Як відомо, вода — це життя. Проте, в Олександрійському районі ситуація з лабораторним контролем безпечності та якості питної води із джерел децентралізованого водопостачання — громадських колодязів та свердловин — залишається напруженою.
Як наголошують фахівці Олександрійського районного управління ГУ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області, протягом 2018 року лабораторний контроль із джерел децентралізованого водопостачання проводився лише на території 12 сільських та селищних рад: Новопразької селищної ради, Андріївської сільської ради, Долинської (на даний час вона увійшла до складу Попельнастівської ОТГ); Куколівської, Михайлівської, Олександрівської, Попельнастівської, Світлопільської, Травневської, Улянівської, Червонокам’янської, Щасливської сільських рад.
Всього на території Олександрійського району зареєстровано 93 джерела децентралізованого водопостачання, в тому числі 16 свердловин, 77 колодязів.
— Організація лабораторного контролю із джерел децентралізованого водопостачання викликає занепокоєння, оскільки більшість населення нашого району використовують для господарсько-питних цілей саме воду із джерел децентралізованого водопостачання. У 2018 році лабораторний аналіз води із громадських криниць, який проводили сільські ради, здебільшого мав разовий характер. Лише на території Михайлівської та Світлопільської сільських рад лабораторний контроль якості питної води із джерел децентралізованого водопостачання проводився двічі (у дошкільних навчальних закладах). У 2019 році ще жодна сільська рада не проводила аналіз води, — констатує заступник начальника Олександрійського районного управління ГУ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області Анастасія Чижик.
А от систематичний лабораторний контроль безпечності та якості питної води у загальноосвітніх навчальних закладах, які використовують питну воду із власних колодязів, свердловин, як наголошує фахівець, у 2018 році забезпечив відділ освіти Олександрійської РДА.
Проте, привертає увагу спеціалістів управління та викликає значне занепокоєння якість питної води із джерел децентралізованого водопостачання, яку використовують дошкільні навчальні заклади району. Адже там лабораторний контроль якості питної води, як вони стверджують, проводиться не систематично, здебільшого один раз на рік. Ще гірша ситуація склалася стосовно перевірки якості питної води із джерел децентралізованого водопостачання, яка використовується лікувально-профілактичними закладами (ФАПами та амбулаторіями), їдальнями підприємств, закладами соціальної сфери.
Про необхідність активізувати роботу з проведення досліджень якості питної води наголошував на нараді, яка відбулася минулого тижня в районній державній адміністрації, начальник Олександрійського районного управління Головного Управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області Станіслав Лум’яник. Сільські голови, які взяли участь у заході, висловили своє невдоволення стосовно того, що вода із громадських колодязів, яка раніше вже здавалася на аналіз і була визнана технічною, знову підлягає повторному взяттю на аналіз. Проведення якого, на їхню думку, є недоцільним, оскільки якість води від цього не зміниться, а на проведення робіт витрачаються значні кошти із сільського бюджету.
Для вирішення даного питання Станіслав Лум’яник рекомендував очільникам територій у разі підтвердження непридатності для споживання води з громадських колодязів (після проведення багаторазового очищення, дезінфекції, лабораторних досліджень) сповістити людей, колодязі закрити і офіційним листом повідомити про це Держпродспоживслужбу.
Стосовно якості води погодилися прокоментувати ситуацію на своїх територіях сільські голови району.
Тетяна Бессараб, Червонокам’янський сільський голова:
«Жителі території Червонокам’янської сільської ради воду отримують з індивідуальних криниць, свердловин, а також користуються громадськими колодязями. Але вся вода на території Червонокам’янської сільської ради із великим вмістом нітратів. На жаль, ми ніяким чином не можемо вплинути на цю ситуацію. З кожним роком сільгоспвиробники використовують на своїх полях сучасні агрохімічні препарати, які під впливом дощів та інших чинників потрапляють у ґрунт. Тож, ймовірно, це і є однією із причин забруднення води. Не допомагає повністю вирішити проблему і очищення води. Тож виходить замкнене коло…».
Володимир Коваленко, Добронадіївський сільський голова:
«Є на території Добронадіївської сільської ради як індивідуальні криниці, так і свердловини та громадські колодязі. Вода, яку ми всі використовуємо у побуті, містить велику кількість нітратів. У дитячому садку місцеву воду не споживають, а користуються привізною. Біля громадських криниць, в яких вода була раніше вже визнана лише для технічних цілей, тобто непридатною для вживання, встановлені попереджувальні таблички з відповідним написом. Вплинути на поліпшення якості води ми не в змозі. Тому ця проблема залишається актуальною для нашої території».
Стосовно якості води погодилися прокоментувати ситуацію на своїх територіях сільські голови району.
Тетяна Бессараб, Червонокам’янський сільський голова:
«Жителі території Червонокам’янської сільської ради воду отримують з індивідуальних криниць, свердловин, а також користуються громадськими колодязями. Але вся вода на території Червонокам’янської сільської ради із великим вмістом нітратів. На жаль, ми ніяким чином не можемо вплинути на цю ситуацію. З кожним роком сільгоспвиробники використовують на своїх полях сучасні агрохімічні препарати, які під впливом дощів та інших чинників потрапляють у ґрунт. Тож, ймовірно, це і є однією із причин забруднення води. Не допомагає повністю вирішити проблему і очищення води. Тож виходить замкнене коло…».
Володимир Коваленко, Добронадіївський сільський голова:
«Є на території Добронадіївської сільської ради як індивідуальні криниці, так і свердловини та громадські колодязі. Вода, яку ми всі використовуємо у побуті, містить велику кількість нітратів. У дитячому садку місцеву воду не споживають, а користуються привізною. Біля громадських криниць, в яких вода була раніше вже визнана лише для технічних цілей, тобто непридатною для вживання, встановлені попереджувальні таблички з відповідним написом. Вплинути на поліпшення якості води ми не в змозі. Тому ця проблема залишається актуальною для нашої території».