 |
| Олексій РЯБОКОНЬ разом з учасниками «Криниченьки» під час цьогорічного «Серпневого зорепаду» |
Напевно, без перебільшення можна сказати, що жителя села Протопопівки Олексія Володимировича Рябоконя (або, як його зазвичай називають у селі, дядя Льоня) знають представники різних поколінь. Адже близько 40 років чоловік присвятив роботі в галузі культури — працював художнім керівником Протопопівського Будинку культури, а також за сумісництвом — музичним керівником місцевого дитячого садка. Хоча на перших етапах своєї трудової діяльності йому доводилося працювати концертмейстером, адже художнім керівником тоді була Людмила Ковальова, згодом — Ірина Шалена, Вікторія Войтенко.
 |
| 2017 рік. Учасники «Криниченьки» щедрували в редакції «Сільського вісника» |
Сьогодні по-праву Олексій Рябоконь вважається одним із тих, хто стояв у витоків зародження культурних традицій у Протопопівці. Нині він — на заслуженому відпочинку, але не полишає улюбленої справи й продовжує трудитися вже на громадських засадах.
– За весь час своєї професійної діяльності мені доводилося співпрацювати із багатьма людьми. Коли я тільки працевлаштувався, завідуючою Будинка культури була Ніна Портна, з якою ми пліч-о-пліч пропрацювали разом 25 років, згодом розбудовували культуру на селі із Валентиною Портною, а сьогодні — з Оленою Прокоповою (Панцевич), — розповідає Олексій Рябоконь.
Пригадуючи гуртки та колективи, що функціонували при Будинку культури, чоловік виокремлює вокально-інструментальний ансамбль (ВІА), агіт-бригаду, танцювальний колектив. Крім того, як зазначає Олексій Володимирович, на базі Будинку культури тривалий час діяла вокальна група, яка не мала назви. Серед її учасників він називає Тамару Більчук, Зою Рябоконь, Ніну Портну, Людмилу Черкас, Валентину Бражнік, Галину Кухар, Любов Кондрус, Світлану Гуменюк, Григорія Квітку (нині покійний) та багатьох інших.
З року в рік члени вокальної групи, що не мала назви, гідно виступали на районних, обласних заходах, а також радували односельців пісенною творчістю під час проведення різноманітних святкових заходів у Протопопівці та інших населених пунктах Олександрійського району. Але з плином часу вокальна група розпалася.
Проте, все ж залишалися жителі Протопопівки, які не уявляли свого життя без пісні, для кого вона стала своєрідною віддушиною, активним дозвіллям. Одна з таких — Тамара Більчук, колишня учасниця вокальної групи. За словами Олексія Рябоконя, саме вона подала ідею Валентині Портній (на той час завідуючій Будинком культури) створити нову вокальну групу. Її ідею охоче підтримала Валентина Миколаївна й разом вони почали шукати протопопівців, закоханих у пісню. Так у 2003 році утворився аматорський вокальний колектив «Криниченька», який цього року святкує своє п’ятнадцятиріччя.
До числа перших вокалістів новоутвореної «Криниченьки» входили Тамара Більчук (яка співала у складі колективу ще до 2016 року, але через погіршення стану здоров’я змушена була його залишити), Валентина Портна, Валентина Шевельова, Зоя Рябоконь, Зоя Павленко, Володимир Риженко та нині покійні — Віра Вакулова, Людмила Бугайченко, Юлія Андрєєва, Григорій Квітка.
Сьогодні до складу колективу «Криниченька» входить вісім представниць прекрасної статті — Надія Клочко, Емілія Любін, Наталія Пластунова, Раїса Афанасьєва, Ніна Лазаренко, Людмила Конська, Тамара Капелюшна, Наталія Остапович. Ці жінки різного віку, але всіх їх об’єднує велика любов до української пісні та прагнення дарувати її слухачам. Крім того, що всі жінки колективно співають у складі «Криниченьки», деякі з них, скажімо, Раїса Афанасьєва, Тамара Капелюшна виконують сольно пісні. А ще Тамара Капелюшна дуетом співає із Людмилою Конською.
– Учасники колективу «Криниченька» беруть активну участь у районних, обласних культурно-мистецьких заходах. Успішно вони також виступають на різних фестивалях, концертних програмах, що проходять у селах району, де демонструють високий рівень виконавської майстерності. Також члени «Криниченьки» були гостями програм обласної телерадіокомпанії «Киньте все, гармошка грає», «Лебідея», — розповідає Олексій Рябоконь. — Зачаровували різноголоссям вони протягом багатьох років, беручи участь у фестивалі художньої самодіяльності «Серпневий зорепад», фестивалі вокально-хорового мистецтва «Пісня чистого поля» та інших. А під час новорічно-різдвяних свят перевдягнутих учасників «Криниченьки» можна побачити на вулицях Протопопівки, у районних установах, організаціях, де вони щедрують, маланкують.
