Щоб децентралізація запрацювала сповна, людям потрібно проявляти активність, гуртуватися задля втілення спільних ідей і менше грати в політику – ​Богдан Куруп

Зустрічі з активами сільських територій завжди корисні і в підсумку мають лише позитивний ефект, переконаний голова Олександрійської РДА Богдан Куруп (на фото). Вони дають можливість ще раз оцінити потенціал громад, переглянути заплановані проекти. За його словами, торік, наприклад, завдяки фінансовій децентралізації, вдалося скоригувати джерела наповнення місцевих бюджетів, що, у свою чергу, позитивно вплинуло на їхнє виконання. «Було з чим працювати у минулому році, є резерви і на рік поточний, – ​говорить Б. Куруп і додає: – ​Все це гарантує можливість розвивати соціальні об’єкти та інфраструктуру сільських територій. І в цьому процесі неабияку роль відіграють сільськогосподарські підприємства, що справно сплачують податки до місцевих бюджетів та беруть активну участь у розбудові своїх населених пунктів».

На переконання Богдана Курупа, такий місцевий патріотизм – ​надзвичайно важлива річ, оскільки йдеться про розбудову своєї маленької батьківщини. «Надзвичайно важливо, коли громади гуртуються навколо вирішення місцевих проблем, і спільними зусиллями досягають бажаної мети в питаннях розвитку соціальної сфери. У той же час, є території, на яких одноосібники не вважають за потрібне декларувати свої доходи і фактично ухиляються від сплати податків. У таких випадках виправляти ситуацію мають сільські голови. Саме від їхньої небайдужості залежить налагодження комунікації з місцевими сільгоспвиробниками. Мобілізувати громаду і віднайти резерви для розвитку територій – ​першочергове завдання сільських очільників. Більшість з них успішно ці завдання вирішують, як результат – ​мають суттєве перевиконання місцевих бюджетів».

Таким був коментар голови РДА Богдана Курупа стосовно результатів співбесід з місцевим активом сільських територій. Ми спілкувалися з цього приводу в його робочому кабінеті і обговорили низку інших цікавих тем.

– Богдане Анатолійовичу, на вашу думку, від чого залежить активність чинних сільських і селищних голів?

– Переконаний, що не в останню чергу на таку активність впливає рівень надходження до бюджетів територій. Якщо раніше, ще два роки тому, податки з доходів фізичних осіб надходили в сільські, селищні бюджети, і це, відповідно, більше мотивувало сільських голів, то нині ці кошти акумулюються в районному бюджеті. Щоб встановити відносний баланс і повернути зацікавленість місцевих очільників працювати з одноосібниками в плані декларування ними доходів, ми на рівні району ухвалили рішення, що всі кошти, які надійдуть з територій від одноосібників в районний бюджет, ми в обов’язковому порядку повернемо їм на розвиток. Сільські голови схвально оцінили такий крок. Тепер, вважаю, громади сільських рад мають скористатися цим, щоб поліпшити стан своїх соціальних й інфраструктурних об’єктів. Головне, правильно оцінити та мобілізувати свої можливості і бажання.

– А що робити з такою проблемою, як відсутність роботи у наших селах? Як ми знаємо, не всім насправді вистачає робочих місць.

– Так, мусимо визнати, що у цьому є велика проблема. Наш район – ​сільськогосподарський. І нині маємо стільки робочих місць, скільки потрібно для обробітку наявних сільськогосподарських угідь та розвитку тваринництва. Якщо створюються нові виробництва, то вони потребують робітників певної кваліфікації. І, на жаль, далеко не завжди серед місцевого населення є необхідні кваліфіковані кадри. Маємо визнати, що безробіття та трудова міграція породжуються і такими чинниками. У той же час, ми говоримо про те, що у сільському господарстві заробітні плати мають бути достойними, щоб людям вистачало на повноцінне життя. Ось над цим ми працюємо разом з сільгоспвиробниками. Таке завдання ставить перед нами голова ОДА Сергій Кузьменко. І над його виконанням, як я вже сказав, ми працюємо спільно з сільгоспвиробниками та місцевим самоврядуванням. Для інформації, у лютому цього року середня заробітна плата у сільському господарстві склала 5944 грн. Щоправда, на підприємствах облікового кола маємо трохи вищу заробітну плату – ​6045 грн. Порівняно з відповідним періодом минулого року заробітна плата у сільському господарстві зросла на 1360 гривень. Тож працювати є над чим і в цьому році.

