Та попри всі складнощі професії сільського лікаря, Шульга Олена Антонівна вже більше 50 років допомагає жителям села Косівки: комусь зберегти, а комусь врятувати здоров’я. Тепер з проханням про допомогу в амбулаторію чи до будинку приходять вже внуки перших пацієнтів Олени Антонівни. Вона виконує ще й обов’язки завідуючої амбулаторії. Їй доводиться діставати бензин для швидкої, шукати кошти на ремонт лікарні та на придбання ліків першої необхідності.
За стільки років праці лікарка вивчила спадкові особливості стану здоров’я кожного жителя села. Спостережливість, живий розум та величезний досвід дають можливість Олені Антонівні навіть без медичної апаратури установити точний діагноз пацієнта, щоб вчасно допомогти.
А ще сільський лікар повинен бути «універсалом», коли це вкрай невідкладно, бо ж у селі немає медичних фахівців різних напрямків.
От і доводилося терапевту Олені Антонівні шити рани, витягувати сільських випивох зі стану тяжкого алкогольного сп’яніння, який у народі називають «білочкою». Після чорнобильської катастрофи зріс рівень онкозахворюваності, тому вона полегшувала страждання онкохворих, надаючи їм симптоматичне лікування. Був випадок, коли лікарка тільки за симптоматикою установила правильний діагноз складного ендокринного захворювання, тим самим врятувала життя жительці села, вчасно направивши її на лікування до обласної медичної установи.
Звичайно, лікар – не Господь Бог, не всіх пацієнтів вдається врятувати. Неправильне харчування, шкідливі звички, недбале ставлення до свого здоров’я, а ще незадовільна екологія – головні причини виникнення більшості захворювань. Але люди забувають про це і всю провину через невдачі у лікуванні перекладають на лікарів. А сільському лікарю набагато важче, бо крім гіркоти від того, що не зміг допомогти, щодня доводиться бачити засмучені очі рідних постраждалого. Та й чого таїти, не всі люди вміють гідно оцінити працю інших. От інколи незаслужено доводиться вислуховувати лікарям звинувачення у «всіх смертних гріхах».
Та все ж, я думаю, Олена Антонівна отримує радість від своєї праці, бо не тільки хворі заходять до кабінету, а й ті, кому вдалося за її допомоги вилікуватися від ангін, бронхітів, пневмоній та інших хвороб. Комусь вона вчасно знизила тиск, у когось вчасно виявила початок захворювання і люди повертаються до життя і радіють йому, і не треба слів подяки, вони – в усмішці здорової людини.
Усім читачам газети хочеться побажати здоров’я, а жінці, яка вже стільки років свято виконує клятву Гіпократа, – шани від односельців, якнайменше хворих і побільше радісних років життя.
Людмила КОМАР, с. Косівка.