«Зараз багато ОТГ по Україні подали проекти на будівництво нових амбулаторій. А що робити зі старими? У нас, наприклад, відсутнє якісне водопостання, — каже 54-річний Володимир Дмитрик, завідувач Бутівської амбулаторії. Заклад очолює останні 17 років. — Ми самі, як могли, провели туди труби і користуємося водою, але зробили все кустарним методом. Потім лопнула каналізація, і ми знову самостійно її полагодили. Так вирішуємо усі проблеми. Маємо потреби у придбанні бойлера, ремонті ганку та будівництві пандуса. А ще дуже неефективним і дороговартісним є обігрів закладу. Здійснюємо його за допомогою електроконвекторів».
Дана амбулаторія у Бутівському працює з 1995-го. Знаходиться за 28 км від Олександрії на території Костянтинівської сільради Приютівської ОТГ. Наразі обслуговує чотири села — Бутівське, Занфірівку, Костянтинівку та Миронівку Світловодського району. Чисельність населення невелика, але загалом близько 900 осіб. Закладу також підпорядкований Костянтинівський ФАП.
«Останні роки ми працюємо у складі Центру первинної медико-санітарної допомоги Олександрійського району. Але з наступного року громада Приютівської ОТГ зможе дофінансовувати наші потреби, — продовжує Дмитрик. — Сподіваюся, що вже зараз її керівництво це врахує. Тільки за таких умов почнемо жити повноцінно, бо по сільраді вже задекларував 900 осіб. Маю кабінет сімейного лікаря, оглядовий та дитячий, палати денного стаціонару, а також при закладі працює невелика аптека із мінімальним асортиментом. Амбулаторія підключена до Інтернету і отримала новий комп’ютер. Але набрати необхідні 1800 пацієнтів на місці я не зміг, бо сільська рада невелика. Був змушений декларували охочих із сусідніх сіл. Іншим лікарям довелося робити теж саме. Справа у тім, що на деяких територіях бракує людей, а на інших — медиків. У таких умовах виконати поставлені державою плани — нереально. Як результат, це вдалося зробити лише одиницям».
У самій амбулаторії штат — невеликий. Тут нині працює один сімейний лікар, дві медичні сестри загальної практики і одна молодша сестра та водій. Останні 17 років здоров’ям бутівчан опікується родина Володимира та Анни Дмитриків — він — лікар, вона — медсестра. При потребі дружина також ходить на виклики, займається декларуванням та виконує всі доручення чоловіка.
«Ми обслуговуємо велику кількість чорнобильців, називаємо їх «спецконтингентом». Всі — колишні жителі зони відчуження -– переселенці з Народицького та Олевського районів Житомирської області. Їх у нас близько 400. Мають змогу лікуватися у стаціонарі. Отримують також безкоштовні рецепти за системою виплати компенсацій в урядовій програмі «Доступні ліки». Але виписаних рецептів людям катастрофічно не вистачає».
Ще одним нагальним питанням для Дмитрика є забезпечення якісної роботи Костянтинівського ФАПу. Там наразі немає фельдшера і на півставки працює лише санітарочка. Знайти людину складно, бо їхати працювати у село з міста ніхто не хоче. Проїзд в один бік сягає 25 грн.
Прийом у самому ФАПі лікар веде раз на тиждень. Каже, що його дуже виручає медичний транспорт, який зараз терміново треба «перевзути», бо їздить на літній гумі. Тричі приймає пацієнтів у Олександрійській районній амбулаторії.
«Добре, що маємо свій транспорт, бо при потребі легко дістатися до пацієнта і транспортувати, куди потрібно. Але щомісяця на нього отримуємо лише каністру бензину, тому доводиться залучати спонсорів, або ж пальне оплачують самі пацієнти».
Наразі медпрацівники амбулаторії чекають наступного року, коли бюджет сільради об’єднається і перейде на баланс громади. Тоді органи місцевого самоврядування зможуть більше їм допомогти, аби медики працювали на належному рівні.
Довідка
Володимир Дмитрик — лікар з 30-річним стажем роботи на селі. Вищу освіту здобув у Дніпропетровському медінституті. З 1987-го інтерн у Червонокам’янській дільничній лікарні, за рік — головний лікар в Улянівській амбулаторії, а з 2002-го — у Бутівській.