– У районі планується будівництво сонячної електростанції, чи гарантує цей проект створення робочих місць.

– Так, гарантує. На наше переконання, це вдалий проект, який на території Травневської сільської ради планують закордонні інвестори. Вже пройшли продуктивні зустрічі з представниками турецької компанії і ми очікуємо, що всі будівельні та монтажні роботи будуть виконані цього року. Важливо також підкреслити, що функціонування цього об’єкту забезпечить Травневській сільській раді додатково близько 500 тис. гривень щорічних надходжень до сільського бюджету.

– Не можу не згадати про цьогорічний ремонт доріг на територіях сільських рад. Цікавить, чи вдасться залучити в район відповідну субвенцію з обласного і державного бюджетів? Якщо, так, які саме дороги в районі планується капітально відремонтувати.

– Одразу зазначу, що цього року запрацював обласний Фонд дорожнього розвитку. І на сьогодні область вже отримала суттєву суму коштів. Зокрема, для нашого району передбачено 15,5 млн гривень. Кошти будуть спрямовані на поточний середній ремонт доріг від Пантаївки до Ясинуватки, від Протопопівки до Бандурівки, від Червоної Кам’янки до Попельнастого і по селу Войнівка. 

По усіх цих дорогах виготовляється проектно – ​кошторисна документація.

– Чи долучатиме район до цих коштів і свої?

– Ще торік ми запропонували сільським головам ремонтувати дороги на пропорційній основі. Це означає, що ми готові виділяти з районного бюджету саме стільки, скільки вони направлятимуть коштів на ці видатки зі своїх бюджетів. Проте, мушу підкреслити, що цією опцією скористалася торік лише Попельнастівська сільська рада. Вони виділили 500 тисяч і стільки ж отримали з районного бюджету. До цієї суми додала свої інвестиції і Служба автомобільних доріг. У підсумку за 2 млн грн. ми капітально відремонтували один кілометр дороги. Така опція дійсна і в поточному році, про це ми наголошували під час зустрічей з активами громад. У районному бюджеті передбачені кошти на співфінансування доріг місцевого значення. Зараз чекаємо таких пропозицій від територій.

– Відомо, що останні зміни до чинного законодавства позбавили Вас і Ваших заступників статусу державних службовців. Схоже, що держава ототожнює Вас з політичною кон’юнктурою. Цікаво, чи змінилися Ваші обов’язки і рівень відповідальності перед громадою району.

– Перейшовши на недержавну службу, суттєвих змін у своєму робочому розкладі я не відчув і мотивацію до праці не втратив. Це найголовніше. Я маю той самий перелік посадових обов’язків, виконувати які зобов’язувався незалежно від того чи я державний службовець, чи ні. Як член команди голови ОДА Сергія Кузьменка, виконую поставлені переді мною завдання, що направлені на поліпшення соціального захисту людей та розвитку сільських територій. І в цих питаннях, думаю, політики не повинно бути. Принаймні, не повинно бути – ​на моє глибоке переконання.

– У зв’язку з цим питання, яке в багатьох на устах. 10 березня стартували перші місцеві вибори. Подейкують, що і голова РДА Богдан Куруп має бажання позмагатися за посаду голови об’єднаної громади. Які будуть Ваші коментарі з цього приводу.

– Спочатку зазначу, що робота в органах місцевого самоврядування суттєво відрізняється від роботи у структурах виконавчої влади, де нині я працюю. Це не таємниця. Відрізняється передусім наданими державою можливостями і повноваженнями. Безумовно, їх у місцевого самоврядування значно більше, особливо в питаннях соціального захисту людей. Простими словами, це вже не кабінетна діяльність, а безпосереднє спілкування з людьми. Фактично, вирішення питань на передовій – ​не глобально, так би мовити, в межах району, а конкретно для окремо взятої території та її жителів. Важливо відзначити й те, що в умовах децентралізації цей процес набуде нового звучання. Крім нових можливостей, перед територіями з’являться і нові виклики, впоратися з якими, на моє переконання, зможуть ефективні менеджери. Тому для мене така робота цікава, і, якщо нашою командою буде ухвалене відповідне рішення, я спробую себе у виборчих перегонах на посаду голови об’єднаної громади. Поки такого рішення немає.

