Олег Устенко, виконавчий директор міжнародного фонду Блейзера оприлюднив свої роздуми про трудову міграцію. Які аргументи з цього приводу він озвучує, читаємо далі.
1. Не варто «зачаровуватися» заявами частини українських чиновників і експертів про те, що трудова міграція з України — це не так вже й погано. Аргумент про суму в понад, ніж 10 млрд доларів, які країна отримує у вигляді так званих перерахувань від заробітчан, дуже слабкий на тлі того деструктива, який приносить країні цей невблаганний потік виїжджаючих.
2. Виїжджає дві основні групи населення — (а) ті, які найбільш підприємливі, схильні до ризику і підприємництву і (б) ті, які вже не можуть терпіти своєї убогості, ті, які згодні на найважчу і найбільш некваліфіковану роботу, тому що вдома вони просто не можуть вижити. Ні першу, ні , тим більше, другу групу — ні за яких умов звинувачувати НЕ МОЖНА. Люди ні в чому не винні. Винні політики, які не змогли — з найрізноманітніших причин — створити такі умови, за яких би люди залишилися в своїх комфортних умовах, даних їм при народженні.
3. Заробітчани — тим більше в такій кількості — це не тільки економічна трагедія. Це ще і трагедія соціальна. З одного боку, вони зневірилися. З іншого, вони підривають віру в те, що все «налагодиться» у тих, хто залишається. Адже економіка це ще і довіра, і впевненість, і надія.
4. Удару по бюджету і по перспективах майбутнього економічного зростання країни вже завдано. Коли люди платять менше податків (бо їх стає менше), а витрати бюджету залишаються колишніми, то в якийсь момент часу доведеться різати ці самі витрати. Збільшувати тягар боргового навантаження для країни — як це було раніше — не дадуть можливості самі кредитори. Урізання витрат завдасть додаткового удару по перспективах майбутнього економічного зростання. Інфраструктура зношується. Для її відновлення потрібні гроші. Немає грошей — немає інфраструктури, але є техногенні катастрофи. Навряд чи хтось сумнівається в тому, що вони не додадуться до приросту населення.
5. В економіках, які переважно орієнтовані на працю, відтік цієї праці неминуче призведе до додаткової деградації економічного зростання. Деградація зростання тільки посилить міграцію. Далі — за спіраллю.
6. Колесо історії крутиться швидко і картинка сучасних світових економічних процесів більш багатогранна і яскрава, ніж та, яку малюють у своїй голові частина українських політиків, які намагаються примітивізувати все до звичайних протиставлень з минулого століття.
Незалежна думка з народу:
Ті, хто закликає владу зупинити трудову міграцію, упускають найважливішу максиму. У будь-якій соціальній катастрофі є дві основні моделі поведінки людей — еміграція і бунт. Поки є можливість, люди біжать від проблем. Якщо їм перекрити таку можливість — вибух неминучий. Тому влада не перешкоджатиме трудовій міграції. Те, що нинішні темпи трудової міграції через деякий час призведуть до того, що не буде фінансових джерел для виконання деяких соціальних функцій держави, владу не лякає. Адже тікають з України найбільш соціально активні (та й фізично міцні) люди, тому не варто особливо побоюватися бунту тих, хто залишився...