«26-річний Степан приїхав у Червону Кам’янку з Львівщини, а 20-річна Віра — з Рівненщини. Обоє гостювали у своїх сестер. Так, випадково в одному з сільських кафе і познайомилися. А за півроку вже й побралися. Весілля було скромне. Пішли розписалися, повечеряли та і все. Ніяких тобі весільних суконь чи костюмів, — розповідає їхня донька, 49-річна Надія Следь з Олександрії. — Цими ж днями наші батьки Степан Іванович та Віра Хомівна Варениці відсвяткували своє золоте весілля».
І Степан, і Віра майже все життя пропрацювали у місцевому колгоспі. Він — водієм, вона — ланковою. «Мама сапала буряки, доїла корів та виконувала різні сільськогосподарські роботи. А тато весь час був водієм на сільгосптехніці. Важко їм працювалося й жилося. Чекати допомоги не було звідки, бо обоє напівсироти. Житла в Кам’янці власного не мали, тож спершу жили в однієї з сестер, а потім на орендованій квартирі. Згодом почали будувати власне житло. За кілька років звели свій будинок».
Народилося у подружжя дві донечки — Надія та Алла. «Обох батьки поставили на ноги: викохали, випестили, вивчили нас, — продовжує свою розповідь Надія. — Обоє ми в медицині. Я лікар-педіатр Олександрійської дитячої лікарні, а Алла — медсестра у лоркабінеті лікарні № 1. Батьки обох нас дуже люблять і весь час піклуються. Обом свого часу справили гарні весілля. Потім зібрали кошти і придбали в Олександрії квартири. Це стало реальністю завдяки їхній копіткій і багаторічній праці. Вони завжди тримали у дворі власне господарство. Були й корова, й свині. А зараз тримають лише птицю та кролів. Та й то небагато. А ще обробляють город. І кажуть, що без цього ніяк, бо звикли все життя важко працювати».
Мають ювіляри уже й двох дорослих онуків — 25-річного Дмитра і 22-річну Юлію. «Нещодавно разом з нами одружили онука. Щасливі, що мають двох племінниць з дітьми — Людмилу і Тетяну, які живуть поряд, — продовжує розповідь Надія. — І батьки у нас дуже активні. Мама багато років бере участь у художній самодіяльності та разом з батьком у різних культурних заходах у селі. Дуже вправні господарі, люблять, щоб у них все було чисто, охайно й доглянуто».
У святковий день в оселі Степана й Віри було гамірно, бо з’їхалися їхні діти, внуки, родичі й друзі. Усі вітали ювілярів з визначною датою. Редакція «Сільського вісника» також приєднується до найщиріших привітань. Наснаги, довголіття, поваги і турботи Вам від рідних і найдорожчих людей. Нехай Ваша життєва стежина квітне лише радісними й щасливими моментами на многії літа.
Н. Луценко