Щороку Олександрійський осередок «Українського географічного товариства» спільно з Українським товариством охорони птахів організовує цікаві дослідження до однієї з річок Кіровоградщини. Цей рік не став винятком.
«Якщо раніше дослідження річок проводилось епізодично, то з утворенням Олександрійського відділу УГТ, ця робота систематична, - розповідає його керівник Леонід Балацький. – Так, у 2013-му було описано і досліджено річку Аджамку, у 2014 - Омельник, у 2015 р. – Цибульник, у 2016 – Чорний Ташлик, а в 2017 - Велику Вись. Подорож вздовж річок проводиться переважно на велосипедах і триває кілька днів».
Цього року участь в експедиції, крім Леоніда Балацького, взяли Анатолій Шевцов та Віталій Дубовий (на фото). Разом електричкою вони дісталися з Олександрії до станції Плетений Ташлик. А далі до витоків річки - на велосипедах.
«Сама річка Велика Вись протікає в північно-західній частині Кіровоградщини, по території Маловисківського, Новомиргородського та Новоархангельського районів, - продовжує свою розповідь Леонід Юрійович. – По прибуттю до неї нам головне було знайти її витоки, бо часто вони бувають замулені, або беруть початок із ставка, якого вже немає».
Дослідивши Велику Вись, наші земляки дійшли висновку, що її витік знаходиться на східній околиці села Оникієве. Саме там у байрачному лісі є близько 10 джерел, які спільно і утворюють струмок річки. Її верхня частина зарегульована ставками, а нижня тече до Новомиргорода. Гирло (місце впадіння) розташоване поблизу села Скелева Новоархангельського району. Там Велика Вись зливається з Синюхою.
«Цьогоріч, наприкінці червня, у тому регіоні пройшов буревій, тому на шляху нашої подорожі постійно траплялися повалені та понівечені дерева, - каже Леонід Балацький. - Ми виявили також, що в долині річки загинуло багато лелеченят і задокументували близько 40 гнізд. А також мали змогу поспостерігати, як загалом розвивається Новомиргородський район».
На шляху до Олександрії учасники дослідницької експедиції побували в географічному центрі України - в селищі Добровеличківка, а потім через Помічну дісталися додому, сповнені нових позитивних вражень і корисних напрацювань.
Додам, що вся зібрана інформація буде детально опрацьована й описана в дослідницьких географічних працях наших земляків.
«Якщо раніше дослідження річок проводилось епізодично, то з утворенням Олександрійського відділу УГТ, ця робота систематична, - розповідає його керівник Леонід Балацький. – Так, у 2013-му було описано і досліджено річку Аджамку, у 2014 - Омельник, у 2015 р. – Цибульник, у 2016 – Чорний Ташлик, а в 2017 - Велику Вись. Подорож вздовж річок проводиться переважно на велосипедах і триває кілька днів».
Цього року участь в експедиції, крім Леоніда Балацького, взяли Анатолій Шевцов та Віталій Дубовий (на фото). Разом електричкою вони дісталися з Олександрії до станції Плетений Ташлик. А далі до витоків річки - на велосипедах.
«Сама річка Велика Вись протікає в північно-західній частині Кіровоградщини, по території Маловисківського, Новомиргородського та Новоархангельського районів, - продовжує свою розповідь Леонід Юрійович. – По прибуттю до неї нам головне було знайти її витоки, бо часто вони бувають замулені, або беруть початок із ставка, якого вже немає».
Дослідивши Велику Вись, наші земляки дійшли висновку, що її витік знаходиться на східній околиці села Оникієве. Саме там у байрачному лісі є близько 10 джерел, які спільно і утворюють струмок річки. Її верхня частина зарегульована ставками, а нижня тече до Новомиргорода. Гирло (місце впадіння) розташоване поблизу села Скелева Новоархангельського району. Там Велика Вись зливається з Синюхою.
«Цьогоріч, наприкінці червня, у тому регіоні пройшов буревій, тому на шляху нашої подорожі постійно траплялися повалені та понівечені дерева, - каже Леонід Балацький. - Ми виявили також, що в долині річки загинуло багато лелеченят і задокументували близько 40 гнізд. А також мали змогу поспостерігати, як загалом розвивається Новомиргородський район».
На шляху до Олександрії учасники дослідницької експедиції побували в географічному центрі України - в селищі Добровеличківка, а потім через Помічну дісталися додому, сповнені нових позитивних вражень і корисних напрацювань.
Додам, що вся зібрана інформація буде детально опрацьована й описана в дослідницьких географічних працях наших земляків.
Н. Луценко.