Через політичні баталії, що точаться між двома кандидатами в Президенти Порошенком і Зеленським, практично непоміченою залишилася новина про чергові протести українських пасічників, які днями протестували в урядовому кварталі Києва. Їхні вимоги незмінні — суворіше контролювати ввезення до України засобів для обробки рослин. Переконують, що через ці речовини торік вимерла половина бджіл. Ситуацію називають катастрофічною і бояться, що вона знову повториться, коли дерева і поля почнуть обробляти від шкідників.
Пасічники вимагають від уряду та депутатів змінити законодавство. Переконані, що контроль за використанням пестицидів і гербіцидів має бути суворішим. Чи не кожен із цих протестувальників утратив по кілька бджолиних родин. А це — тисячі комах. Загалом, за даними об’єднань пасічників, торік через отруєння загинула половина популяції бджіл.
Майже 1,5 тис. повідомлень про масовий мор бджіл надійшло до Держпродспоживслужби від пасічників із різних областей торік. Лише в кількох десятках випадків удалося довести, що вбили комах засоби проти шкідників. А все тому, кажуть чиновники, що коштів на експертизи катма.
Нагадаємо, ще раніше — у березні пасічники звернулися з проханням посприяти із прийняттям скорішого обмеження ввозу неонікотиноїдів до заступника міністра аграрної політики Віктора Шеремети в рамках Форуму бджолярів «Медо&гонка», що відбувся у Миколаєві.
Мертві бджоли не гудуть…
Так, під час заходу пасічники попросили на законодавчому рівні обумовити використання та ввіз неонікотиноїдів в Україну.
«Фермери застосовують препарати, які шкодять українській землі, вбивають бджіл і бджільництво. За нас взялися жорстко: реєстрація, якість меду. Хотілося б, щоб держава звернула увагу і на аграріїв, щоб вони не застосовували токсичні пестициди», — висловився керівник Спілки пасічників Братського району Олександр Адамович.
У свою чергу, голова фермерського господарства «Аромат» Степан Цицик звернувся до заступника міністра Шеремети із закликом прийняти відповідний законодавчий документ, згідно з яким, окрім того, що необхідно заборонити використання шкідливих препаратів, також варто компенсувати фермерам вартість дорогих біопрепаратів для захисту рослин.
На це Шеремета заперечив, що, по-перше, процес завезення вказаних препаратів в Україну контролює не Мінагрополітики, а Міністерство природи та екології. По-друге, на його думку, питання варто озвучувати не тільки з боку заборони препаратів, а й обумовити способи і час обробітку полів аграріями.
«Ми будемо ставити питання про заборону. Але я скажу, що на ріпак існують дозволені препарати, і при їх використанні жоден пасічник нічого фермеру не скаже. Але ціна такого препарату $35/га. І в нас же багато хто вважає, що після протруювання поля можна одразу випускати бджіл, але це не так. Бджоли ж не можуть цілодобово сидіти у вуликах. Після використання цих препаратів довготривалої дії ще тиждень бджоли будуть дохнути, тому тут потрібно підходити з іншого боку. Варто казати не про один вид препаратів і їх заборону. Цими препаратами необхідно обробляти культури на початку вегетації, коли до цвітіння ще зовсім далеко, а от по цвітінню або перед ним можна оброблювати тими препаратами, які дозволені. Також дуже важливо, щоб обробіток проводився у вечірній та нічний час. Я про це завжди кажу, але потрібно все ж на законодавчому рівні це вирішити. Бо препарат може бути сам не шкідливий, але наші аграрії, крім інсектицидів додають добрива, фунгіциди — усе це потрапляє на крила бджолі і вона падає навіть не від дії хімічного препарату. Тому питання треба ставити не тільки щодо заборони, а й щодо способів і часу обробітку. У тому, що вас фермер попередив про протруєння і ви закрили льотки — гарантії безпеки немає. Дія препарату ще залишається», — виступив Віктор Шеремета.
В ЄС заборонили використання шкідливих для бджіл інсектицидів
З 2018 року використання трьох основних неонікотиноїдів повністю забороняється на відкритому повітрі у всіх країнах ЄС. Раніше вчені змогли довести шкоду цих інсектицидів для бджіл.
Зокрема, згідно з новими правилами, під заборону потрапляють такі пестициди, як імідаклоприд, клотіанідін і тіаметоксам. Такому рішенню передували численні висновки вчених, екологічних організацій та політиків з приводу впливу цих хімічних речовин на бджіл та довкілля в цілому. «Це велика перемога для науки, здорового глузду і наших бджіл, які опинилися під загрозою. Докази того, що неонікотиноїдні пестициди становлять загрозу для бджіл, є незаперечними», — сказала учасник кампанії «Друзі Землі» Емі Мерфі, коментуючи рішення ЄС. Водночас використання зазначених пестицидів усередині приміщень, наприклад, в теплицях, не має такого ж шкідливого впливу, а тому не буде обмежено.
Що таке неонікотиноїди
Неонікотиноїди — це нервові агенти. Вони діють на нервові клітини комах набагато більше, ніж на хребетних. У Європі можна використовувати тільки в теплиці.
Неонікотиноїди в основному використовуються для протруєння. Більшість неонікотиноїдів можна використовувати для обробки листя, а також для обробки ґрунту. Однак приблизно 60% препаратів належать до протруювачів із ґрунтовою дією, здебільшого для ріпаку та буряку.
Неонікотиноїди дотичні до катастрофічного знищення біорізноманіття на землі
Пестициди на основі неонікотиноїдів були запроваджені як альтернатива ДДТ (дуст) в середині 90‑х років. Неонікотиноїди це найпоширеніший у світі клас системних інсектицидів.
Найбільш вразливі до неонікотиноїдів наземні безхребетні, всі види комах, зокрема запилювачі та в тому числі і медоносні бджоли. Також чутливі до цих пестицидів пташки, зокрема з групи горобцевих.
Пестициди на основі неонікотиноїдів розчиняються у воді, тільки 5% активних речовин неонікотиноїдів поглинаються рослинами, а все решта потрапляє у повітря, грунти та воду.
Європейський Союз проголосував за постійну заборону пестицидів, які шкідливі для бджіл. Як зазначає Independent, тепер використання на відкритому повітрі в аграрній промисловості трьох основних неонікотиноїдних хімікатів, що впливають на скорочення популяції запилюючих комах, заборонено по всьому Євросоюзу.