Фото з Інтернету |
Про зовнішню хакерську атаку невідомим вірусом фінансові установи попередив Нацбанк. У результаті таких кібератак банки мали складності з обслуговуванням клієнтів та здійсненням банківських операцій.
Факт зараження комп’ютерних мереж підтвердили в кіберполіції. За словами глави відомства Сергія Демедюка, спочатку до них звернулися «Ощадбанк» і «Укртелеком», куди виїхали їхні фахівці, щоб з’ясувати, що то за вірус.
У компанії «Нова пошта» попередили клієнтів, що у зв’язку з атакою нового вірусу під назвою Petya.A відділення та контакт-центр компанії не можуть обслуговувати користувачів.
У прес-службі «Укртелекому» підтвердили факт атаки, а також те, що мова йде про вірус-шифрувальник.
Як повідомляли вітчизняні ЗМІ, того дня cтраждали і мережі більш дрібних компаній. Щоб убезпечитися, власники відключали інтернет і пов’язані з ним сервіси.
За даними американської компанії Microsoft, всього в Україні під дію вірусу потрапили понад 12 тисяч комп’ютерів.
Крім того, вірус торкнувся комп’ютерних систем в ще 64 країнах, в тому числі Німеччини, Росії та США. Кібератака поширилася на країни Азії. В Індії через кібератаки вийшла з ладу система управління вантажами найбільшого порту країни. Збої також зафіксували і в Китаї, однак їхні масштаби не були настільки значними.
Яка ж ситуація на Олександрійщині, чи не постраждали від кібератаки районні організації?
Як зазначають фахівці по зв’язках з громадськістю Олександрійської об’єднаної податкової, то їхня служба працює у штатному режимі. Наразі ситуація з роботою комп’ютерної мережі ДФС контрольована.
Керівник Олександрійського районного відділення поліції Олександр Кодак наголосив, що звернень до правоохоронців району з приводу хакерських атак взагалі не надходило.
«Інформаційна мережа, апаратне і програмне забезпечення районної державної адміністрації не зазнали збитків внаслідок масованої кібератаки, здійсненої 27 червня по усій території України шляхом поширення шкідливого програмного забезпечення на електронні скриньки суб’єктів критичної інфраструктури та до установ державного сектору, – розповідає перший заступник голови РДА Юрій Коваль. - Одразу після отримання оперативної інформації про кібернапад, діючи за рекомендаціями Кіровоградської облдержадміністрації та СБУ, фахівцями держустанови були здійснені відповідні заходи щодо протидії даним атакам. Станом на ранок 29 квітня апарат і структурні підрозділи Олександрійської райдержадміністрації працюють у штатному режимі. Ситуація знаходиться під повним контролем фахівців з кібербезпеки».
Але така ситуація склалася не скрізь, бо цього не можна сказати про інші установи та організації. Група компаній «УкрАгроКом», наприклад, через кібератаку мала кілька пошкоджених серверів з обліковою інформацією. А от Кіровоградське відділення «Укрпошти» втратило частину інформації щодо передплатників, тоді як редакція газети «Кіровоградська правда» пропускає вихід одного газетного номера теж через пошкодження трьох комп’ютерів.
За даними СБУ, переважна більшість інфікувань операційних систем відбувалася через відкриття шкідливих додатків (документів Word, PDF-файлів), які були надіслані на електронні адреси багатьох комерційних та державних структур.
Вірус атакує комп’ютери під управлінням ОС Microsoft Windows шляхом шифрування файлів користувача, після чого виводить повідомлення про перетворення файлів з пропозицією здійснити оплату ключа дешифрування у біткоїнах в еквіваленті суми $300 для розблокування даних. На сьогодні зашифровані дані, на жаль, розшифруванню не підлягають.
Рекомендації:
Якщо комп’ютер включений і працює нормально, але ви підозрюєте, що він може бути заражений, ні в якому разі не перезавантажуйте його (якщо ПК вже постраждав – також не перезавантажуйте його) – вірус спрацьовує при перезавантаженні і зашифровує всі файли, які містяться на комп’ютері.
Збережіть всі файли, які найбільш цінні, на окремий не підключений до комп’ютера носій, а в ідеалі – резервну копію разом з операційною системою.
Переконайтеся, що встановлене на всіх комп’ютерних системах антивірусне програмне забезпечення функціонує належним чином. Для зменшення ризику зараження, слід уважно відноситися до всієї електронної кореспонденції, не завантажувати та не відкривати додатки у листах, які надіслані з невідомих адрес. У випадку отримання листа з відомої адреси, який викликає підозру щодо його вмісту — зв’язатися із відправником та підтвердити факт відправки листа.
Наш кор.