У роки Другої Світової війни на територіях, які були окуповані нацистською Німеччиною діяв рух опору, в якому брали активну участь військовополонені, яким вдалося вирватися із концтаборів та місць примусової праці. В Італії, Югославії, Греції та Норвегії рух Опору набув характеру справжньої партизанської війни. У цьому істотна роль належала й вихідцям з України.
У 1944 р. у партизанських формуваннях Італії
перебувало понад 80 тис. бійців. Влітку їхні бойові дії охоплювали не тільки гірсько-лісисті місцевості, але й
наблизилися до великих населених пунктів. Було визволено десятки міст П'ємонту,
Лігурії, Тоскани. Восени в Емілії-Романьї спалахнуло народне повстання, у
Північній і Центральній Італії було визволено 15 районів, і, відступаючи під натиском
військ західних союзників, фашисти змушені були пробиватися через суцільний
партизанський фронт.
На цей час в італійських партизанських формуваннях (їх тут,
зокрема у Північній і Центральній Італії, називали гарібальдійськими на честь
народного героя XIX ст. Джузеппе Гарібальді) билися понад 2 тис. вихідців з
Радянського Союзу, серед яких було багато українців. У складі гарібальдійських
з'єднань найчисельнішим був ударний батальйон, що мав назву
"російський". Командував ним В. Переладов, а заступником командира
був виходець
з міста Кіровоград - М. Чорноус.
У червні 1944 р. батальйон брав участь у визволенні населених
пунктів Монтефіоріно, Вілла Міноццо, Черетолло, Тоско, Червалоло, Палагано. В
області Емілія-Романья виникла ціла партизанська зона - "республіка
Монтефіоріно".
У провінціях
Реджо-дель-Емілія і Модена набув слави взвод диверсантів-мінерів "Кане
Адзуро" під командуванням капітана І. Рака, де відзначився
уродженець Кіровоградщини М. М. Семиряжко. Посмертно був нагороджений
гарібальдійською медаллю М. Савченко з Поділля. На півночі діяв батальйон "капітана Данила",
очолюваний лейтенантом Д. Авдєєвим і комісаром В. Бобком. У цьому батальйоні
билися з фашистами командир роти А. Мельничук з Поділля, партизани І.
Петрусенко, С. Юрченко з Київщини.
49 наших співгромадян воювали в
гарібальдійських загонах Ломбардії. У
районі Рима діяв інтернаціональний підрозділ "тененте Міколе"
(лейтенанта М. Касяна). У загоні вінничанина А. Гречка пліч-о-пліч стояли на
полі бою його земляки І. Мороз та О. Бондаренко. На схилах долини Джавено
склав голову, будучи
волонтером ударної партизанської дивізії, син українського народу Ю. Дудник.
У січні 1945 р. із окремих партизанських груп
області Фріулі було сформовано батальйон на чолі з харків'янином В. І. Литовком. Його земляк Ф. Пономаренко став
комісаром гарібальдійської бригади "Паоло", яка
діяла поблизу Болоньї. У районі Генуї разом з уславленим героєм італійського
Опору Ф. А. Полєтаєвим воювали Степан Васильєв з-під Києва, Іван Петухов з
Луганська, Володимир Поліщук з Кіровограда, Григорій Путилін з Краснодона. В
області Тоскана взводом партизанської бригади командував полтавець Григорій Тригуб.
Там же поліг у бою комісар загону іншої італійської бригади киянин Іван Єгоров.
Протягом останнього місяця війни в збройну
антифашистську боротьбу включилися ще близько 3 тис. східних робітників. Так,
зокрема, сталось у Венеції, де вихідці з Миколаївщини В. Дегтяренко, В.
Барковський, Г. Андросов, П. Поетика та шахтар-донеччанин П. Мудраков у квітні
1945 р. приєдналися до повсталого населення цього міста. Всього ж в італійському Опорі взяли участь понад 5 тис. громадян СРСР.
Уродженець міста Знам’янка залізничник
Костянтин Шевцов брав участь у бойових діях маків (партизан Франції).
Італійці дуже гордяться тим, що саме партизани-гарібальдійці
звільнили промисловий північ Італії від нацистів до приходу союзницьких військ.
Автору цих рядків вдалося взяти
участь в урочистостях з нагоди святкування Дня звільнення (національного свята)
в Італійському містечку Канталупо Лігуре
провінції Алессандрія регіону Пьємонт, які щорічно відзначаються 25 квітня. До
пам’ятного знаку на місці загибелі вищезгаданого «Поетано» (псевдо Федора Андріановича Полєтаєва Героя Радянського Союзу та
Національного героя Італії) були покладені квіти та відбулася зустріч з
представниками місцевої комуни, які доглядають за цим місцем. Слід зазначити,
що у всіх місцях, які пов’язані з визвольним рухом у роки Другої світової війни,
де вдалося мені побувати, цьогоріч та раніше підтримується відповідний стан,
розміщено інформаційні матеріали про події та людей, які причетні до них.
Олександр Голуб