Двадцяте століття залишило нам, медичним працівникам, події, що віддаляють з кожним роком, не втрачаючи значущості та актуальності. І частіше всього ця історія заслуговує на те, щоб про неї знали та пам’ятали. Звичайно, до таких подій у житті Олександрійської ЦРЛ належить травень 1975 року — день відкриття поліклініки. 44-ри роки це вже біографія, а на її скрижалях людські постаті, імена тих, хто вписував і вписує довгі сторінки в її історію.
Немає жодної мирної професії, представники якої присягали на вірність, виконуючи свої професійні обов’язки. Яким би складним не було сьогодення, поліклініка — багатопрофільний лікувальний заклад для сільського населення з гарними традиціями, працьовитими і талановитими працівниками. Кожен - і лікар, і сестра медична — відповідально ставляться до свого фаху. Усіх їх об’єднує любов до справи. Усіх об’єднує любов до людини і величезне бажання допомогти їй у скруті. Вони не мають права на помилку. Дозволю собі згадати поіменно кращих, хто працював у ті далекі роки. Вони перші подвижники у білих халатах, а їхнє життя, як світоч, що для інших згорів. Вони прийшли в медицину за покликанням, їхні душі і серця пронизані великою любов’ю та повагою до пацієнтів: Лідія Михайлівна Гориславець, кваліфікований спеціаліст й акушер-гінеколог, перша завідувачка поліклініки, лікарі: В. Б. Відюков, М. П. Бугарь, В. П. Мироненко, Т. А. Ніколайчук, Н. І. Осадча, Н. О Іваненко, Р. С. Кохан, сестри медичні О. Л. Начос, С. П. Калішевич, Л. Н. Якименко, Л. М. Бідюк, Л. В. Пінчук та багато інших.
У 1986 році естафету завідування переймає Анатолій Олексійович Погутцев. У його вірі, у нескінченних турботах збігають тижні і роки. Свій трудовий шлях розпочав у Червонокам’янській дільничній лікарні. Чи працюючи лікарем-педіатром, чи хірургом-травматологом, чи у здраввідділенні — завжди уважний до хворих. Він пройшов Афганістан, працюючи військовим хірургом. Так з роками прийшли і досвід, і авторитет, й повага. Ділова стриманість, розсудливість, він завжди на першому плані у боротьбі за життя. Тому продовжує працювати завідувачем, лікарем-хірургом хірургічного відділення поліклініки.
Протягом наступних 10 років, з 1990-го, поліклінікою завідує Михайло Юрійович Совко. В його добродушній вдачі, гармонійно доповнюють одне одного професіоналізм і рішучість, тому вимогливий керівник, вимогливий, в першу чергу, до себе. Він встигав поєднувати завідування з прийомом хворих, за фахом лікар-уролог. Нині ж Михайло Юрійович на заслуженому відпочинку.
Його на цій посаді замінила Тетяна Іванівна Борисенко. Багатогранна і надзвичайно справедлива людина. Її життєва стежина бере початок в Алтайському краї. Свого часу закінчила Ватутінське медичне училище, а потім Дніпропетровський медичний інститут. У 1994-му переїхала до Олександрії і почала працювати дільничним терапевтом у міській лікарні. З 2001 року працює в ОЦРЛ лікарем з обслуговування чорнобильців. А з 2003 року і по теперішній час займає посаду заступника головного лікаря з питань інвалідизації. Накопичений досвід Тетяни Іванівни є дороговказом у трудовому житті початківців.
