«У багатьох людей на даний час немає договірних відносин з міськими комунальними службами, — каже Володимир Омелянович. — А з них постійно вимагають кошти за послугу. Тому, як громадський діяч та місцевий активіст, через пресу звертаюся до городян. Закликаю — оформляйте договори з комунальниками, інакше — не матимете правових відносин».
Як очільник громадської організації «Демократія проти корупції», Володимир Омелянович порушує тему використання неякісної питної води. «Приніс з собою хліб, який дуже швидко пліснявіє, — показує, — бо вода для його випічки використовується неякісна!».
Він вважає, це питання варто озвучувати у місцевих ЗМІ. «Абсолютно чиста вода в нашій країні давно закінчилася, — впевнений активіст. — Найбільш брудна на Кіровоградщині, Херсонщині та Дніпропетровщині. І шанси на те, що у нас з часом з’явиться якісна вода — дуже малі. Можливо, будинки треба дообладнати водоочисними фільтрами. І це допоможе. Але вирішувати проблему треба на місцевому рівні. Й не зволікати», — підкреслює насамкінець.
------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Питанням якості питної води ми також поцікавились у фахівців. Роз’яснення з цього приводу надала Анастасія Чижик, заступник начальника Олександрійського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в області.
«У поточному році різко збільшилася кількість спалахів гострих кишкових інфекційних захворювань, — говорить вона. — Фактором передачі збудника інфекції стала недоброякісна питна вода. В Україні у 2017-му з водним фактором передачі інфекції постраждало 837 осіб, у тому числі 489 дітей. На території Олександрійського району спалахів гострих кишкових інфекцій, пов’язаних з вживанням недоброякісної води, не реєструвалося».
У цілому по Україні, як переконує фахівець, відхилення за показниками епідемічної безпеки питної води складає 2%, а по санітарно-хімічних показниках — 11%. У той же час по Олександрійському району ці показники значно вищі.
«У рамках планового моніторингу Олександрійським підрозділом Кіровоградської обласної лабораторії було відібрано та досліджено 21 пробу питної води із джерел централізованого водопостачання, із них 2 проби (9,5%) не відповідало вимогам ДСанПіН 2.2.4–171–10. Але такий контроль найчастіше носить разовий характер. Із 13 водогонів лише на чотирьох дослідження води проводяться щоквартально. На решті раз-два на рік.
Також ми проводили дослідження води громадських колодязів та свердловин. У тому числі взяли 28 проб питної води у навчальних закладах, із них не відповідали вимогам Державних санітарних правил і норм 22 проби (78,6%), у тому числі 11 проб (39,3%) по мікробіологічних показниках та 15 (53,6%) по вмісту нітратів».
У поточному році лабораторний контроль якості питної води здійснили у 12-ти сільських та селищних радах. «Не всі джерела децентралізованого водопостачання стоять на обліку. А паспортизовані лише 70% з них, — наголошує Анастасія. — Постійне вживання питної води з підвищеним вмістом нітратів може призвести до серйозних захворювань».
«Щоб убезпечити дітей від захворювань на привозній воді у нас сьогодні працює Михайлівський садок та Добронадіївська школа. Якісною питною водою заклади забезпечують сільські ради. Основна біда – вони нерегулярно роблять перевірки громадських колодязів. Мають контролювати їх щокварталу. Вартість лабораторних досліджень складає 840 грн. Але сільські ради від них відмовляються. Максимум, що роблять - одну перевірку на рік. Сплачують 400 грн. Хоча усі й кажуть, що здійснити перевірку недорого, але їх, по суті, не роблять. Змусити очільників територій виконати це – ми не можемо, бо зараз в Україні діє мораторій на перевірки. Можемо лише рекомендувати їм здійснити таку перевірку. Тож ситуація з якісною питною водою така, яка є».
Н. ЛУЦЕНКО.