День волонтера у світі відзначається щорічно з 1985 року. А от в Україні волонтерство офіційно визнали лише у 2003 році. Та найбільше волонтерський рух набрав обертів із початком антитерористичної операції. Події на Сході України показали, що є такі люди, яким не байдуже майбутнє нашої держави, і першочергово військових та добровольців, які стоять на захисті її суверенітету. Саме волонтери витягнули на своїх плечах забезпечення армії у найтяжчі моменти.
Та якщо з перших місяців війни було чимало охочих допомогти військовим та жителям східних територій, то нині вже залишилися найстійкіші, які продовжують доставляти вантажі, ремонтувати техніку для потреб армійців. Серед таких на Олександрійщині Володимир Гориславець, Олег Берсименко, Павло Царевський. Саме їх днями запросили до райдержадміністрації, щоб подякувати за непросту місію, яку вони обрали у житті, за неоціненну роботу, яку вони виконують у нелегкі для країни часи. Вони й нині під час зустрічі з головою РДА Богданом Курупом не можуть не згадати про те, що їх найбільш хвилює. Наприклад Володимир з гордістю зазначив, що відправили на фронт уже 305 відремонтований автомобіль. А Олег дуже просив посприяти у допомозі 8-річній олександрійці Софійці Скубій, яка через тяжку хворобу перебуває у Кропивницькій лікарні і щодня її лікування потребує значних коштів. Отримати відзнаку за Павла прийшла його дружина Олена, тому що він нині знаходиться далеко від дому і займається доволі важливою справою — шукає небайдужих, які б допомагали нашим військовим проходити реабілітацію після перебування у зоні АТО.
Та окрім подяк волонтерам вручили заслужені відзнаки Президента України «За гуманітарну участь в антитерористичній операції» і квіти. Самі ж вони відзначають, що працюють не заради нагород, адже перш за все мають нагороду у вигляді тієї віри і впевненості, що можуть врятувати чиєсь життя, життя гідної людини — нашого воїна. Водночас такі відзнаки стимулюють і вкотре підкреслюють — їхня праця недаремна, її помічають, про них не забувають.
Розмова опісля видалася теплою і задушевною. Волонтери дякували районному керівництву за підтримку, а Богдан Куруп та Ірина Чемерис, директор районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, у свою чергу, висловлювали щиросердне спасибі волонтерам, що у цей нелегкий період готові витрачати свої фінанси та час. Водночас Богдан Анатолійович пообіцяв допомогти у вирішенні питання, яке порушив Олег Берсименко, і допомогти дівчинці. Готовий закликати до благочинної справи і сільгоспвиробників.
О. СТОРЧОВА.