У далекому 1772 році вільні козаки почали заселятися понад берегами річок Кам’янка і Красная. А вже офіційно в реєстрі село було зареєстроване у 1846 році.
Плине час, виросли на червонокам’янській землі покоління. У 1922 році населення складало 6 тисяч, але страшні роки голодомору, репресій та довгі роки жахіть Другої світової війни забрали життя сотень жителів. Нині на території села проживає 1820 жителів. Чимало серед них працьовитих людей, за що їм щира шана та вдячність.
Саме про це йшлося під час вшанування земляків на урочистостях з нагоди ювілейної дати - 245 - річчя села Червона Кам’янка.
Зокрема, у номінації «Почесний житель села Червона Кам’янка» відзначено кількох червонокам’янців. Серед них - Іван Михайлович Гуленко. Закінчивши у 1973 році Донецький університет, він розпочав трудову діяльність учителем математики. У 1980 році з сім’єю переїхав до Червоної Кам’янки, де працював вчителем у школі-інтернаті, у Добронадіївській, Пролетарській школах, директором Куколівської та чверть століття директором Червонокам’янської школи. Мудрий керівник, чесна та порядна людина, він своєю сумлінною працею заслужив звання «Почесного жителя».
Понад сорок років стажу має і Валентина Григорівна Сухомлин. По закінченню школи у 1956 році вона два роки працювала санітаркою у дільничній лікарні. Далі, здобувши фах, медична сестра і справами, і добрим словом лікувала своїх земляків.
Наталя Яківна Шпурик приїхала до нашого села по закінченню технікуму. Працювала в колгоспі «Заповіт Ілліча» агрономом, а потім в місцевому господарстві на різних посадах до виходу на заслужений відпочинок. На її трудовому календарі - 39 років. Наталю Яківну усі знають як людину доброї душі та щирого серця, готову прийти на допомогу в будь-який час.
У номінації «Вихователь року» відзначено Любов Володимирівну Шаповал. У дитячому садочку вона працює з 1982 року, а очолює його колектив з 1996 року. Цьогоріч за підсумками районного відділу освіти ДНЗ «Малятко» визнано найкращим дошкільним закладом району.
Кращим вчителем року у селі визнали Оксану Володимирівну Тищенко, яка працює на освітянській ниві 19 років. Вона - Учитель від Бога, яку люблять діти, шанують батьки.
У Ірини Іванівни Швидкої в трудовій книжці один запис-прийнята на роботу в Червонокам’янську дільничну лікарню в 1990 році. Нині вона - медсестра вищої категорії, нагороджена Почесною грамотою Президента України. Тому заслуженою була відзнака її у номінації «Медпрацівник року».
Господар, благодійник та спонсор, людина щира та добра. Це коротко про Михайла Степановича Гончаренка, який цьогоріч відзначає професійний ювілей - 20-ліття його головування. Взагалі він приїхав працювати у місцевий колгосп у 1969 році. Розпочинав з агронома, головного агронома. За його багаторічні добрі справи на землі земляки відзначили у номінації «Аграрій року».
На святі відзначили і пісенний колектив «Віночок», який 10 років радував земляків своїм співом. Очолював його Іван Панасович Суботюк, але за станом здоров’я тепер не може працювати з аматорами. Однак усі учасники ансамблю отримали подяки та подарунки.
Чествували і ювілярів - Сергій Григорович Нікітюк відзначив у цей день 50-річчя, а найстарша жителька села Лідія Костянтинівна Ханілевич – 90 літ.
На золоте весілля сім’я Віри Хомівни та Степана Івановича Варениців отримали подарунок. Приймали вітання Іван Олександрович Коробка та його «половинка» Тамара Григорівна Кореневська. За упорядкування присадибної ділянки вони отримали подарунок та табличку «Двір зразкового утримання».
Діючий народний театр «Нове життя» знають за межами села.Тому театрали теж не залишилися без вітань та подарунків.
Лише рік очолює танцювальний колектив «Азарт» Олена Григорівна Осипенко, а результат уже помітний - виступи колективу супроводжуються оваціями залу. Колектив отримав у нагороду солодощі.
Коли приходить біда в дім, хтось повинен підставити своє плече, прийти на допомогу. Прийшла біда на нашу землю в 2014 році і одразу показала, хто є хто. Одні діяли за принципом «моя хата з краю», а більшість від щирого серця допомагали, чим могли. Вдячність та шана усім добрим людям, але хотілося б відзначити сім’ю Валентини та Олександра Оглоблів за їх добрий внесок на підтримку рідної армії.Сім’я отримала подарунок та подяку.
Кожна із номінацій на Дні села чергувалася з номерами художньої самодіяльності. За це щира вдячність колективу Червонокам’янського БК та всім учасникам концерту.
Додам, що усі подарунки були придбані за кошти бюджету сільської ради, а також солодощі, які роздавали в глядацькій залі.
Велика вдячність голові СВК ім.Фрунзе М. С. Гончаренку за підтримку заходу, за кошти, виділені на атракціони для дітей (батути, машинки, надувний майданчик), а також святковий феєрверк та короваї, якими по закінченню концерту пригощали усіх гостей. Також велика вдячність Павлу Дмитровичу Фесюку за подарунки - солодкі пряники з святковим надписом та календарики з видами села.
