Щороку у другу неділю серпня українські ветеринари, а також всі, хто причетний до цієї сфери, відзначають своє професійне свято — День працівників ветеринарної медицини. З якими особливостями доводиться стикатися у своїй роботі фахівцям, ми дізнавалися у керівника Олександрійського регіонального відділення Держпродспоживслужби України Станіслава Лум’яника.
— Cьогодні ваша робота пов’язана не лише з галуззю тваринництва, а й з усім комплексом сільського господарства. Справа дуже багатогранна. І ваші працівники є й у ветклініках, ветлабораторіях, лабораторіях ветеринарно-санітарної експертизи на ринках. Розкажіть про свій колектив.
— Раніше було відокремлене управління ветмедицини. А з 2014-го створено держпродспоживслужбу, яка об’єднала кілька різних підрозділів. У нашому випадку — ветеринарну медицину та службу по забезпеченню виконання вимог санітарного законодавства. Наші завдання пов’язані з вирішенням ветеринарних питань, а також контролем за якісттю продуктів харчування, води та інших речовин.
У складі районного управління держпродспоживслужби два відділи — відділ ветеринарної медицини очолює Олександр Сіленко, а з ним працює 5 осіб, та відділ по виконанню вимог санітарного законодавства — керівник Анастасія Чижик — у штаті 4 особи, не вистачає лікаря-гігієніста. Нам підпорядкована районна лікарня. А до неї відноситься 11 державних ветеринарних установ, які знаходяться у різних населених пунктах. Зокрема, одна дільнична лікарня у Новій Празі, 6 дільниць і 4 пункти. Вони діяли і 20, і 50 років тому. Але їх штат з кожним роком скорочується.
— Чи зазнав змін цьогоріч?
— На превеликий жаль, із 59 осіб було скорочено 19. У штаті лишається 40. Просто бракує коштів. Хоча раніше у дільничній лікарні мали 8 працівників, сьогодні троє. На дільниці було четверо осіб, а зараз — двоє, на пункті з двох-трьох лишається один. Отож загалом на 75 сіл району 23 спеціаліста. У господарствах таких, як «УкрАгроКом», «Колос», ФГ «Олександрівське» є свої спеціалісти, на всю компанію їх налічується 14 осіб, а їхнім керівником є Сергій Алімов, який тісно співпрацює з нами.
У всьому світі не існує такого поняття, як державний ветлікар, бо працюють тільки приватні. У нас навпаки склалася дуже парадоксальна ситуація. Країна забезпечує безкоштовну вакцинацію тварин. А хто її здійснюватиме, коли не буде державних ветеринарів? І з кого потім спитати? Хто проводитиме диспансеризацію і досліджуватиме на туберкульоз, лейкоз, класичну чуму свиней, хворобу Ньюкасла та інші. Вакцина на це безкоштовна. У світі, щоб привити тварину, треба відповідно заплатити. А наші працівники сьогодні отримують мінімалку. І наскільки вигідним для держави буде приватний ветеринар? Та чи піде він працювати у віддаленні села — теж питання.
— З якого бюджету фінансується галузь, чи є з цим якісь перебої?
— Ми фінансуємося з державного бюджету. Затримок з виплатами немає. Але бюджет обмежений, штат зменшено. У нас завідуючі працюють на ставку, а фельдшера — на половину ставки. Державна ветслужба забезпечує лікування тварин лише у приватних домогосподарствах, а всі сільгосппідприємства — мають найманих працівників.
— Кожного дня ветспеціалісти стоять на сторожі епізоотичного благополуччя тварин, особливо небезпечних хвороб, таких як сказ, сибірка, чума, туберкульоз тощо. Як Вам вдається впоратися зі своїми обов’язками із недопущення розповсюдження африканської чуми та пташиного грипу, враховуючи зменшення чисельності працівників?
— За наявності невеликої кількості фахівців ми забезпечуємо якісне проведення диспансеризації худоби у населення. Забезпечуємося безкоштовною вакциною. Хоча є вона і платна. Раніше, наприклад, вакцина проти бешихи була безкоштовною. Район благополучний у відношенні до сибірки 1967 року, туберкульозу 1997-го, лейкозу 2008-го. Що стосується сказу, то у 2016–2017 роках були перебої з вакцинами. Тому у цьому році в нас уже зафіксовано 4 випадки сказу (у безпритульного кота і трьох лисиць). Щоб попередити такі випадки, на кожній території має контролюватися чисельність безпритульних тварин (собак та котів). У 2016-му році у Войнівці ми ліквідували таку хворобу, як африканська чума свиней. Наразі по Україні уже зафіксовано 92 випадки за цей рік. Кіровоградська область і Олександрійський район на даний час благополучні по відношенню до цієї страшної хвороби.
— Давайте поговоримо, про кращих фахівців.
— Користуючись нагодою, напередодні професійного свята, хочу відзначити кращих представників професії. Дуже старанний і компетентний начальник відділу Олександр Сіленко. Понад 10 років у службі. Валентина Васілова — спеціаліст управління. Що стосується спеціалістів, які працюють у селах, то хочу відзначити Наталію Козир. Вона сама обслуговує фактично 14 сіл (у тому числі Андріївської, Ізмайлівської, Головківської сільських рад). Використовує власний автомобіль і якісно обслуговує населення. Не один рік у Попельнастому добре працює Анатолій Чабанюк, у Куколівку нещодавно прийшов учасник АТО Андрій Твердохліб і очолив дільницю. Він дуже відповідальний. Варто відзначити й подружжя відданих ветлікарів Тимченків із Добронадіївки. Очолює районну лікарню відповідальний і порядний спеціаліст Олена Дробот.
Окрім того, з минулого року наша лабораторія стала міжрайонною, обслуговує Петрівський, Онуфріївський і Олександрійський райони та місто Олександрію. Понад 20 років її незмінно очолює Микола Щербань. Більше 30 років там працюють фахові лаборанти Ніна Шаповал та Лідія Таран.
Загалом, всі наші спеціалісти надзвичайно віддані обраній справі і люблять свою професію.