Про це йшлося під час Конференції з питань фізичної безпеки та боротьби з безкарністю, що відбулася у Києві, 21 квітня, у рамках ХІV з’їзду НСЖУ. Саме напередодні професійного свята журналістів вважаю за потрібне розповісти своїм читачам про те, що найбільше турбує сьогодні журналістську спільноту. Адже в нинішніх умовах професія журналіста стала ще більш небезпечнішою, ніж раніше. А журналістом може називатися той, хто не боїться ризикувати. Це підтверджують факти: 65 журналістів вбито в Україні за роки незалежності. Щороку, особливо в останні три роки, реєструються сотні випадків насильства проти журналістів, погроз, залякувань, знищення обладнання та особистого майна.
Припускаю, що така ситуація не скрізь в Україні, але випадкибезкарності спостерігаються в усіх регіонах. Як уникнути агресії проти журналістів і перешкоджання їхній роботі, яким чином солідарність може допомогти в подоланні безкарності – питання, які в однаковій мірі хвилюють усіх представників медіа, незалежно від нашої територіальної приналежності. І мова йде не лише про політиків, які через своє безкультур’я і невігластво перешкоджають журналістській роботі, а й про звичайних людей, котрі можуть погрожувати працівникам ЗМІ, відбирати мікрофони, ламати апаратуру. Знаємо про це від своїх колег – журналістів. Інформація ж про належне розслідування правоохоронними органами і покарання за ці злочини відсутня. За словами основних спікерів Конференції, на якій я побувала як делегат з’їзду НСЖУ, надзвичайно важливо проявляти зусилля в боротьбі з безкарністю і не давати цим питанням зникати з поля зору.
Маємо не коритися обставинам, коли багато високопосадовців, політиків не відчувають відповідальності за свої дії.
З думкою своїх колег я абсолютно солідарна: якщо ми будемо частіше описувати проблеми, з якими стикаємося, імовірно, що хтось і замислиться над відповідальністю. У цьому сенсі мені імпонує позиція новообраного голови НСЖУ Сергія Томіленка, який постійно наголошує на тому, що журналісти мають здійснювати контроль над випадками перешкоджання професійній діяльності колег. Ось його цитата:
«У нас дуже низький рівень культури сприйняття журналістів. І навіть на побутовому, тим більше, на політичному рівні, багато хто може дозволити собі перешкоджати роботі журналістів, відбирати мікрофони, пошкоджувати апаратуру. Наша основна проблема у тому, що ми озвучуємо проблему і переключаємося. А ми маємо здійснювати контроль над розслідуванням, над якістю справ у суді. На сьогодні сказати, що є успішний прецедент покарання за перешкоджання журналістській роботі ми не можемо».
Не замовчувати питання безкарності українських журналістів закликають і міжнародні експерти. Представники ОБСЄ з питань свободи ЗМІ постійно наголошують: незгода з редакційною політикою видання не повинна виливатися в насильство. «У держави є зобов’язання забезпечувати права журналістів. Це необхідна умова для реалізації права громадян на свободу вираження», – нагадують міжнародні експерти.
Не замовчують випадки порушення свободи слова і журналісти Олександрії, що об’єднані в Олександрійську територіальну організацію НСЖУ. У своєму нещодавньому зверненні ми оприлюднили випадки перешкоджання професійній діяльності журналістів міста. Цей документ, у якому стан свободи слова в Олександрії визначений як «кризовий», Спілка журналістів адресувала міському голові Олександрії Степану Цапюку та начальнику Головного управління Нацполіції в Кіровоградській області Сергію Кондрашенку.
У тексті звернення висловили свою стурбованість з приводу системних фактів неповаги та порушення прав журналістів у місті з боку міської влади та заявили про необхідність звернути увагу на це питання профільному парламентському комітету та органам державної влади. Хоча сам міський голова вважає, що утисків журналістів у місті немає, принаймні, йому про це нічого не відомо. На що треба сказати наступне: таке ігнорування законних вимог журналістів й породжує сам конфлікт між владою і представниками преси.
Насамкінець скажу словами, що вже стали лейтмотивом на різноманітних форумах, прес –конференціях, «круглих столах», що присвячуються питанням боротьби з безкарністю за злочини проти журналістів: не особливих преференцій, а права на безпечне виконання своїх професійних обов’язків вимагають журналісти та медійні організації в Україні. А відтак і покарання тих, хто цьому перешкоджає. Ми не втрачаємо віри, що саме так і буде в цивілізованій європейській Україні.
І.Балашова,
секретар Олександрійської територіальної організації
Національної спілки журналістів України,
делегат ХІV з’їзду НСЖУ.