Підтримуй судову реформу!

 Семінар  для журналістів з питань судової реформи об’єднав  наприкінці червня представників журналістської спільноти  практично з усіх областей України. Це   перший семінар у рамках спільного проекту, що реалізують Національна спілка журналістів України  (НСЖУ), Рада суддів України  на виконання програм USAID  реформування сектору юстиції  «Нове правосуддя».   Національну спілку журналістів на семінарі представляли її голова Сергій Томіленко та секретар НСЖУ, викладач Національного університету «Острозька академія» Віталій Голубєв, Раду суддів -  Людмила Волкова, суддя Харківського окружного адміністративного суду, Євген Мєзєнцев, суддя Київського апеляційного адміністративного суду і Богдан Моніч, заступник голови Ради суддів України.

Семінар складався з трьох сесій, під час яких з нами спілкувалися  більше шести спікерів. Один з них -  Сергій Козьков, голова Вищої  кваліфікаційної комісії  суддів України. Саме тієї установи,  де   проводиться конкурсний відбір претендентів до Верховного Суду України, і яку ми відвідали у рамках нашого семінару. Спілкуючись з журналістами, Сергій Козьков зазначив: «Україна вперше обирає через конкурс майбутніх суддів  Верховного Суду. Конкурс проводить Вища кваліфікаційна комісія суддів України і саме вона відповідальна за його результат». Він підкреслив, що  участь у цьому процесі бере вся Україна. Кожен міг ознайомитися з досьє кандидатів, що розміщені у вільному доступі на сайті, та надати до Комісії наявну інформацію про них. Ведеться онлайн-трансляція всіх етапів конкурсу. Доброчесність кандидатів допомагають встановити психологи та активні представники громадськості, що не має аналогів у світі. Іхні матеріали, а також ще з 20 джерел, впливатимуть на фінальний рейтинг кандидатів.   Сергій Козьяков наголосив, що доброчесність суддів та прозорість процедур конкурсу, які наразі забезпечує ВККСУ, є одними з ключових чинників успішності судової реформи.  

Отже,  далі  - про основні складові судової реформи, на яку українське суспільство покладає чи не найбільші надії,  сподіваючись, що саме вона наблизить Україну до розвинених, по – справжньому демократичних країн Європи, де будуть захищені передусім права громадян, а не тих, хто наділений владними повноваженнями.  Як зазначали практично всі виступаючі, минулий рік став вирішальним для запуску повномасштабної судової реформи. Внесено зміни до Конституції, прийнято нові закони «Про судоустрій і статус суддів», «Про Вищу раду правосуддя», два закони щодо виконання судових рішень. Після набрання ними чинності Вища кваліфікаційна комісія суддів оголосила конкурс до нового Верховного Суду.

Новий Верховний Суд

За законом,   до нового Верховного Суду має бути призначено 65 суддів після проходження ними жорсткого конкурсного відбору.  Важливо, що вперше на посаду судді найвищої судової установи претендують не лише судді, а й науковці-правники та адвокати. У конкурсі, який проводить Вища кваліфікаційна комісія суддів, беруть участь 653 претенденти. Кандидатів також скрінить Громадська рада доброчесності, сформована авторитетними громадськими організаціями.  На новий Верховний Суд покладаються великі сподівання. Він має не лише замінити три вищі спеціалізовані суди і діючий Верховний Суд, а й через виконання касаційних повноважень задати високі стандарти правосуддя для усієї судової системи. Кінцеве рішення у справі можна буде отримати швидше, оскільки третя інстанція буде остаточною (сьогодні ми маємо чотири інстанції).

Кваліфікаційне оцінювання

Згідно з конституційними змінами, всі діючі судді  проходять   кваліфікаційне оцінювання – перевірку компетентності, доброчесності і дотримання етичних стандартів. Непроходження оцінювання  вже стало підставою для звільнення окремих судді. Зважаючи на велику кількість суддів, цей процес затягнеться на декілька років.

Запровадження антикорупційних судів

Закон «Про судоустрій і статус суддів» передбачив створення Вищого антикорупційного суду, але відклав термін його запровадження до прийняття окремого закону. Без прийняття такого закону і запуску антикорупційних судів ефективність діяльності Національного антикорупційного бюро і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури може бути зведена нанівець, говорять практично всі експерти.

