Томат – один із найпопулярніших овочів. Недарма їх селекціонери так полюбляють, оскільки на даний час сортів та гібридів нараховується понад 10 тисяч. Є помідори червоного, рожевого, малинового, жовтого, помаранчевого, зеленого, білого та чорного кольорів!
Томати бувають ранні, середньо- та пізньостиглі, низькорослі (детермінантні) і високорослі (індетермінантні). Існують сорти або гібриди універсального призначення, для консервування, салатні плоди і для вживання у свіжому вигляді – це крупноплідні сорти або гібриди помідорів.
Як розібратися у цьому різноманітті? Що краще вибрати, щоб мати смачні плоди і для салатів, і для консервування. Спробую розповісти вам про найбільш поширені з них.
Наша сім’я взагалі дуже полюбляє томати – вирощуємо до тисячі кущів різних сортів, різних строків дозрівання. Є серед них улюбленці, проте щороку випробовуємо щось новеньке. Купуємо насіння через інтернет-магазини та у спеціалізованих магазинах міста.
Для вживання смачних і ароматних помідорів у салати, для виготовлення томатного соку, пасти, кетчупу вирощуємо крупноплідні помідори – Волове серце, Рожевий гігант, Диво ринку, Фатіма, Товстий Джек, Кардинал та ін., для консервування (але їх можна використовувати і для виготовлення томату) – Санька, Ляна, Яблунька Росії, Лагідний, Новичок, Волгоградський. Дуже смачні солодкі десертні томати типу чері – Чері червоний та жовтий, а також Хурма, Чорний Принц, Трюфель чорний, жовта сливка «Оберіг».
Чимало років поспіль вирощуємо чудовий ранній сорт помідорів Яблунька Росії. Кущі доволі рясні. З одного куща можна зібрати від трьох до п’яти кілограмів помідорів. Достигають через вісімдесят-сто днів після посадки помідорів в грунт. Вирізняються вони плодами круглої форми приблизно 80–100 гр. Помідори мають міцну шкірку, яка не лопається під час будь-якої теплової обробки. Вони досить довго зберігаються, добре переносять транспортування. Чудово смакують як у свіжому вигляді, так і для приготування різних заготовок і консервування.
Серед дуже ранніх сортів популярним є «Санька». Він доволі стійкий до хвороб і шкідників. Простий у вирощуванні, абсолютно не потребує особливого догляду, а врожайність доволі висока. Широко використовують плоди як у свіжому вигляді, так і для консервації або виготовлення пасти чи кетчупів. Кущі заввишки близько 0,5 м. Плоди повністю визрівають через 78–85 днів. Маса кожного томату може варіюватися від 80 до 150 гр. М’якоть плодів соковита, з хорошими показниками цукристості і незначною кислотністю.
Одним з найбільш вдалих результатів праці селекціонерів є гібрид Ляна. Він невибагливий, має відмінний смак, добре зберігається і транспортується, підходить для салатів і консервування, добре плодоносить, теплолюбний, майже не вимагає підв’язки, потребує регулярного пасинкування, плоди з’являються рано, плодоносить до осені. Плоди Ляни мають круглу форму і шкірку середньої жорсткості. Пружність плодів дозволяє їм не розтріскуватися і зберігати форму при маринуванні, у разі перезрівання, а також при зберіганні і транспортуванні. Їхня вага зазвичай не перевищує 80 гр. Даний сорт має два різновиди, плоди одного з них – яскраво-червоні, а другого – рожеві.
Лагідний – теж ранньостиглий, урожайний сорт з дружнім достиганням плодів. Кущ детермінантний, середньогіллястий, заввишки 50–52 см. Плід сливоподібний, масою 50–80 г. Має високі смакові якості. Універсального використання.
Новичок – сорт середньоранній, універсального використання. Від сходів до початку збирання – 113–115 днів. Плодоношення триває 50–85 днів. Плоди масою 70–100 г, овальні, видовжено-овальні, оранжево-червоного забарвлення, з добрими смаковими якостями.
Томати Ріо-Гранде – середньостиглі, високоврожайні. Кущ досить компактний. Можна вирощувати у відкритому грунті та у теплицях. Плоди добре переносять транспортування. Стандартна вага плоду до 115 г; тверда м’якоть; насичене червоне забарвлення; форма злегка витягнута, сливовидна.
Минулоріч спробувала такий сорт як Диво ринку. Цей напівдетермінантний середній сорт здивував своєю формою і вагою. Помідори округлі, трохи приплюснуті, насиченого червоного кольору. Середня вага плоду – 200–300 гр, а то й по 600 гр. Сорт універсальний у застосуванні. Вирізняється високою врожайністю, тривалим періодом плодоношення, стійкістю до більшості «томатних» захворювань.
Гібридний сорт Кардинал відноситься до середньоранніх. Має серцеподібну форму. Колір м’якоті є червоний і рожевий. Перші плоди можуть досягати до 800 гр. Вага наступних плодів менше і становить 400–500 гр. Врожайність куща досягає чотирьох кілограмів. На смак солодкий з кислинкою. Термін дозрівання 110–115 днів. М’якоть в розрізі цукрова, з невеликою кількістю насіння.
Рожевий гігант – найпопулярніший салатний сорт. Зазвичай плоди важать 200–300 гр, але бувають і значно більші. Але на кущі їх небагато. Помідори мають плоску форму і рожево-малиновий колір. На смак такі томати солодкуваті, дуже м’ясисті і цукристі, містять мало рідини. Для консервування через свій розмір не підійде, а от з нього виходить дуже смачний томатний сік.
