2017 рік видався для аграріїв району складним та напруженим. Погода змусила виробників сільськогосподарської продукції докласти зусиль, щоб отримати хороший врожай зернових та зернобобових культур. Та, попри старання, досягти показників 2016 року не вдалося, аналізуючи минулий рік, повідомив Олександр Ткаченко, начальник районного управління АПР.
За його словами, далися взнаки незадовільні погодно – кліматичні умови. Ще з осені під час посівної, коли закладався врожай 2017 року, аграрії констатували брак вологи у ґрунті, і так було практично весь 2017 рік. Через це вперше за останні роки не вийшли на показник у 300 тис. тонн зернових, хоча й впритул до нього наблизилися, говорить О.Ткаченко. У першу чергу, підвели кукурудза та соняшник, що в цілому вплинуло на валовий збір зернових. Більш - менш порадувала пшениця. У 2017 році урожайність цієї культури на 2 центнери більша, ніж в цілому по області. Кращу, ніж в середньому по господарствах Кіровоградщини, дали врожайність ярий і озимий ячмінь. Трохи не добрав горох ( врожайність 18,5 ц/ га). Кукурудза, яка у попередні роки давала майже 50 ц/ га, торік лише - 41 ц /га. Не порадувала аграріїв і кількість зібраного врожаю соняшника. Урожайність цієї культури склала трохи більше 20 ц /га. Так само значно менші показники дала соя - 11 ц /га. І лише ріпак забезпечив стабільну врожайність на рівні 22 ц/га.
Тим не менш, аграрії району традиційно увійшли у п’ятірку кращих за показниками врожайності культур, говорить О. Ткаченко.
Щодо тваринницької галузі, то фахівці констатують: у садибах жителів Олександрійщини кількість худоби зменшилася, натомість у великих господарствах поголів’я ВРХ зростає. У даному випадку позитивну тенденцію демонструє МТК «Петриківське молоко», що у Новій Празі. Станом на 1 листопада 2017 року поголів’я ВРХ на комплексі складало 3854 голови, із них корів - 1928 голів. Загалом, по району поголів’я ВРХ по сільськогосподарських підприємствах становить 6720 голів, у тому числі молочного стада – 2805 голів. У 2018 році планується збереження та нарощування поголів’я.
І насамкінець - кілька слів про якість українського зерна. Власною думкою з цього приводу поділився комерційний директор ТОВ «УкрАгроКом», депутат обласної ради Павло Фесюк. На його глибоке переконання, якість українського зерна має чимало запитань через зараженість амброзією та фузаріозом. «Зараз беремо участь у розробці обласної програми боротьби з амброзією», - говорить Павло Фесюк і наводить такий приклад: «Лише вдумайтеся: на території Кіровоградської області проживає 50 тисяч хворих на алергію, частковою причиною якої є саме амброзія. Люди витрачають на лікування до семи тисяч гривень на рік на людину. Сумарно це 350 млн. грн., що майже половина власних надходжень до обласного бюджету на рік. Не кажучи про те, що токсини потрапляють на стіл споживачеві через м’ясо. Якщо Україна найближчим часом не вживатиме серйозних заходів щодо боротьби з цим зеленим шкідником, ми ризикуємо потрапити під міжнародний карантин і тоді втратимо можливість експорту в низку країн Тихого океану, а можливо і Європи, - констатує Павло Фесюк.
І. Балашова.