богослужіння в Успенському соборі Лаври приблизно в середині ХVII століття. Тож нинішнє Різдвяне богослужіння – це подія, яку можна вважати мегаісторичною.
Факт 3. Із понад 120 святих, які спочивають у Києво-Печерській лаврі, більше 100 були святими, які були кліриками Київської митрополії Константинопольського патріархату, і лише 10-15 були кліриками Московського патріархату.
Факт 4. Завершення будівництва Успенського собору, оздоблення та освячення стало однією з головних подій у церковному житті Київської Русі в домонгольський період.
Факт 5. Собор було підірвано в 1941 році за нацистської окупації Києва. Як пише Радіо Свобода, історики встановили, що підрив здійснили саме радянські органи, замінувавши собор перед тим. Увесь повоєнний час церква лежала в руїнах, а радянські екскурсоводи розповідали про підрив храму німцями, замовчуючи правду.
Сучасна версія причини руйнування собору розповідає, що при відступі радянських військ із Києва 16-17 вересня 1941 року собор таємно замінувала саперна команда спеціального призначення 18-ї дивізії НКВС у рамках ведення війни тактикою «спаленої землі», а 3 листопада – підірвала.
***
Очевидно, що УПЦ МП так просто не змириться із втратою головної святині на території Києво-Печерської Лаври і продовжить боротьбу, в тому числі за голови людей. Аби не стати жертвами проросійських маніпуляцій, варто розуміти, що це саме Православна церква України повертається на свої історичні терени, до української Лаври.
Це нова доба і нова дійсність.