Томат Фатіма – не тільки невибагливий у догляді, але і дуже урожайний. Любителям рожевих великих і соковитих помідорів цей сорт підійде ідеально. Він довго плодоносить. Великі рожеві помідори досягають маси від 200 до 400 грамів. Вони можуть бути не тільки прекрасним інгредієнтом для салатів, але також чудово підходять для виготовлення соусів і соків. Існує гібридний сорт помідорів, який має схожу назву – «Фатіма F1» – і зовсім інші характеристики. Тому не треба плутати.
Доволі смачний сорт Хурма. Він має щільну шкірку, малу кількість насіння всередині; соковиту, солодку і м’ясисту м’якоть. Плоди виростають до пристойних розмірів – від 250 до 500 гр. Стиглі помідори схожі на хурму – насиченого оранжевого кольору. Плід можна зірвати в стані «напівготовності» – вони здатні дозріти в ящиках під час зберігання. Помідори в основному вживають у свіжому вигляді і для салатів. Мені сподобався кетчуп, виготовлений із них та інших сортів жовтих помідорів.
Доволі врожайними є і такі сорти як Український гігант, Кременчуцький, Гібрид Тарасенка 2, Загадка. Сорти томатів можна перераховувати і перераховувати. Селекціонери регулярно пропонують городникам нове насіння більш плідних, більш невибагливих, більш хворобостійких, швидко дозріваючих гібридних сортів помідорів. У такому розмаїтті Ви завжди зможете вибрати те, що підходить краще. При купівлі насіння зверніть увагу на опис сорту.
Доволі часто городники побоюються сортів із зеленими «плечиками» біля плодоніжки. Так от вичитала про це цікавий факт. Виявляється, сучасні генетики, продовжуючи боротьбу з зеленою плямою, вирішили вияснити її функцію. Енн Пауелл, дослідник із Університету Каліфорнія в Девісі, у ході досліджень з’ясував, що темно-зелений колір придають хлоропласти, за допомогою яких проходить фотосинтез і, як наслідок, виробляння фруктози та глюкози. Так що зелені «плечики» на червоних, рожевих і жовтих плодах є більше перевагою, ніж недоліком. Вчені-генетики признали, що із зникненням зелених плям біля плодоніжки плоди сучасних комерційних сортів томату втратили свій делікатесний смак. Вони переважно характерні для старих сортів, наприклад, Волове серце, Де Барао, Гібрид Тарасенка, Волгоградський 5/95 та ін.
Отже, якщо ви визначилися з сортами і хочете виростити ранню розсаду самостійно, не зволікайте. Це бажано зробити до 20 березня. Саджати можна традиційно у ящики, різні ємкості, торф’яні таблетки, стаканчики. А можна це робити у більш економніший і практичніший спосіб – у так звані пелюшки, або равлики. Я вже ділилася на сторінках часопису досвідом посадки перцю таким чином, але нагадаю тим, хто вже забув, або не читав статтю. Це доволі зручно, просто, легко! Вирощуючи розсаду томатів подібним способом, економиться корисна площа. Один равлик поміщає у своїй закрутці десять, а то й більше рослин. Минулоріч на звичайному кухонному столі на балконі мені вдалося виростити кілька сотень розсади помідорів (на фото).
Для равликів підійдуть будь-які підручні матеріали: клейонка, плівка, целофанові пакети, утеплювач. Вирощувати розсаду томатів можна, насипаючи грунт або без нього. Щоб виготовити равлика, потрібно приготувати: підкладку; грунт або туалетний папір; ємність, в яку будемо їх ставити; резиночки, якими перев’язують гроші. На стіл викладають підкладку. Відрізаємо смужку потрібної довжини – можна і до 50 см. Ширина до 15 см. На стрічку насипаємо зволожений грунт тонким шаром, або кладемо у кілька шарів туалетний папір. Папір або грунт зрошуємо з пульверизатора і трошки утрамбовуємо. На верхній частині підкладки викладаємо насіння помідорів. Треба відступити від краю на 2 см. Відстань між насінням 1,5–2 см. По мірі просування додаємо і зволожуємо грунт, продовжуючи укладати насіння. Коли поверхня заповниться, починаємо згортати як рулет і скріплюємо його резинкою. Після цього встановлюємо його у ємність насінням догори. Зверху можна надіти целофановий пакет допоки розсада зійде. Ємність з розсадою виставляємо на найтепліше і освітлене вікно. При появі перших гачків пакет прибирають.
Пікірують розсаду таким же чином, але підкладки роблять значно вищі – від 20 до 25 см і можна їх робити дещо довші. Рослини обережно перекладаємо на нову пелюшку із землею уже на відстані від 3 до 5 см. Під час пікіровки корінці не пошкоджується, добре приживаються. Важливо, що практично на всю високу равлика маємо хороше коріння. Такого у ящику нам не вдасться досягти. Поки розсада менша, її можна поливати з лійки зверху, а коли вже підросте, лийте воду у ємність, а коріння потягне вологу знизу.
Висаджувати у грунт, попередньо загартувавши розсаду, теж дуже зручно. Перед цим добре полийте її, прямо на городі розкручуйте равлики і розкладайте розсаду у лунки.
Спробуйте і ви не пожалкуєте!
О. СТОРЧОВА.