Минулої суботи громадські слухання з приводу створення Новопразької ОТГ пройшли у селах Лозуватка та Григорівка. На них були присутні й наші журналісти.
Дорога до Лозуватки від Нової Праги зайняла 15 км. Практично вся кам’яна. Подекуди вибоїни, але в цілому більш-менш. Доїхати можна.
Самі громадські слухання відбулися на в’їзді у село. Просто неба. Поруч з адмінбудівлями одного з фермерських господарств.
На зустріч прийшло трохи більше десяти осіб. Хоча виборців у селі до сорока. Село розкидане на 2 км. Житлових будинків до півсотні.
Колись неподалік нього працювала Світлопільська шахта. Був великий колгосп і вся необхідна інфраструктура. Зараз тут нічого немає. Ані школи, ані садка, ні магазину, ні клубу. Рейсовий автобус у Лозуватку заїжджає раз на тиждень — у четвер. А на базі колишнього КСП нині працює два ФГ — «Луч» та «Норд». Дітей у селі немає. Більшість мешканців — пенсіонери. Наймолодші люди віком від 40 років. Найстарші за 90-то. Будь-який будинок тут сьогодні можна придбати за 10–15 тис. грн.
Раз на тиждень до місцевих жителів навідується новопразька листоноша 51-річна Світлана Чухно. Влітку дістається сюди на своєму велосипеді. А взимку просить, щоб хто підвіз.
«20 років тому у нас тут усе було. А зараз лишилася одна душа та доля, — каже 60- річна Катерина Погоріла, пенсіонерка, але й досі працює охоронцем у ФГ «Норд». - Треба, щоб у нас вирішилося питання з автобусним сполученням. Щоб могли частіше їздити до Нової Праги». На її звернення Ольга Горбенко обіцяє, що на найближчій сесії розглянуть дане питання.
Ще одна мешканка — 43-річна Інна Глітньова, охоронець у ФГ «Луч», розповіла, що у вересні в Лозуватці дуже сильно спалахнула стерня. «У 65-річної Галини Капусти від того ледь сарай не загорівся. Викликали пожежну команду з Нової Праги, а в неї води не вистачило. Довелося телефонувати в Олександрію, де порадили звернутися у Пантаївку. За цей час, поки питання вирішувалося, бабця так перехвилювалася, що довелося викликати ще й «швидку». Тому прошу присутніх, щоб допомогли поліпшити роботу новопразьких пожежних». Ольга Горбенко пообіцяла усе з’ясувати.
Наступні слухання відбулися в селі Григорівка. Це за 10 км від Нової Праги. Дорога туди дуже розбита. Дістатися навіть гарним автомобілем — досить важко. У цьому селі, напевно, уже ніколи не звучатиме дитячий сміх. Тут живе лише 19 осіб. Переважно- пенсіонери. П’ятеро безробітних. Мешкають у стареньких глиняних хатах. Елітними звуть лише ті будинки, що оздоблені цеглою. А їх на пальцях порахувати. Автобусне сполучення до Григорівки взагалі відсутнє. Та ще й «швидка» не завжди виїздить - дорога погана.
Тож коли до цього села завітала ціла делегація (керівництво, депутати і фермер з Нової Праги, журналісти з Олександрії), то це стало чи не найголовнішою подією року! Бабусі й дідусі ділилися наболілим. Згадували минуле. Прогнозували майбутнє. Та розповідали нам, що найчастіший гість у них — поштарка Віра! Виживають вони за рахунок мізерних пенсій та вирощеної городини. Утримують худобу і птицю. Та дуже шкодують, що рідне і миле для них село майже припинило своє існування.
Через селищного голову просять, щоб народний депутат Анатолій Кузьменко вирішив питання з приводу поліпшення якості дороги до села. З цим звернулася 57-річна Тетяна Півтораченко. А 65-річний Микола Дрига наголосив, щоб дорогу до їхнього села хоча б щебенем підсипали, бо зовсім розбита.
Треба сказати, що загалом мешканці обох сіл не проти об’єднання громади. Та одноголосно за це проголосували.
На слуханнях побували І.Балашова,
Н. ЛУЦЕНКО.