У церкві святого Георгія у резиденції Вселенського патріархату в Константинополі під час святкової літургії за участю патріарха Варфоломія предстоятелю Православної церкви України Епіфанію вручили томос про автокефалію української церкви.
У зв’язку з цим до жителів Кіровоградщини звернувся голова ОДА Сергій Кузьменко. Звернення оприлюднене на офіційному сайті Кіровоградської ОДА.
«6-го січня в історії України сталась важлива історична подія: Його Всесвятість Вселенський Патріарх Варфоломій у своїй резиденції на Фанарі вручив Томос про автокефалію Православної Церкви України.
Я хочу нагадати усім мешканцям Кіровоградщини, що держава ніяким чином не впливає на релігійні переконання громадян. Вибір релігії, церкви і, власне, віра — це абсолютне і непохитне право кожної людини. Однак, обов’язком кожного громадянина також є толерантне ставлення до вибору іншого громадянина. Нагадаю, що саме це є втіленням справжніх європейських цінностей, які українці відстояли під час Революції Гідності.
Я в черговий раз прошу зберігати взаємоповагу у питаннях віри, релігії та церкви, незалежно від власної точки зору і поглядів на ті події, які відбуваються в житті православної громади.
Кіровоградщина завжди демонструвала виважену і спокійну позицію під час знакових перемін. Ми вміли чути і поважати один одного. Сподіваюсь, так буде і в питаннях, які стосуються релігійних вподобань. Бо саме у єдності наша сила», — кінець цитати.
Ми недаремно процитували слова нашого земляка Сергія Кузьменка — людини виваженої та далекоглядного політика, оскільки отримання томоса про автокефалію Православної церкви України має в суспільстві неоднозначне сприйняття.
Давайте детальніше про це поговоримо далі. У допомогу нам буде дослідження BBC.
Диво чи розкол
У телевізійному зверненні з нагоди отримання томосу Президент П. Порошенко назвав цей факт «справжнім дивом» і подякував Вселенському патріарху. Порошенко вважає, що томос «довершить утвердження самостійності Української держави, укріпить релігійну свободу, міжконфесійний мир, а значить, за його словами, «Україна поважатиме релігійний вибір і свободу віросповідання кожного громадянина».
У той же час, в Українській православній церкві вважають, що «не лише з позиції нашої церкви, але і на погляд цілої низки інших помісних церков те, що вчинив патріарх Варфоломій є грубим порушенням наріжних принципів буття церкви», сказав ВВС News Україна голова Синодального інформаційно-просвітницького відділу церкви архієпископ Климент (Вечеря).
За його словами, «визнати українське творіння патріарха Варфоломія можливо лише, переступивши через постулати віри, в наслідок якоїсь заангажованості, зрадивши архієрейській присязі».
Нагадаємо, Православну церкву України — саме так відповідно до томосу офіційно називається нова українська церква — створили на об'єднавчому соборі 15 грудня 2018 року. Собор також затвердив статут нової церкви — своєрідну конституцію, яка регулює всі процедури функціонування ПЦУ.
Визнання помісними церквами
Тепер, на ПЦУ ще чекає складний та тривалий процес визнання іншими помісними православними церквами, який може тривати роки і навіть десятиріччя.
Після отримання «листів миру» від Епіфанія та копії томосу про автокефалію синод кожної помісної церкви може ухвалити рішення про відмову налагоджувати спілкування, про визнання нової церкви або ж відкласти рішення.
Наразі експерти передбачають, що кілька церков можуть порівняно швидко визнати ПЦУ, зокрема найчастіше називають Кіпрську, Елладську (Грецьку) та Румунську церкву.
Перед Новим роком синод Грузинської православної церкви не засудив і не підтримав надання автокефалії ПЦУ, відклавши рішення на час після надання томосу.
Натомість предстоятель польської церкви надіслав листа до Константинополя й негативно відгукнувся про створення ПЦУ, а також про канонічне визнання колишнього «розкольника» Філарета.
Крім того, у своєму інтерв’ю польському виданню Polityka Блаженніший Митрополит Варшавський і всієї Польщі Сава, відповідаючи на запитання журналіста, повідомив, що не надсилав привітання новообраному предстоятелю ПЦУ, оскільки вважає його світською людиною.«Цій молодій світській людині було завдано великої шкоди, коли призначили його митрополитом, — підкреслив Митрополит Сава. — У світлі канонічного права він не священнослужитель. Він не висвячений в канонічній Церкві».
Одними з останніх, як очікується, визнати ПЦУ можуть Антіохійська (Сирія), Сербська та Болгарська церкви, які чи не найбільше можуть орієнтуватись на Російську православну церкву.
