Жнива у аграріїв — один з найвідповідальніших періодів, адже це своєрідний вінець їхньої наполегливої і важкої хліборобської праці. На процес збирання врожаю впливає багато факторів, але погодні умови завжди відіграють в цьому провідну роль. Про особливості цьогорічних жнив нам розповів перший заступник голови Олександрійської районної державної адміністрації Юрій Коваль.
Жнива у аграріїв — один з найвідповідальніших періодів, адже це своєрідний вінець їхньої наполегливої і важкої хліборобської праці. На процес збирання врожаю впливає багато факторів, але погодні умови завжди відіграють в цьому провідну роль. Про особливості цьогорічних жнив нам розповів перший заступник голови Олександрійської районної державної адміністрації Юрій Коваль.
За словами Юрія Леонідовича (на фото), завдяки високій організаційній та технічній готовності сільгосппідприємств, аграрії Олександрійського району вчасно розпочали жнивну кампанію 2018 року. Але через дощі, які зачастили саме на момент збору врожаю ранніх зернових та зернобобових культур, хліборобам району довелося на деякий час призупинити жнивну кампанію. Тож, як наслідок, жнива на Олександрійщині завершилися пізніше на півтора тижні від оптимальних строків збирання. Та, на щастя, це не завадило хліборобам району зібрати гарний ужинок ранніх зернових та зернобобових культур.
Основною продовольчою культурою для сільгоспвиробників району була і залишається озима пшениця. Вагомий внесок у коровай району і області в цілому зробили агроформування, які у поточному році отримали найвищу урожайність ранніх зернових культур: ФГ «Олександрівське» (голова Микола Муленко) — 45,7 ц/га, ТОВ «УкрАгроКом» (керівник Павло Фесюк) — 45,1 ц/га, ТОВ МТС «Техагропром» (керівник Віталій Польша) — 45,1 ц/га, ПАТ «Шарівське» (керівник Віктор Кузьменко) — 45 ц/га.
— Всього до збирання підлягало ранніх зернових та зернобобових сільськогосподарських культур на площі 40466 га, — розповідає Юрій Коваль. — Валовий збір склав 135372 тонни, при урожайності 33,4 ц/га, в тому числі озимої пшениці було зібрано на площі 29555 га (валовий збір якої склав 112670 тонн, урожайність 38,1 ц/га), озимого ячменю — 1958 га (валовий збір склав 4210 тонн, урожайність 21,5 ц/га), ярого ячменю — 4990 га (валовий збір — 12275 тонн, урожайністю 24,6 ц/га), вівса — 19 га (валовий збір — 43 тонни, урожайність 22,3 ц/га), гороху — 3890 га (валовий збір — 6068 тонн, урожайність 15,6 ц/га), озимого ріпаку — 2753 га (валовий збір — 4543 тонн, урожайність 16,5 ц/га).
— Скажіть, чи дотримуються аграрії нашого району сівозміни на земельних угіддях, які обробляють?
— Господарюючи на землі, сільгосптоваровиробники розуміють, що для того, аби із року в рік збирати гарний ужинок ранніх зернових і технічних культур, важливо дотримуватися сівозміни. В агроформуваннях району різних форм власності працюють досвідчені агрономи, які за цим слідкують. І надалі щороку засіваючи лани, керівникам господарств слід дотримуватися сівозміни, а також дбати про те, щоб у структурі посівних площ були представлені зернові, зернобобові, круп’яні, а також технічні культури. Адже деякі з цих культур йуть не лише на реалізацію, а й використовуються для потреб тваринницької галузі, яка теж наявна у нашому районі. Скажімо, вирощуванням великої рогатої худоби та свиней займаються у ТОВ «УкрАгроКом» (керівник Павло Фесюк), ФГ«Південне» (керівник Олександр Валькевич), ФГ «Олександрівське» (голова Микола Муленко), ТОВ «Колос» (директор Олександр Замковий), а у СВК «Фрунзе» (керівник Михайло Гончаренко) для власних потреб підприємства вирощують курей-несучок.
За роки своєї плідної роботи на землі-годувальниці аграрії переконалися у тому, що для ефективної господарської діяльність їм необхідно інвестувати кошти у розвиток сільськогосподарської галузі. Тому щорічно після збору врожаю частину коштів вони вкладають у придбання якісного посівного матеріалу, оновлення машинно-тракторного парку господарств, побудову складських приміщень для зберігання збіжжя. Затрати, які несуть наші сільгоспвиробники на впровадження інноваційних технологій, придбання потужних сільгоспмашин, засобів захисту рослин, високопродуктивного посівного матеріалу із року в рік дають позитивний результат, що, у свою чергу, дозволяє господарствам стабільно розвиватися.
