У попередньому номері «СВ» опублікували опитування щодо вирішення екологічних проблем у регіоні. Повертаючись до теми, поговоримо про сортування й утилізацію батарейок та люмінесцентних ламп, які є дуже небезпечними.
У Європі в цілях збереження екології їх давно утилізують, чого не сказати про Україну. А чому ж у нас цим ніхто серйозно не переймається. Ми розшукали людину, яка знає відповідь на це запитання. Про наболіле поцікавились у 41-річного Віталія Приходька – голови Кіровоградського обласного осередку Всеукраїнської екологічної ліги. «Навіть у дуже обмеженій кількості неутилізовані використані батарейки містять важкі метали (цинк, марганець, ртуть, кадмій, та інші), і становлять загрозу здоров’ю людей. Коли викинута батарейка покривається корозією, шкідливі речовини потрапляють у ґрунтові води, а далі – у річки, озера, артезіанські свердловини.
Одна пальчикова батарейка може забруднити 400 літрів води або 20 квадратних метрів землі. Також шкідливі речовини можуть потрапити в організм людини або тварини, де будуть накопичуватися.
Невтішна ситуація з люмінесцентними лампами, бо в одній такій лампі міститься від трьох до п’яти міліграмів ртуті. Цей метал дуже отруйний і належить до першого класу небезпеки», – говорить Віталій.
Сьогодні ж збір і вивезення батарейок в Україні не потребує оформлення спеціальних ліцензій – чого не сказати про енергоощадні лампи. Їх утилізація вимагає особливого підходу. А це пов’язано з тим, що під час пошкодження люмінесцентної лампи, у навколишнє середовище може потрапити ртуть.
«Знаю, що кілька років тому в Кропивницькому була організація, яка займалася збором таких ламп, – каже активіст. – А зараз про них не чув. Щодо батарейок, то їх збираємо з 2011 року. Саме тоді зацікавився екологічною темою і змінив напрямок роботи. Маю юридичну освіту, але перейшов у екологічну площину, бо зрозумів: саме там можу бути найбільш корисним. Сам родом з Олександрії, але живу і працюю в Кропивницькому, де спершу улаштувався в компанію «Укрекоресурси» з утилізації вторинної сировини. На той час вона була створена при Кабінеті Міністрів України та існувала при обласному управлінні.
Наскільки активно перейнявся даною проблемами, що згодом очолив обласний осередок Всеукраїнської екологічної ліги. З іншими активістами не один рік збираю вторсировину. По області, навіть, створили розгалужену мережу пунктів збору. Але то лише крапля у морі, бо, крім батарейок, існує дуже багато інших хімічних елементів струму. Говорю про різного роду акумулятори та зарядні пристрої, які не утилізуються, але є дуже й дуже небезпечними відходами.
Щороку кількість батарейок в Україні, які потребують утилізації – зростає, але підприємств, які б їх переробили – немає. Чому? Тому, що в нас немає заводів, які б їх виробляли та переробляли. І через це всеукраїнські експерти звернулися до закордонних імпортерів, аби ті допомогли з утилізацією, бо громадськість потихеньку почала збирати дану вторсировину.
Потім склалася така ситуація, що імпортери відмовили Україні у переробці. Хоча в самій вартості батарейки вже закладена ціна на її переробку. І зараз постачальники вже отримують із кожної надприбутки.
А кілька років тому у Львові запрацювало підприємство «Аргентум», яке займалося лабораторними дослідженнями та переробкою хімічних елементів струму. Певний час ми з ними тісно співпрацювали. І відправили їм із Кропивницького десь тону батарейок. Вони оплачували їх доставку, а потім відмовилися, бо мали проблеми з переробкою. Тепер їх просто збирають.
Потім ми знайшли підприємство «Еколіджі», що знаходиться в столиці, і почали з ним співпрацювати. Жодного зиску зі збору не мали. Але і вони переробкою не займаються, однак уклали угоду з французьким підприємством, яке на ній спеціалізується. Закордонні фахівці поставили Україні умови, що дрібними партіями приймати батарейки на утилізацію не будуть, і потрібно відправити одночасно близько 20 тонн. Декілька років ми їх збирали. Підготували відповідні документи до відправки у Францію, але коли всі папери були готові, Міністерство екології України не дало згоду на їх відправку. Хоча прийняти нашу партію французи вже були готові. Мінекології ігнорували дії українських активістів. І наразі вся заковика в тому, що десятки тонн батарейок назбирані в різних регіонах країни, але так і неперероблені. Немає завершеності цього процесу. Він гальмується на державному рівні.
Та попри це ми продовжуємо збирати батарейки по всій області – наразі маємо до 3 тонн. Очікуємо, що це питання все ж буде вирішено.
Щоправда, раніше свою роботу вели активніше, але останнім часом темпи знизили. Якщо люди звертаються, ми не відмовляємо. Кількість точок не зменшуємо. Вважаємо, що небезпечну вторсировину постійно потрібно збирати, і є в тому сенс. А людей треба перенавчити до збору й пояснити, що таким чином вони зменшують шкоду для навколишнього середовища».