Працювати за покликом серця і душі — це слова про Юлію Федорівну Онду. Справою її життя стала медицина. У 1979 році, після закінчення Дніпропетровського медінституту, працювала лікарем-терапевтом 16-ї міської лікарні Кривого Рогу. З 2001 року і по сей день працює в ОЦРЛ — завідувачем і лікарем-терапевтом терапевтичного відділення. Юлії Федорівні притаманні професіоналізм та послідовність. Уміє підтримати своїх пацієнтів сердечним словом і душевним теплом. Їй поталанило дожити до мудрої пори, тому колектив її поважає, і прислухається до її порад. Вона наш авторитет і совість. Вона — людина обов’язку і честі. Підтримує гарні стосунки з командою мудрих медиків-ветеранів: А. В. Цимбалістим, Д. О. Мошиним, І. В. Полуектовим, С. М. Савченко, І. І. Власенко, І. І. Корніловою та молодими лікарями — А. В. Мороз, І. М. Колісник, П. В. Скляренком, А. Р. Шаповал, Ю. О. Будченко, І. С. Афанасьєвою, А. В. Прошиною. У роботі поліклінічного відділення створені всі необхідні умови для робити, панує гарний мікроклімат. Вся команда успішно працює над впровадженням сучасних методів надання медичної допомоги, новітніх технологій лікування та питань профілактики складних недугів. З честю виконують найблагороднішу місію з охорони здоров’я своїх пацієнтів.
Професія медичних сестер — одна із найвідповідальніших у суспільстві, а також одна з найважчих у психологічному і моральному плані. З повною відповідальністю протягом не одного десятиліття у поліклініці працюють сестри медичні — І. Є. Бабкіна, І. В. Шевченко, В. П. Мірошніченко, О. М Чуканова, В. В. Ланцова, Н. С. Савінцева, П. П. Мельнікова, С. С. Городецька, С. В. Ляшко, О. А. Хрищатова. Усі віддані своїй справі, старанні і здібні, доброзичливі і кваліфіковані. Вони — гордість поліклініки. Скромне слово — сестра медична старша, але як багато у ньому закладено. Т. І. Шиян очолює колектив сестер медичних поліклініки. Конкретна в роботі, людяна, не дозволяє собі розслаблятися, вміє підтримати, їй довіряють — ось такі суто жіночі риси їй притаманні.
Мудрі сестри медичні — інтелігентні донори для тих, хто йде слідами за ними. На зміну їм приходять молоді, й сміливі. Вони скажуть своє слово — нове, цілеспрямоване, дієве. І зроблять свою справу, перегорнувши не одну сторінку історії. Бо знають, що від зусиль попередників залежить і майбутнє прийдешніх працівників. І їхня праця стане неоціненною. Без них, можна сказати, ми майже нічого б не могли робити. Мова йде про звичайних людей, без яких взагалі неможливо уявити подальше існування медицини. Саме вони, ті хто, на мій погляд, є справжніми героями, які не отримують нагород і медалей, але які по праву на них заслуговують. На даний час у поліклініці працюють такі віддані професії жінки: Р. Я. Андрієнко, Л. І. Козловська, Л. А. Храмослюк, Л. В. Ворон, Т. Ю. Недоступ, І. О. Костогриз, С. О. Солдатенко, Л. І. Іванова, Л. М. Овчаренко, Л. О. Ковтун, Н. Г. Омельяненко. Свою роботу виконують досить скрупульозно. Все встигають і завжди лишаються на передовій. Знають, як правильно і швидко допомогти хворим, як їх підтримати і в разі потреби погодувати вкрай тяжких пацієнтів. Якщо потрібно долучаються до прибирання палат, роблять дезінфекцію, а інколи долучаються і до поточних ремонтних робіт, встигають попрацювати і на клумбах. Тому і в поліклінічному відділенні, і в стаціонарі завжди затишно і комфортно
У переддень медичного працівника адміністрація ЦРЛ та профспілковий комітет висловлюють безмежну вдячність всім працівникам поліклініки за світлий розум, працьовитість і турботу. Бажаємо вам лишатися таким ж бадьорими та енергійними, як ви є. З честю виконуйте взяту на себе найблагороднішу місію — охороняти і захищати життя своїх пацієнтів.
Марія Мороз.