РПЦ різко засуджує надання автокефалії українській церкві і ще 15 жовтня розірвала церковне спілкування з Вселенським патріархатом. Проти створення автокефальної церкви виступили більшість єпископів УПЦ. Хоча їх також запрошували до нової церкви.
Втім, з моменту створення ПЦУ вже близько 40 парафій УПЦ МП перейшли до новоствореної церкви, заявив 5 січня спікер парламенту Андрій Парубій у Константинополі.
І цей процес триває.
У той же час, Верховна Рада схвалила закон, який зобов'язує УПЦ перейменуватись так, щоб приналежність до Російської церкви була позначена у назві.
Томос і суперечки про статут
Статут Православної церкви України — один з основоположних дороговказів існування церкви (своєрідна конституція), заснований на томосі про автокефалію, викликав суперечки в українських церковних колах після затвердження 15 грудня.
Проте, томос чітко зафіксував ці суперечливі, на думку певних представників, положення, а змінити томос українська церква права не має.
Найперше, згідно зі статутом і тепер вже томосом — автокефальна помісна українська церква має статус митрополії, а не патріархату. Але ПЦУ самостійно обирає собі предстоятеля без жодного узгодження з Константинополем.
Митрополит Епіфаній вже визнав, що такий статус сприятиме визнанню ПЦУ іншими помісними церквами світу, а питання патріархії — справа неблизького майбутнього вже після закінчення «етапу становлення».
Найбільше публічних суперечок щодо статуту викликало те, що закордонні парафії колишньої УПЦ КП ( у церковну казну вони дають найвагоміший дохід) мають перейти до Вселенського патріархату.
Фактично помісна церква втрачає закордонні парафії, а їх налічується близько 60.
Частині українських церковників також не сподобалось те, що ПЦУ буде отримувати (купувати) святе миро у Константинополя. Але для багатьох помісних церков це є нормальною практикою і ця норма чітко прописана у томосі.
Ще більше критики лунало щодо необхідності узгодження з Константинополем канонізації святих ПЦУ.
Ще одне застереження, яке висловлювали співрозмовники ВВС, що ПЦУ може спробувати вписати до статуту певну керівну роль колишньому патріарху УПЦ КП Філарету. Статут, хоч і схвалили на соборі, проте єпископи не приховували плани внести до нього поправки. І такі спроби його змінити можуть відбутись вже у 2019 році. Але внесення змін до статуту — справа дуже складна.
Зміни до статуту церкви
ПЦУ на своєму архієрейському соборі має право змінювати статут, проте тільки «у дусі патріаршого і синодального томосу». А право тлумачити положення статуту щодо томосу має виключно Вселенський патріарх.
Зміни до статуту, внесені архієрейським собором, ще має затверджувати помісний собор — загальне зібрання архієреїв, кліриків, ченців та мирян. Це ж зібрання може правити статут самостійно.
Але питання, які зараз не прописані у статуті й потребують регулювання, попередньо ще розглядаються спільною комісією ПЦУ та Константинополя.
Київська ставропігія вже має очільника
Коли верстався номер, стало відомо, хто очолить представництво Константинополя в Києві
Священний синод Вселенського патріархату призначив голову київської Ставропігії — тобто Андріївської церкви, яка є постійним представництвом Константинопольської церкви в українській столиці.
Ним став архімандрит Михаїл (Аніщенко), який до цього був настоятелем храму в місті Анталія (Туреччина), повідомляє сайт Romfea. Цю ж інформацію підтверджують джерела BBC у Константинополі. ЗМІ у Луцьку повідомили, що Михаїл Аніщенко служив у місцевому храмі, а потім навчався у Греції.
Київську ставропігію Священний синод Вселенського патріархату відновив ще в жовтні минулого року. Незабаром після цього Верховна рада схвалила рішення про передачу в постійне користування Вселенському патріархату Андріївської церкви, яка наразі виконує роль резиденції Вселенського патріарха Варфоломія і представництва Константинопольської церкви. Новопризначений архімандрит Михаїл (Аніщенко) стане її настоятелем.
Київська ставропігія — тобто Андріївська церква — буде напряму підпорядковуватися Вселенському патріарху, а не місцевій церковній владі.
В інтерв'ю ВВС колишній екзарх Вселенського патріарха в Україні архієпископ Даниїл прогнозував, що другу ставропігію можуть відкрити у Львові.
Нагадаємо, Андріївська церква побудована у середині XVIII ст. за проектом відомого архітектора Бартоломео Растреллі, перебуває нині у державній власності й входить до складу Національного заповідника «Софія Київська». З 2015 року у церкві триває реставрація. Очікується, що її завершать у 2020 році.
За матеріалами Інтернет – видань.