Протягом майже трьох років у нашому житті все частіше звучать слова «війна» та «АТО». Якими словами їх не назвати, вони означають одне – горе, смерть та розруху. На жаль, безпосередніми учасниками цих страшних подій стали чиїсь сини, брати, онуки. Тому нам усім не повинно бути байдужим те, з якими проблемами сьогодні стикаються колишні бійці та їхні сім’ї.
З цією метою районний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді спільно із Центром медико-психологічної допомоги учасникам АТО та членам їхніх сімей вперше запросили ветеранів АТО на групу-зустріч. Головна мета заходу – адаптація колишніх учасників АТО, популяризація знань, навичок самодопомоги. - Наше завдання зробити все можливе, щоб колишні бійці якомога швидше адаптувалися у мирне життя і цей процес відбувся з користю для нього самого, для його сім’ї, - зазначила, розпочинаючи зустріч, заступник директора центру соціальних служб, вона ж і психолог Діана Сперисенко. – Це поки що перша така зустріч, яка проводиться в закритому форматі та за принципом конфіденційності. Але ми плануємо проводити їх постійно, хоча б раз на місяць. Ми забезпечимо вам та іншим учасникам, які можливо приєднаються до нас наступного разу, таке середовище, куди кожен завжди зможе прийти і відчути себе безпечно й затишно. Знайте, що Вас тут приймуть такими, якими Ви є, з усіма вашими проблемами та переживаннями. Ми спільно шукатимемо шляхи виходу з простих, і не дуже легких ситуацій, з якими вам доводиться стикатися, повернувшись із місць, де ви бачили кров, смерть побратимів, чули вибухи. Головне – слід дотримуватися певних правил проведення таких груп. А саме, не говорити по мобільному телефону під час зустрічі, говорити тільки про себе і про свої власні переживання, не засуджувати інших учасників групи, не проявляти агресію.
Ще під час цієї зустрічі ветерани мали змогу поспілкуватися з іншим тренером, який теж брав участь в АТО, а нині працює психологом новоствореного центру медико-психологічної допомоги учасникам АТО, який відкрито при районній лікарні, Павлом Скляренком. З ним говорили про ефективне спілкування зі світом.
Підсумовуючи, хочу сказати, що наше суспільство поки що не звикло до допомоги психологів. Втім, реалії сьогодення доводять, що долати труднощі краще не поодинці, а з допомогою рідних людей та кваліфікованих спеціалістів. Фахівці зазначають, що повернувшись із зони бойових дій рідко хто сам може впоратися зі своїми переживаннями. Це під силу дуже сильним особистостям. Пережите на фронті доволі часто б’є щонайперше по родинах бійців. Руйнуються сім’ї, страждають діти. Тому психологічна допомога фахівців дуже важлива. І цього не треба боятися. Адже багато негативних емоцій, які колишні військові звикли тримати в собі, можна досить просто вгамовувати. Головне, знати як. І такі практичні заняття з тренерами здатні навчити, як правильно впоратися з цим, як самостійно вирішити власні проблеми. Дуже важко зробити перший крок і звернутися по допомогу до психолога, але це варто зробити. Головне – не складати руки і не занурюватися у депресію, бути впевненим у собі. Тож ветеранів запрошують як на групові зустрічі, так й індивідуальні відвідини до районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та до психолога у районну лікарню.
О. СТОРЧОВА.