Проблема несанкціонованих смітників стоїть сьогодні досить гостро перед мешканцями багатьох населених пунктів нашого району. Зокрема, це стосується і Нової Праги. І чим далі, тим стає серйознішою. Люди про неї говорять, пишуть в соцмережах і намагаються якось боротися, але все марно. Про наболіле з нами поділився активіст селища, 38-річний Сергій Сергієнко. І показав найбільш проблемні території.
Через стихійні смітники селище сьогодні виглядає не надто привабливою. І наш кореспондент у цьому пересвідчився. Численні побутові звалища заполонили тут майже всі околиці. Це стає помітним ще вздовж дороги з Олександрії на Нову Прагу. На узбіччях - мішки й різні пакунки з непотребом. А при в’їзді у селище (на так званому 10 кілометрі) взагалі суцільний смітник. Територія усипана битим склом, пластиком, й іншими побутовими відходами. Довкола суцільний сморід, а за кілька сотень метрів вже починаються житлові будинки.
Не надто приваблива картина вимальовується і поблизу цвинтаря на 10 кілометрі, де на купи згорнуті старі поминальні букети та вінки. Прибирати це сміття нікому, а воно постійно накопичується. І не тільки тут, а й на сусідніх цвинтарях, яких у Новій Празі більше десяти.
Несанкціоноване сміттєзвалище утворилося і в самісінькому центрі селища на місці колишнього молокозаводу. Купи непотребу приваблюють переважно безпритульних тварин та гризунів, які є збудниками різних інфекційних хвороб.
І нас з Сергієм на цьому смітнику радо зустрічали кілька бездомних собак. Тут вони живуть, харчуються, розгортають сміттєві пакети, і так чи інакше – але забруднюють прилеглі території, адже розтягують непотріб куди заманеться.
Великий смітник за останні роки утворився й на вул. Степовій. Крім побутових відходів, люди позносили сюди ще й старі розламані меблі, мішки з незрозумілим вмістом й багато чого іншого. Це ще один – не надто привабливий куточок селища. А таких, зі слів Сергієнка, тут настільки багато, що й дня не вистачить, аби всі оглянути. Хто ж і якою мірою відповідальний за появу ось таких сміттєзвалищ? І хто пояснить, чому так сталося? З цими питаннями ми звернулися до корінних жителів Праги та депутатів селищної і районної рад.
І ось що пояснив районний депутат Дмитро Губарєв, фермерське господарство якого знаходиться у Новій Празі:«Сміттєва тема у нас на слуху останні 4–5 років. Нічого толком у селищі за цей час не змінилося, проблема потребує негайного вирішення. Попередній директор комунального підприємства «Новопразьке» Віталій Решетняк робив документи на сміттєзвалище, а потім вони десь хутко зникли. Ні паперів, ні сміттєзвалища. Нічого. Це питання селищний голова Ольга Горбенко тоді не змогла вирішити. А люди сьогодні продовжують нарікати, бо треба ж організувати вивезення сміття і вони готові платити. Чекають, що у Празі з’явиться офіційне сміттєзвалище, хоча тим часом своє сміття виносять хто куди зможе. Його не забирали інші комунальні підприємства, бо місцева влада не хотіла віддати певний об’єм роботи стороннім організаціям і на цьому втрачати. Такі шанси матимуть, як узаконять смітник».
Схожу ситуацію змальовує депутат селищної ради Тетяна Моздолевська: «Всі знають, що сміття в селищі треба прибирати. Треба реєструвати сміттєзвалище. Але вся ця волокита у нас триває вже кілька років. Щоб офіційно оформити звалище необхідно виконати всі екологічні, технологічні та документальні вимоги. І сортувати сміття теж потрібно. Як це питання зараз вирішиться –точно не знаю. Побутові відходи ми з чоловіком вивозимо на 10 км – туди, де колись був цегляний завод, і має з’явитися офіційне сміттєзвалище.