Плине час, виросли на червонокам’янській землі покоління. У 1922 році населення складало 6 тисяч, але страшні роки голодомору, репресій та довгі роки жахіть Другої світової війни забрали життя сотень жителів. Нині на території села проживає 1820 жителів. Чимало серед них працьовитих людей, за що їм щира шана та вдячність.
Саме про це йшлося під час вшанування земляків на урочистостях з нагоди ювілейної дати - 245 - річчя села Червона Кам’янка.
Зокрема, у номінації «Почесний житель села Червона Кам’янка» відзначено кількох червонокам’янців. Серед них - Іван Михайлович Гуленко. Закінчивши у 1973 році Донецький університет, він розпочав трудову діяльність учителем математики. У 1980 році з сім’єю переїхав до Червоної Кам’янки, де працював вчителем у школі-інтернаті, у Добронадіївській, Пролетарській школах, директором Куколівської та чверть століття директором Червонокам’янської школи. Мудрий керівник, чесна та порядна людина, він своєю сумлінною працею заслужив звання «Почесного жителя».
Понад сорок років стажу має і Валентина Григорівна Сухомлин. По закінченню школи у 1956 році вона два роки працювала санітаркою у дільничній лікарні. Далі, здобувши фах, медична сестра і справами, і добрим словом лікувала своїх земляків.
Наталя Яківна Шпурик приїхала до нашого села по закінченню технікуму. Працювала в колгоспі «Заповіт Ілліча» агрономом, а потім в місцевому господарстві на різних посадах до виходу на заслужений відпочинок. На її трудовому календарі - 39 років. Наталю Яківну усі знають як людину доброї душі та щирого серця, готову прийти на допомогу в будь-який час.
У номінації «Вихователь року» відзначено Любов Володимирівну Шаповал. У дитячому садочку вона працює з 1982 року, а очолює його колектив з 1996 року. Цьогоріч за підсумками районного відділу освіти ДНЗ «Малятко» визнано найкращим дошкільним закладом району.
Кращим вчителем року у селі визнали Оксану Володимирівну Тищенко, яка працює на освітянській ниві 19 років. Вона - Учитель від Бога, яку люблять діти, шанують батьки.
У Ірини Іванівни Швидкої в трудовій книжці один запис-прийнята на роботу в Червонокам’янську дільничну лікарню в 1990 році. Нині вона - медсестра вищої категорії, нагороджена Почесною грамотою Президента України. Тому заслуженою була відзнака її у номінації «Медпрацівник року».
Господар, благодійник та спонсор, людина щира та добра. Це коротко про Михайла Степановича Гончаренка, який цьогоріч відзначає професійний ювілей - 20-ліття його головування. Взагалі він приїхав працювати у місцевий колгосп у 1969 році. Розпочинав з агронома, головного агронома. За його багаторічні добрі справи на землі земляки відзначили у номінації «Аграрій року».
На святі відзначили і пісенний колектив «Віночок», який 10 років радував земляків своїм співом. Очолював його Іван Панасович Суботюк, але за станом здоров’я тепер не може працювати з аматорами. Однак усі учасники ансамблю отримали подяки та подарунки.
Чествували і ювілярів - Сергій Григорович Нікітюк відзначив у цей день 50-річчя, а найстарша жителька села Лідія Костянтинівна Ханілевич – 90 літ.
На золоте весілля сім’я Віри Хомівни та Степана Івановича Варениців отримали подарунок. Приймали вітання Іван Олександрович Коробка та його «половинка» Тамара Григорівна Кореневська. За упорядкування присадибної ділянки вони отримали подарунок та табличку «Двір зразкового утримання».
Діючий народний театр «Нове життя» знають за межами села.Тому театрали теж не залишилися без вітань та подарунків.
Лише рік очолює танцювальний колектив «Азарт» Олена Григорівна Осипенко, а результат уже помітний - виступи колективу супроводжуються оваціями залу. Колектив отримав у нагороду солодощі.
Коли приходить біда в дім, хтось повинен підставити своє плече, прийти на допомогу. Прийшла біда на нашу землю в 2014 році і одразу показала, хто є хто. Одні діяли за принципом «моя хата з краю», а більшість від щирого серця допомагали, чим могли. Вдячність та шана усім добрим людям, але хотілося б відзначити сім’ю Валентини та Олександра Оглоблів за їх добрий внесок на підтримку рідної армії.Сім’я отримала подарунок та подяку.
Кожна із номінацій на Дні села чергувалася з номерами художньої самодіяльності. За це щира вдячність колективу Червонокам’янського БК та всім учасникам концерту.
Додам, що усі подарунки були придбані за кошти бюджету сільської ради, а також солодощі, які роздавали в глядацькій залі.
Велика вдячність голові СВК ім.Фрунзе М. С. Гончаренку за підтримку заходу, за кошти, виділені на атракціони для дітей (батути, машинки, надувний майданчик), а також святковий феєрверк та короваї, якими по закінченню концерту пригощали усіх гостей. Також велика вдячність Павлу Дмитровичу Фесюку за подарунки - солодкі пряники з святковим надписом та календарики з видами села.
Т. БЕССАРАБ, Червонокам’янський сільський голова.