Крім кропивницьких активістів згаданою темою також опікуються дніпропетровські з ГО «Батарейки – здавайте!». У мережі супермаркетів «АТБ» встановили спеціальні контейнери, але, як вирішують питання утилізації – невідомо.
«Щодо Олександрії, то коробки для збору батарейок є в Олександрійському колегіумі та магазинах «Ватсонс» по вул. Григорія Усика, 47 та пр. Соборний, 87 – підкреслює Віталій – Інколи городяни самі привозять їх до Кропивницького, а інколи я забираю, й активно відстоюю екологічні ідеї. Мої земляки до цієї теми ставляться дуже позитивно. Те ж можу сказати і про мешканців із сусідньої Малої Виски, Знам’янки, Світловодська. Зараз головне надати нового імпульсу справі та швидше її вирішити».
В Олександрії здати використані батарейки можна в мережі магазинів «АТБ», а в районі – у Добронадіївській та Головківській школах. Спілкуючись із відповідальними за збір людьми в різних пунктах прийому, вдалося з’ясувати, що люди не активно здають батарейки, а просто викидають їх на смітник. Але якщо такі є у вас, то не залишайтеся байдужими, а віддайте в надійні руки, як це роблять школярі. Заступник директора з виховної роботи Головківського НВК Олена Шовгеля каже, що 4-й рік збирають батарейки і працівниця з ТОВ «УкрАгроКом» раз на півроку відвозить їх в область. У школі мають спеціальні коробки. Сортують вторсировину винятково в екологічних цілях.
Районний еколог Ліна Соколенко відзначає також, що майже при кожній сільській раді встановлені спеціальні коробки для збору батарейок та енергозберігаючих ламп. Збором займаються протягом року, але на утилізацію в обласний центр ще не відправляли, адже люди приносять дуже мало вторсировини, бо можливо не знають про їхню небезпеку. Ліна Володимирівна, закликає мешканців району бути екологічно свідомими і приєднуватися до збору вторсировини і потурбуватися про чистоту довкілля й майбутнє своїх дітей.
Додам, що не тільки Україна не переробляє батарейки. Така ж ситуація склалася й у високо розвинутій Японії. Там уся вторсировина переробляється – крім батарейок, бо експерти впевнені: на даний час немає якісних технологій їх переробки. У країні східного сонця батарейки збираються й консервуються. Вони мають великий вміст хімічних сполук, які можна застосовувати, але зробити це повною мірою – неможливо, переконані японці, тому в даному питанні займають позицію очікування.
У Європі в цілях збереження екології їх давно утилізують, чого не сказати про Україну. А чому ж у нас цим ніхто серйозно не переймається. Ми розшукали людину, яка знає відповідь на це запитання. Про наболіле поцікавились у 41-річного Віталія Приходька – голови Кіровоградського обласного осередку Всеукраїнської екологічної ліги. «Навіть у дуже обмеженій кількості неутилізовані використані батарейки містять важкі метали (цинк, марганець, ртуть, кадмій, та інші), і становлять загрозу здоров’ю людей. Коли викинута батарейка покривається корозією, шкідливі речовини потрапляють у ґрунтові води, а далі – у річки, озера, артезіанські свердловини.
Одна пальчикова батарейка може забруднити 400 літрів води або 20 квадратних метрів землі. Також шкідливі речовини можуть потрапити в організм людини або тварини, де будуть накопичуватися.
Невтішна ситуація з люмінесцентними лампами, бо в одній такій лампі міститься від трьох до п’яти міліграмів ртуті. Цей метал дуже отруйний і належить до першого класу небезпеки», – говорить Віталій.
Сьогодні ж збір і вивезення батарейок в Україні не потребує оформлення спеціальних ліцензій – чого не сказати про енергоощадні лампи. Їх утилізація вимагає особливого підходу. А це пов’язано з тим, що під час пошкодження люмінесцентної лампи, у навколишнє середовище може потрапити ртуть.
«Знаю, що кілька років тому в Кропивницькому була організація, яка займалася збором таких ламп, – каже активіст. – А зараз про них не чув. Щодо батарейок, то їх збираємо з 2011 року. Саме тоді зацікавився екологічною темою і змінив напрямок роботи. Маю юридичну освіту, але перейшов у екологічну площину, бо зрозумів: саме там можу бути найбільш корисним. Сам родом з Олександрії, але живу і працюю в Кропивницькому, де спершу улаштувався в компанію «Укрекоресурси» з утилізації вторинної сировини. На той час вона була створена при Кабінеті Міністрів України та існувала при обласному управлінні.
Наскільки активно перейнявся даною проблемами, що згодом очолив обласний осередок Всеукраїнської екологічної ліги. З іншими активістами не один рік збираю вторсировину. По області, навіть, створили розгалужену мережу пунктів збору. Але то лише крапля у морі, бо, крім батарейок, існує дуже багато інших хімічних елементів струму. Говорю про різного роду акумулятори та зарядні пристрої, які не утилізуються, але є дуже й дуже небезпечними відходами.
