У селі Березівка нещодавно почали розводити рідкісну і надзвичайно цінну породу риб – осетрів, які по праву носять царський титул, бо з давніх-давен вважаються екзотичними.
Вирощують цей делікатес не в ставку, і не в приватному господарстві, а в колишньому Костянтинівському вуглерозрізі. Такі починання нещодавно ініціювали місцеві рибалки - мешканці трьох сіл - Березівки, Приютівки та Протопопівки, й міста Олександрії. Це активісти громадської організації «Березівські рибалки спортивної ловлі», яка налічує загалом 130 осіб. Вони ж і об’єднали власні фінансові зусилля, аби придбати рідкісного осетра. Днями його привезли із Васильківа, що на Київщині, та запустили у водойму.
Як розповідає голова громадської організації, олександрієць Петро Філоненко, це не перша партія риби, яку вони купили за власний кошт для розведення. За п’ять років існування громадської організації активісти зібрали понад 81 тис. грн., за які щорічно у водойму запускали мальок.
Тож на даний час там підростає вже 12 видів риб. У тому числі по 2 вида коропа та толстолоба, білий амур, сом, лящ, щука, окунь, плотва, карась і нарешті - найцінніший осетр, кілограм якого нині коштує 500 гривень.
Яку ж партію осетрових запустили у березівську водойму, громадський лідер поки що не розголошує. Додає лишень, що необхідні дослідження води і її дезінфекцію провели напередодні. Рибу там, як і раніше, продовжують підгодовувати, а місця для спортивної ловлі – намагаються добре облаштувати. Гуртом підтримують екосистему водойми на належному рівні та розвивають на території зелений туризм.
Словом, роблять дуже важливу справу. Хоча, як сам Петро Іванович з усім цим справляється, сказати важко, адже основна його діяльність - це ремонт автомобілів та виготовлення екологічних піролізних котлів. Людина він дуже працьовита й неординарна, і до всього ж ще й проявляє себе в громадському секторі.
До речі, на Олександрійщині розведенням такої екзотичної риби, крім даної організації, більше ніхто не займається. Це при тому, що м’ясо осетрів дуже цінується у всьому світі. Особливо ж його ікра, яку називають чорним золотом. Але, щоб її отримати, доводиться чекати кілька років, доки самка підросте.
Важливо додати, що ініціативи олександрійських рибалок не один рік активно підтримують і місцеві підприємці. За небайдужість до рибальської справи Петро Іванович висловлює їм щиру вдячність. Зокрема, директору ТОВ «Агродар-ЛТД» Володимиру Мірошніченку, директору ФГ «Ранкове» Анатолію Карпусенку, директору Олександрійського цукрового заводу Леоніду Третяку та керівнику елеватора «УкрАгроКом» Олександру Йонику. У різні періоди вони допомагали і продовжують допомагати активістам громадської організації. Наприклад, з кормом для підгодівлі риби, з придбанням необхідного інвентаря та дезінфікуючих речовин, і в інших потребах.
Також мій співрозмовник дуже вдячний найбільш активним учасникам організації і заповзятим місцевим рибалкам: Віктору Гоцику, Валерію Кучеренку, Олегу Філоненку, Максиму Сідєльнікову, Миколі Джусу і керівнику місцевого осередку «Українського товариства мисливців та рибалок» Володимиру Гордовому. Всі разом ці люди - велика сила, бо об’єднані спільною метою.
Вирощують цей делікатес не в ставку, і не в приватному господарстві, а в колишньому Костянтинівському вуглерозрізі. Такі починання нещодавно ініціювали місцеві рибалки - мешканці трьох сіл - Березівки, Приютівки та Протопопівки, й міста Олександрії. Це активісти громадської організації «Березівські рибалки спортивної ловлі», яка налічує загалом 130 осіб. Вони ж і об’єднали власні фінансові зусилля, аби придбати рідкісного осетра. Днями його привезли із Васильківа, що на Київщині, та запустили у водойму.
Як розповідає голова громадської організації, олександрієць Петро Філоненко, це не перша партія риби, яку вони купили за власний кошт для розведення. За п’ять років існування громадської організації активісти зібрали понад 81 тис. грн., за які щорічно у водойму запускали мальок.
Тож на даний час там підростає вже 12 видів риб. У тому числі по 2 вида коропа та толстолоба, білий амур, сом, лящ, щука, окунь, плотва, карась і нарешті - найцінніший осетр, кілограм якого нині коштує 500 гривень.
Яку ж партію осетрових запустили у березівську водойму, громадський лідер поки що не розголошує. Додає лишень, що необхідні дослідження води і її дезінфекцію провели напередодні. Рибу там, як і раніше, продовжують підгодовувати, а місця для спортивної ловлі – намагаються добре облаштувати. Гуртом підтримують екосистему водойми на належному рівні та розвивають на території зелений туризм.
Словом, роблять дуже важливу справу. Хоча, як сам Петро Іванович з усім цим справляється, сказати важко, адже основна його діяльність - це ремонт автомобілів та виготовлення екологічних піролізних котлів. Людина він дуже працьовита й неординарна, і до всього ж ще й проявляє себе в громадському секторі.
До речі, на Олександрійщині розведенням такої екзотичної риби, крім даної організації, більше ніхто не займається. Це при тому, що м’ясо осетрів дуже цінується у всьому світі. Особливо ж його ікра, яку називають чорним золотом. Але, щоб її отримати, доводиться чекати кілька років, доки самка підросте.
Важливо додати, що ініціативи олександрійських рибалок не один рік активно підтримують і місцеві підприємці. За небайдужість до рибальської справи Петро Іванович висловлює їм щиру вдячність. Зокрема, директору ТОВ «Агродар-ЛТД» Володимиру Мірошніченку, директору ФГ «Ранкове» Анатолію Карпусенку, директору Олександрійського цукрового заводу Леоніду Третяку та керівнику елеватора «УкрАгроКом» Олександру Йонику. У різні періоди вони допомагали і продовжують допомагати активістам громадської організації. Наприклад, з кормом для підгодівлі риби, з придбанням необхідного інвентаря та дезінфікуючих речовин, і в інших потребах.
Також мій співрозмовник дуже вдячний найбільш активним учасникам організації і заповзятим місцевим рибалкам: Віктору Гоцику, Валерію Кучеренку, Олегу Філоненку, Максиму Сідєльнікову, Миколі Джусу і керівнику місцевого осередку «Українського товариства мисливців та рибалок» Володимиру Гордовому. Всі разом ці люди - велика сила, бо об’єднані спільною метою.
Н. Луценко.