Варто зазначити, що Олексій Рябоконь вкладає всі свої сили та душу в підвищення пісенної майстерності учасників аматорського вокального колективу «Криниченька». Репертуар він підбирає самостійно, а також враховує думки та побажання учасників колективу. У репертуарі членів «Криниченьки» представлені пісні на різну тематику: патріотичні, обрядові, тематичні: «Єднаймося люба родина», «Земле моя», «Поле моє, поле». Своєрідним гімном села є авторська пісня «Протопопівський вальс» на слова Лідії Касьян, музику Олексія Рябоконя. Також вони виконують багато народних пісень: «Буркун», «Через сад виноград», «В коморі мука; пісні на військову тематику, зокрема, «Дума про землю»; жартівливі пісні: «Зрубай, милий дуба коло стежки», «Чобітки» та багато інших. На репетиції учасники «Криниченьки» зазвичай збираються один або двічі на тиждень. Втім, якщо, наприклад, готуються до участі у виїзних заходах районного чи обласного значення, то кількість репетицій може бути в рази більшою.
Нині учасники аматорського вокального колективу «Криниченька» готуються до відзначення ювілею — п’ятнадцятиріччя утворення колективу, а також до відзначення Дня села Протопопівки, святкування якого заплановане на 29 вересня поточного року. Гарний подарунок до ювілею «Криниченьки» його учасникам підготувало керівництво Приютівської об’єднаної територіальної громади на чолі із головою Приютівської ОТГ Андрієм Коломійцевим та керівником сільгосппідприємств «Артем», «Ранкове» Юрієм Друмашком — за фінансової підтримки якого й було організовано 21 серпня безкоштовну поїздку колективу «Криниченька» в с. Великі Сорочинці на Національний Сорочинський ярмарок.
Учасники «Криниченька» постійно перебувають у творчому пошуці, поновлюють репертуар і налаштовані й надалі дарувати та пропагувати щиру українську пісню — перлину народної творчості серед широких верст населення.
Тамара Більчук, 89 років, одна з перших учасників вокальної групи Протопопівського БК та «Криниченьки»:
«Хист до співу, напевно, мені передався від моїх батьків, які мали від природи гарний голос. Я ж особисто скільки себе пам’ятаю, скільки й співала. У Протопопівку я переїхала у 1956 році. Тоді почала співати у вокальній групі, яка діяла при місцевому Будинку культури, але не мала назви. У 2003 році, коли утворилася «Криниченька», я почала співати вже у її складі. Два роки тому, через погіршення стану здоров’я, на жаль, довелося залишити колектив. Але пісня у моєму серці живе постійно».
Валентина Шевельова, 82 роки, одна з перших учасників вокальної групи Протопопівського БК та «Криниченьки»:
«У мене співучою була уся родина. Наприклад, моя мама співала у хорі в Протопопівській церкві. Усе своє життя і я — чи то відпочиваючи, чи тяжко працюючи у колгоспі, обов’язково заводила пісню. Без пісні не уявляю свого життя. Вона завжди дарувала мені відпочинок для душі, моральне задоволення, поліпшувала настрій. Навіть зараз, коли вже голос не той і здоров’я слабке, все одно намагаюся щось собі наспівувати. Адже, поки співаю, поки й живу».
Емілія Любін, 72 роки, учасниця «Криниченьки»:
«Я співаю у «Криниченьці» з моменту її створення. Зараз, навіть, спеціально приїжджаю з Олександрії на репетиції в Протопопівку, адже свого часу переїхала із села на проживання до міста. Як би важко не було на душі, пісня завжди надихала, додавала сил та оптимізму. Із учасниками «Криниченьки» ми постійно розширюємо свій репертуар, беремо участь у заходах різного рівня, на яких намагаємося продемонструвати високий рівень виконавської майстерності, щоб на належному рівні захищати честь села».
Ніна Лазаренко, 58 років, учасниця «Криниченьки»:
«Співати люблю з дитинства. У складі колективу «Криниченька» я — близько трьох років. Виконуємо веселі, сумні, жартівливі та патріотичні пісні — всі вони навіюють певні думки, образи, почуття, торкаються до глибини людської душі. У пісні — сила українського народу, адже це частина його духовного життя».