Золоті зернятка Олександрійщини

Обдаровані діти – ​гордість будь-якої школи і батьків. Здебільшого, успіхи учнів – ​це підсумок плідної праці дітей та вчителів, яка приносить плоди пізнання, розуму, терпіння і наполегливості.
Відповідно, завдання наших педагогів полягає в тому, щоб все краще віддати дитині, плекати її, як «парость виноградної лози», ростити її, як хлібне зерно. А потім взяти це зернятко, зігріти його у своїх дбайливих руках теплом педагогічної мудрості і висіяти у благодатний грунт. І тільки після цього наша рідна земля славитиметься своїми талантами, своїми обдаруваннями.
У Куколівському навчально-виховному комплексі також виховують талановиту молодь, яка вплітає у національний вінок цвіт свого таланту. Серед них майбутня випускниця Аня Петренко (на фото), яка після перемоги у ІІІ етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади з екології готується до чергового етапу – ​республіканського. Проходитиме він у березні у Житомирі, тож нині Аня разом із вчителем Анатолієм Шевцовим докладають усіх зусиль, щоб наблизитися на найвищої сходинки конкурсу.

Слід зазначити, що участь в олімпіадах – ​це щоденна робота на уроках і після них, у школі і вдома, з вчителями і самостійно. Юні обдарування ступають на цей шлях за покликом душі, за внутрішнім бажанням зробити більше, ніж того вимагає шкільна програма.
«Олімпіада в області проходила у три етапи. Бажаючих пройти їх було 26 одинадцятикласників, – ​розповідає Аня. – ​Ми спочатку проходили тести з екології і біології, представляли свої плакати (постери). До третього етапу – ​презентації – ​нас дісталося тільки троє. Темою мого дослідження була «Характеристика популяції великої синиці у селі Куколівка». Вона доволі цікава і над нею я працюю ще з п’ятого класу. Дуже люблю біологію, із задоволенням відвідую орнітологічний гурток. І ця любов до предмету привита чудовим вчителем, керівником гуртка Анатолієм Олексійовичем Шевцовим, який уміє донести знання цікаво, захоплююче, має чимало цікавих проектів, досліджень. Його хочеться слухати, з ним хочеться йти в походи, тому і кількість гуртківців близько двадцяти. Ми ходимо у походи пішки, їдемо на велосипедах. Разом пізнаємо навколишній світ, у якому значне місце займають птахи. Вони не можуть не привабити увагу своїм дзвінким і мелодійним співом, різноманітним і гарним забарвленням, граціозним польотом, цікавою поведінкою. Спостерігати за птахами в природі – ​справжня насолода. За час дослідження ми вели облікову книгу, де фіксували кількість окільцьованих птахів, спостерігали, у які місяці найчастіше було відловлено синиць, скільки із них здорових. Скажу, що найбільше великої синиці у Куколівці – ​у зимові місяці, а найменше – ​влітку».
Із захопленням говорила дівчина про свою школу, вчителів, улюблені заняття. Виявляється, що юна куколівчанка – ​творча і талановита не лише в шкільній програмі. Вона дуже захопилася свого часу виготовленням прикрас із бісеру, серед них, мов живі, деревцята. Навчилася цій справі сама і вже її роботи побували на олімпіаді. Її любов до природи має ще один гарний результат – ​чудова трояндова клумба. Поки що тут навесні квітують 12 видів диво-красунь. Та це тільки початок, з усмішкою говорить Аня.
На майбутню випускницю чекає цієї весни чимало випробувань. Участь в черговій олімпіаді, підготовка до ЗНО та іспитів. Аня мріє вступити до Донецького медуніверситету, що базується нині у Кропивницькому. Тому побажаємо їй успіхів у всіх її починаннях, творчого злету, здійснення благородної мрії – ​лікувати людей.
Розповідаючи про таких творчих особистостей, як Аня Петренко, не можу не погодитися з фразою невідомого мені автора: людина без знань, що птах без крил: не може злетіти високо вгору, щоб досягти найвищої мети в житті. І, дійсно, міцні знання, звичка мислити, благородство почуттів є саме тими трьома якостями, що формують ці крила, і з якими людина є освіченою у повному розумінні цього слова.
Тож хочеться подякувати тим людям, хто дав цій хорошій, здібній дівчині крила надії, творчості, наснаги, крила, які з кожним днем підносять вище і вище – ​її батькам та вчителям.
О. СТОРЧОВА.