Що можемо вдома спалимо, що не можемо сортуємо і здаємо. Метал, наприклад, чи пластик. На жаль, у нас в селищі немає прийому склотари, пластику і жерстяних пляшок. А як буде об’єднана громада, то питання обіцяють вирішити.Потрібно прибрати також сміття в районі колишнього молокозаводу. Але це важко зробити, бо люди самі не хочуть, доки немає офіційного смітника. «Буду туди сипати, бо мені зручно» - кажуть і хоч кіл їм на голові теши. Що хочуть – те й роблять.
Ніхто нікого не карає, значить все можна. А от створимо нову ОТГ і буде все по-новому. Плануються весняні толоки. Комунальники традиційно прогрейдерують і утрамбують дороги. Почнемо сортувати сміття і вивозити – наведемо лад. Так і дохід якийсь матимемо. Людям треба про це тільки краще роз’яснювати, вони зрозуміють».
Небайдужі до екологічної проблеми і місцеві школярі. «Учні Новопразького НВК беруть активну участь у всіх селищних толоках. Усе, що збираємо, вивозиться транспортом комунального підприємства. Шкільне сміття так само забирають. Наші діти активно переймаються екологічною темою. Розробили кілька проектів. У тому числі карту звалищ, кінний сміттєвоз та робота сортувальника, пояснює директор Новопразького НВК Лариса Мітленко. – Ми презентували свої проекти у столиці ще рік тому. Пошукову роботу продовжуємо».
Як і чому склалася така катастрофічна ситуація зі стихійними звалищами, нам також коментує заступник Новопразького селищного голови Микола Бугайов: «Віталій Решетняк, попередній керівник КП «Новопразьке», тривалий час виготовляв паспорт на місцеве сміттєзвалище. І майже виготовив. Не вистачало одного погодження із санстанцією. А після його звільнення з посади директора – паспорт на смітник зник. Він не передав його селищному голові чи працівникам ради. Його виготовляли за кошти комунального підприємства. Скільки заплатили – не знаю. Сергій Ланін, новий директор КП «Новопразьке», почав оновлювати паспорт, адже матеріали збереглися у проектній організації, яка його виготовила. Процедура зайняла практично рік. Зараз лишається погодити деякі моменти в обласній Держпродспоживслужбі. І знову затримка, бо треба виконати ряд вимог, на які ми не маємо зайвих коштів. Зокрема, обвалувати сертифікований смітник, огородити, взяти об’єкт під охорону і почати сортувати сміття. Згідно з новим законодавством, захоронення несортованого сміття категорично заборонено.Є перелік відходів, що підлягають вторинній переробці.
На офіційному сміттєзвалищі треба будувати сортувальну лінію, яка вартує шалених коштів – орієнтовно 3 млн грн. Між іншим, в області взагалі немає сміттєпереробного заводу. По Україні їх загалом 2–3. Втім, аби хоч якось вирішити дану проблему, ми запроваджуємо побудинкове сортування сміття. Є приватний підприємець, який виявив бажання займатися його утилізацією. Але як це буде, ще точно невідомо.
Ми маємо ще таку перспективу – організувати тимчасовий полігон для зберігання сміття. Але й він потребує погодження.
А так КП «Новопразьке» не може офіційно вивозити сміття, бо не має ліцензії на офіційну діяльність із вивозу. Возимо – нелегально, як і в більшості сіл району. Люди ж сортують непотріб удома. А несортоване викидають – хто куди може. Найбільша проблема це будівельне сміття, підгузки та поліетиленові пакети з незрозумілим вмістом. Можна говорити, що це як бомба сповільненої дії, що найбільше шкодить нашому довкіллю».