– Отож повертаємося до поточної роботи. Цікаво почути, з якими думками голова РДА йде щодня на роботу. Про що думає зранку? З чого починає робочий день?

– Традиційно, зранку планую день поточний. Обмірковую ті рішення, які планую ухвалити з тих чи інших питань. Доповнюю те, що запланував звечора, бо зранку думки завжди ясніші, й обмірковую, про що буду говорити під час запланованих зустрічей. Загалом, думаю про те, щоб бути корисним громаді Олександрійського району.

– Бути корисним, що означає у Вашому розумінні?

– У першу чергу, дбати про інтереси району, про його сталий розвиток. Для цього у співпраці з представниками різних гілок влади вишукуємо можливості і ухвалюємо рішення, які сприяли б в подальшому залученню в район інвестицій, сприяли б тому, щоб нашим людям було комфортно тут жити, народжувати і виховувати дітей. Дбаємо про оновлення, ремонти в об’єктах соціальної сфери. Згадаймо Новопразьку амбуаторію. Яким було її приміщення? – ​старим, занедбаним. Тривалий час районна влада шукала можливості вирішити це питання, і ось маємо сьогодні амбулаторію сучасного зразка. Тепер плануємо ремонт терапевтичного відділення. І я точно знаю, що цього року нам вдасться забезпечити там капітальний ремонт даху та здійснити енергоефективні заходи – ​замінити вікна і двері. Це зробимо у першу чергу, а згодом виконаємо й інші ремонтні роботи. До слова, капітальний ремонт даху буде зроблено цього року і в Приютівській лікарській амбулаторії. Сесією райради вже виділені 1200 тис. гривень на проведення цих робіт.

– Наскільки відомо, крім Новопразької і Приютівської амбулаторій, є чимало інших аналогічних об’єктів, на ремонти яких передбачені кошти у районному бюджеті.

– Так, ми маємо великий перелік проектів, які обов’язково реалізуємо у поточному році. Те, що запланували у минулому році, фактично з січня почали втілювати в життя. Відкрили кардіологічне відділення ЦРЛ з новим сучасним обладнанням і комфортними умовами перебування як пацієнтів, так і медичного персоналу. І я переконаний, що в межах Олександрійського госпітального округу наше кардіологічне відділення буде найкращим. Очікуємо також на підтримку держави в плані придбання ангіографу – ​важливого багатофункціонального обладнання для діагностики захворювань серцево – ​судинної системи. Зі свого боку ми зробили все від нас залежне, щоб таке відділення запрацювало в нашій лікарні. Тепер сподіваємося, що держава виконає свої зобов’язання у рамках оснащення сучасним обладнанням госпітальних округів. Ще одна радісна новина – ​закінчено ремонти в гінекологічному і хірургічному відділеннях. На ці роботи ми витратили з районного бюджету 1372 тис. грн. До речі, хочу висловити вдячність нашим сільським і селищним радам, які минулого року на умовах часткового співфінансування долучилися до реалізації даного проекту. Також триває ремонт гемодіалізного відділення. Про що читачі нашої газети добре вже поінформовані. Плануємо, що запрацює це відділення з червня поточного року. І для нашого госпітального округу відкриття такого відділення – ​визначна подія, на яку чекають чимало пацієнтів, жителів Олександрії і Олександрійського району. Є ще низка інших об’єктів, у тому числі в галузі освіти, де тривають поточні і капітальні роботи.

– До речі, про освіту. Коли наші навчальні заклади отримають новенькі комп’ютерні класи?