У разі прийняття закону у   2017 року, є шанс, що антикорупційні суди зможуть розпочати свою діяльність з 2018 року. Але політичної волі до прийняття якісного закону поки не видно.  Політики,  у тому числі і в Адміністрації Президента України, обмежуються гаслами і обіцянками.

Електронний суд

Елементи електронного суду уже запроваджені в судочинстві: он-лайн сплата судового збору, отримання інформації про етапи проходження справи в суді, можливість одержання від суду повідомлень і копій рішень електронною поштою, смс-інформування, доступ до текстів судових рішень через єдиний державний реєстр судових рішень, он-лайн трансляція окремих судових засідань і проведення відеоконференцій між судами, а також із слідчими ізоляторами.

Хмарні технології повинні надати можливість надавати користувачам доступ до матеріалів справ за допомогою Інтернету. У разі оскарження судових рішень, талмуди судових справ не потрібно буде перевозити в суди вищої інстанції.

Перегляд вироків щодо свавільно засуджених

За повідомленнями правозахисників, десятки людей, засуджених до довічного позбавлення волі, відбувають покарання за чужі злочини. Європейський суд з прав людини у десятках справ констатував порушення прав людини у зв’язку із засудженням на підставі сфабрикованих доказів або вибитих під тортурами зізнань. Українські суди усіх рівнів залишалися глухими до таких аргументів захисту. Та, на жаль, не всі свавільно засуджені зверталися до Європейського суду – або через відсутність адвоката, або через повну зневіру, або з інших причин.

Як свідчить практика, кількість випадків виправдання особи в Україні уже багато років не перевищує одного відсотка вироків. За виправдувальні вироки карали і суддів, і прокурорів.

В Україні відсутній механізм перегляду вироків щодо таких осіб, якщо вони ухвалені давно. Але ситуація може змінитися - парламент ухвалив у першому читанні законопроект, який дає шанс на перегляд справи. Щоправда, у минулому році депутати на спромоглися  його розглянути у другому читанні.  

Суд присяжних

В умовах загальної недовіри до влади загалом і судів зокрема, ефективним інструментом для відновлення цієї довіри може стати більш широке залучення громадськості. У судовому процесі є інститут присяжних. Сьогодні він працює лише в кримінальних справах, але в урізаному вигляді – за своєю природою, це той же суд за участі народних засідателів, що й раніше, – два судді і три народні засідателі, які вирішують як питання факту, так і питання права. Класична ж модель суду присяжних передбачає журі присяжних, яке на підставі доказів сторін захисту і обвинувачення вирішує питання винуватості особи, і суддю, який на основі вердикту присяжних виправдовує особу або засуджує і призначає покарання.

Знавці права говорять, що назріла необхідність запровадження саме такої моделі суду присяжних. Також потрібно розширити сферу його застосування, а не обмежуватися лише справами, де особі загрожує довічне позбавлення волі.

Запуск інституту приватних виконавців

Як зазначали спікери семінару, авторитету судової влади шкодить і поганий рівень виконання судових рішень. Держава є монополістом у цій сфері. Для цього діє державна виконавча служба. Але при 4,5 тисячах  державних виконавців, на долю яких за рік припадають мільйони виконавчих проваджень, є великі можливості для корупції.  Усі про це знають. Змінити ситуацію покликана судова реформа.

З 5 жовтня минулого року набрали чинності два закони щодо забезпечення виконання судових рішень. Один з них передбачив запровадження, поряд з державними виконавцями, інституту приватних виконавців. Виконання судових рішень приватні виконавці здійснюватимуть за тими ж процедурними правилами, що й державні виконавці. Тепер стягувач матиме право вибору – звертатися до державної виконавчої служби чи до приватного виконавця.  

Важливо додати, що судова реформа не обмежується лише реформуванням суду, а включає в себе   реформу прокуратури та адвокатури.

Саме такі основні етапи судової реформи має пройти Україна на шляху до створення моделі функціонування судової влади, яка б задовольнила суспільний запит на справедливий суд. 

По закінченню  семінару усі  ми  разом сфотографувалися на підтримку судової реформи та   важливої  складової  її успішності - конкурсу до Верховного Суду України.  Як мовиться, далі буде…

Ірина Балашова, член НСЖУ.

На фото: учасники семінару під час флешмобу «Підтримуй судову реформу»