Ситуацію із несанкціонованими звалищами на наше прохання прокоментував і керівник ФГ «Південне» Олександр Валькевич, який давно і активно тут опікується екологічною темою. «Часто навесні, а коли й восени, селищна рада звертається до мене за допомогою з вивезення сміття та участі у громадських толоках. Я надаю різні види техніки. Також допомагаю з вивезенням сміття місцевій школі. Вивозимо непотріб на 10-й кілометр. Такого, щоб відмовили селищній раді у допомозі – практично й не було. У всьому намагаюся підтримати».
Віталій Решетняк, колишній керівник КП «Новопразьке», й корінний мешканець селища ось як прокоментував сміттєву проблему: «Коли я був керівником комунального підприємства, документи на сміттєзвалище були на 90% готові, і санстанція, і всі служби мали їх затвердити, ніхто не відмовлявся. Питання потрібно було тільки винести на сесію. Однак цього не сталося. Мене звільнили. І в присутності міліції я передав усі папери, усе, що мав. Куди ділися ті документи – не знаю!»
Загальну ситуацію з облаштування сміттєзвалищ у районі нам роз’яснила Анастасія Чижик, заступник начальника районного управління Держпродспоживслужби: «На даний час у районі паспортизовано 14 сміттєзвалищ терміном використання 50 років. У тому числі: Новопразьке, Приютівське, Головківке, Добронадіївське, Ізмайлівське, Куколівське, Лікарівське, Світлопільське, Костянтинівське, Червонокам’янське, Шарівське, Щасливське, Бандурівське та Травневське. Майже всі паспортизовані тільки торік, однак більшість не мають проектів улаштування, тобто існують без дотримання усіх необхідних законодавчих вимог. Ніхто із них не проводить систематичний лабораторний контроль впливу місць видалення відходів на оточуюче середовище. Також треба сказати, що наразі на стадії розробки паспортів лишається Долинська і Новоселівська сільради».
Cтаніслав Лум’яник, начальник районного управління Держпродспоживслужби, у свою чергу, зазначає: «Важливим аспектом збереження навколишнього середовища є також і утилізація біологічних відходів. Збором і знищенням трупів бродячих тварин зобов`язані займатися комунальні служби, муніципальні установи. Згідно із Законом України «Про місцеве самоврядування» (ст. 30 п.6) вирішенням питань збирання, транспортування, утилізації і знешкодження біовідходів, знезараженням та захороненням трупів тварин повинні займатися органи місцевого самоврядування - сільські, селищні, міські ради. З 1 квітня 2018 року вступає у силу Закон України «Про побічні продукти тваринницького походження, не призначені для споживання людиною». У цьому законі побічні продукти тваринництва діляться на три категорії і по-різному утилізуються. Тому всім, хто утримує тварин, раджу прочитати його, бо невиконання його вимог тягне за собою величезні штрафи».
За його словами, в Україні є два дозволених способи, за допомогою яких може здійснюватися утилізація біологічних відходів. Перший – це спеціальні печі для їх спалювання на ветеринарно-санітарних утилізаційних підприємствах. Другий – поховання у спеціально-організованих місцях – біотермічних ямах, де даний матеріал підлягає розкладанню. Таких на території району – 14. Щоправда, у Новій Празі біотермічної ями вже немає, з ініціативи місцевої влади її закрили. Найближча - у Шарівці. Керівники ж фермерських господарств, тобто власники померлої худоби, зобов`язані утилізувати трупи тварин. Цього вимагає чинне законодавство.
Щоб остаточно розставити усі крапки над «і» та підвести риску, ми звернулися до селищного голови Ольги Горбенко. Але через велику зайнятість прокоментувати цю тему вона відмовилася. Тож з усього сказаного робимо висновок, що питання ліквідації стихійних сміттєзвалищ у Новій Празі залишається відкритим. Те ж саме можна сказати і про упорядкування паспортизованого смітника на 10 км. Тож хочеться вірити, що на сміттєву проблему звернуть свою увагу новообрані депутати Новопразької селищної ради.
Н. ЛУЦЕНКО.