– Так, нарешті тендерні процедури завершені. Визначений переможець – ​це київська фірма. І тепер ми очікуємо на постачання комп’ютерної техніки для наших шкіл. Як було передбачено фінансуванням, всі 24 навчальні заклади до 1 вересня поточного року отримають по комп’ютерному класу. По шість комп’ютерів, один з яких – ​для вчителя.

– Чи визначилася районна влада з місцем дислокації інклюзивно – ​ресурсного центру, створити який вирішено на останній сесії районної ради?

– Саме над цим питанням ми поки розмірковуємо, проводимо консультації. Точно можу сказати, що інклюзивно – ​ресурсний центр (заклад для дітей з особливими потребами) плануємо створити на базі Новопразької території. Щоправда, у якому саме навчальному закладі, остаточно не визначилися. Наразі розглядаються дві пропозиції. Це може бути школа – ​інтернат або навчальний заклад І–ІІ ступенів, де є вільні приміщення, які з легкістю можна пристосувати для потреб такого центру. Але першочергово маємо вирішити питання щодо керівника цього центру. Наразі оголошено відповідний конкурс.

– А чи плануються відкриття нових груп у дошкільних закладах?

– Так, планується відкриття додаткових груп у дошкільних навчальних закладах на території Шарівської та Войнівської сільських рад, де маємо невеличкі черги дітей саме до ясельних груп. На проведення ремонтних робіт будуть залучені кошти як з районного, так і місцевих бюджетів. До слова, плануємо також на території Войнівки відремонтувати окреме приміщення шкільного харчоблоку. Питання з цього приводу буде розглянуте на одній з найближчих сесій районної ради.

– Богдане Анатолійовичу, не можу оминути питання на злобу дня. Відомо, що створення спроможних об’єднаних громад – ​процес невідворотний. На вашу думку, що потрібно нашим громадам, за виключенням Нової Праги і Приютівки, щоб цей процес у районі прискорився? Чого не вистачає жителям села, щоб змінити страх на впевненість у власних силах.

– Я би не став відкидати ці дві громади, оскільки юридичне створення громад, ще не гарантує миттєвих благ в самих громадах. Щоб децентралізація запрацювала сповна, людям потрібно проявляти активність, менше грати в політику і більше гуртуватися навколо місцевих проблем задля їхнього вирішення. Менше деструктивної критики і політичних амбіцій, які насправді перешкоджають руху вперед і розколюють громаду. Згадаймо Петрокорбівську сільську раду Новгородківського району, яка через політичні ігри так і не спромоглася приєднатися до Новопразької об’єднаної громади. В об’єднавчий процес, як відомо, втрутилися політики і їхні популістські гасла людей поділили навпіл. Хто виграв від цього? Питання риторичне. Проте, в мене і нині немає сумніву, що Петрокорбівка з часом буде в Новопразькій об’єднаній громаді.

Щодо інших сільських рад, котрі поки що розмірковують, чи варто починати об’єднання у спроможну громаду, скажу виключно свою думку. Вони, оцінивши перший успішний досвід Новопразької і Приютівської об’єднаних громад, швидко зорієнтуються і змінять свій курс у бік об’єднання. Я у цьому переконаний. Це і буде тим мотиватором, що допоможе змінити страх на впевненість у власних силах.

– Підсумовуючи нашу розмову, що б ви хотіли сказати жителям району напередодні перших місцевих виборів?

– У цьому контексті важливо підкреслити, що не варто обирати кандидатів за політичною приналежністю. Під час ухвалення рішення, за кого голосувати, вважаю, слід враховувати передусім соціальні зв’язки претендента на виборну посаду. Нам потрібні не політики, а ефективні менеджери, які готові і можуть вирішувати нагальні питання. Ефективні менеджери – ​це активні, амбітні, відповідальні люди, які, можуть мислити на два кроки вперед, у тому числі задля залучення інвестицій на територію. Прошу вас, дорогі земляки, користуватися своїм набутим досвідом і життєвою мудрістю під час ухвалення рішень. Це неабияк важливо, щоб не бути ошуканим і не розчаруватися. А ще бажаю усім нам щасливого життя на своїй Богом даній землі.

– Дякую за змістовне інтерв’ю.

Спілкувалася Ірина Балашова.