Щороку кількість батарейок в Україні, які потребують утилізації – зростає, але підприємств, які б їх переробили – немає. Чому? Тому, що в нас немає заводів, які б їх виробляли та переробляли. І через це всеукраїнські експерти звернулися до закордонних імпортерів, аби ті допомогли з утилізацією, бо громадськість потихеньку почала збирати дану вторсировину.
Потім склалася така ситуація, що імпортери відмовили Україні у переробці. Хоча в самій вартості батарейки вже закладена ціна на її переробку. І зараз постачальники вже отримують із кожної надприбутки.
А кілька років тому у Львові запрацювало підприємство «Аргентум», яке займалося лабораторними дослідженнями та переробкою хімічних елементів струму. Певний час ми з ними тісно співпрацювали. І відправили їм із Кропивницького десь тону батарейок. Вони оплачували їх доставку, а потім відмовилися, бо мали проблеми з переробкою. Тепер їх просто збирають.
Потім ми знайшли підприємство «Еколіджі», що знаходиться в столиці, і почали з ним співпрацювати. Жодного зиску зі збору не мали. Але і вони переробкою не займаються, однак уклали угоду з французьким підприємством, яке на ній спеціалізується. Закордонні фахівці поставили Україні умови, що дрібними партіями приймати батарейки на утилізацію не будуть, і потрібно відправити одночасно близько 20 тонн. Декілька років ми їх збирали. Підготували відповідні документи до відправки у Францію, але коли всі папери були готові, Міністерство екології України не дало згоду на їх відправку. Хоча прийняти нашу партію французи вже були готові. Мінекології ігнорували дії українських активістів. І наразі вся заковика в тому, що десятки тонн батарейок назбирані в різних регіонах країни, але так і неперероблені. Немає завершеності цього процесу. Він гальмується на державному рівні.
Та попри це ми продовжуємо збирати батарейки по всій області – наразі маємо до 3 тонн. Очікуємо, що це питання все ж буде вирішено.
Щоправда, раніше свою роботу вели активніше, але останнім часом темпи знизили. Якщо люди звертаються, ми не відмовляємо. Кількість точок не зменшуємо. Вважаємо, що небезпечну вторсировину постійно потрібно збирати, і є в тому сенс. А людей треба перенавчити до збору й пояснити, що таким чином вони зменшують шкоду для навколишнього середовища».
Крім кропивницьких активістів згаданою темою також опікуються дніпропетровські з ГО «Батарейки – здавайте!». У мережі супермаркетів «АТБ» встановили спеціальні контейнери, але, як вирішують питання утилізації – невідомо.
«Щодо Олександрії, то коробки для збору батарейок є в Олександрійському колегіумі та магазинах «Ватсонс» по вул. Григорія Усика, 47 та пр. Соборний, 87 – підкреслює Віталій – Інколи городяни самі привозять їх до Кропивницького, а інколи я забираю, й активно відстоюю екологічні ідеї. Мої земляки до цієї теми ставляться дуже позитивно. Те ж можу сказати і про мешканців із сусідньої Малої Виски, Знам’янки, Світловодська. Зараз головне надати нового імпульсу справі та швидше її вирішити».
В Олександрії здати використані батарейки можна в мережі магазинів «АТБ», а в районі – у Добронадіївській та Головківській школах. Спілкуючись із відповідальними за збір людьми в різних пунктах прийому, вдалося з’ясувати, що люди не активно здають батарейки, а просто викидають їх на смітник. Але якщо такі є у вас, то не залишайтеся байдужими, а віддайте в надійні руки, як це роблять школярі. Заступник директора з виховної роботи Головківського НВК Олена Шовгеля каже, що 4-й рік збирають батарейки і працівниця з ТОВ «УкрАгроКом» раз на півроку відвозить їх в область. У школі мають спеціальні коробки. Сортують вторсировину винятково в екологічних цілях.
Районний еколог Ліна Соколенко відзначає також, що майже при кожній сільській раді встановлені спеціальні коробки для збору батарейок та енергозберігаючих ламп. Збором займаються протягом року, але на утилізацію в обласний центр ще не відправляли, адже люди приносять дуже мало вторсировини, бо можливо не знають про їхню небезпеку. Ліна Володимирівна, закликає мешканців району бути екологічно свідомими і приєднуватися до збору вторсировини і потурбуватися про чистоту довкілля й майбутнє своїх дітей.
Додам, що не тільки Україна не переробляє батарейки. Така ж ситуація склалася й у високо розвинутій Японії. Там уся вторсировина переробляється – крім батарейок, бо експерти впевнені: на даний час немає якісних технологій їх переробки. У країні східного сонця батарейки збираються й консервуються. Вони мають великий вміст хімічних сполук, які можна застосовувати, але зробити це повною мірою – неможливо, переконані японці, тому в даному питанні займають позицію очікування.