— Юрію Леонідовичу, чи зберігається практика, коли керівники агроформувань беруть активну участь у підтримці та розвитку соціальної сфери на території населених пунктів, де здійснюють свою виробничу діяльність?
— Приємно відзначити, що майже всі сільгоспвиробники є представниками соціально відповідального бізнесу і переймаються проблемами територій, на яких працюють, та надають фінансову підтримку закладам соціальної сфери. Також вони інвестують власні кошти у ремонт доріг місцевого значення. Однак, на жаль, серед свідомих власників господарств є і ті, хто залишається осторонь вирішення проблем у сільській місцевості (в переважній більшості це одноосібники) і вболіває лише за розвиток власного агробізнесу та збільшення прибутків.
— А як Ви можете охарактеризувати рівень організації та проведення розрахунку орендодавців із власниками земельних паїв?
— На належному рівні в Олександрійському районі щорічно проводиться розрахунок керівників сільгосппідприємств із власниками земельних паїв, який вони намагаються провести одразу після збирання врожаю ранніх зернових культур і обов’язково завершити до кінця маркетингового року, тобто до 31 грудня щороку. На даний час ця робота виконана на 70%. Під час розрахунку із пайовиками аграрії видають їм не лише кошти чи продовольче зерно, а й фуражне, враховуючи те, що більшість сільських жителів тримають підсобні господарства. Сьогодні майже усі керівники агроформувань району сплачують власникам земельних паїв не менше 6% (а дехто і 12%) від вартості нормативно-грошової оцінки землі. Що у свою чергу, дозволяє не лише поліпшити фінансовий стан пайовиків, а й сприяє збільшенню надходжень до бюджету.
— У всі часи праця хлібороба шанувалася, адже вважається однією із найважчих. Нелегко представникам цієї професії працюється і сьогодні, навіть незважаючи на сучасні методи та форми роботи. Тож, як би Ви охарактеризували рівень виплати заробітної плати в агропромисловому комплексі району в нинішніх умовах господарювання?
— Господарюючи на землі та отримуючи вагомі прибутки, більшість керівників сільгосппідприємств приділяють належну увагу умовам оплати праці найманих працівників. Хочу відзначити господарства, в яких найвищий рівень середньомісячної заробітної плати за січень-червень 2018 року: ТОВ «Колос» (директор Олександр Замковий) –7737,55 грн, ФГ «Олександрівське» (голова Микола Муленко) — 7782,8 грн, ПАТ «Шарівське» (директор Віктор Кузьменко) — 7087,1 грн., СВК «Фрунзе» (директор Михайло Гончаренко) — 7039,5 грн. У сільськогосподарських підприємствах звітного кола заробітна плата за липень склала 8015,3 грн. Це 109,6% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. А серед сільгосппідприємств, в яких найвищий рівень середньомісячної заробітної плати за січень-липень 2018 року, хочу виокремити: ТОВ «Колос» — 8171,3 грн, ФГ «Олександрівське» — 8131,3 грн, ПАТ «Шарівське» — 7422,37 грн, СВК «Фрунзе» — 7409, 12 грн, ТОВ «Агрофірма МТС Техагропром» — 7171,94 грн. Але є і такі сільгосппідприємства, що сплачують менше мінімальної заробітної плати, це, як правило, невеликі фермерські господарства, в яких чисельність працюючих складає 2—3 особи і (в переважній більшості, це пенсіонери).
— На завершення нашої розмови, хотілося б почути, які надії сільгоспвиробники району покладають на ужинок пізніх культур?
— Що стосується урожайності пізніх культур, то дощі, які останнім часом пройшли на території району, всіляко сприяли гарному росту та розвитку сільгоспкультур і формуванню в майбутньому високих врожаїв. Тож цієї осені аграрії Олександрійського району прогнозують зібрати високий урожай пізніх культур — соняшника, кукурудзи, сої, цукрового буряку та інших.
Користуючись нагодою, хочу побажати нашим хліборобам успіху, фінансових здобутків, злагодженої роботи у трудових колективах, щоб не лише збирати високі врожаї, а й бути лідерами з виробництва сільськогосподарської продукції.