Чудовий жіночий колектив з одинадцяти медичних сестер на чолі з завідуючою Яною Шевцовою працює сьогодні в дитячому відділенні Олександрійської центральної районної лікарні. Не одне покоління здорових діток вони допомогли батькам виростити й поставити на ноги.
Ще відомий давньогрецький філософ Сократ писав, що усі професії в світі – від людей, а лише три від Бога, маючи на увазі суддю, педагога та лікаря. За тлумаченням мудреця, люди, які обирали такий фах, обов’язково мають особливий дар.
Та й справді, навряд сьогодні серед нас є такі, хто взагалі не звертався до лікарів. Свята чи вихідні, а лікарі завжди на бойовому посту. Це така професія, яка не знає спочину і вимагає від фахівців величезного терпіння, мудрості і душевної чуйності. У найважливіші і найбільш вирішальні моменти й хвилини нашого життя лікарі приходять на допомогу, та виконують часом неможливі речі. Ось і героїня моєї сьогоднішньої розповіді Яна Шевцова наділена саме такими якостями, як співчуття і благородство, відповідальність і високий професіоналізм, чуйність і людяність. А ще їй притаманна особлива скромність і доброта, великий ентузіазм і чимале завзяття.
Наслідуючи маму, яка більшу частину життя також віддала медичній справі, Яна Віталіївна здобула медичну освіту. Спочатку працювала медичною сестрою, а потім вирішила, що й далі варто підніматися кар’єрними сходами. Тому і вступила до Дніпропетровського медуніверcитету, по закінченню якого отримала диплом лікаря-педіатра.
За цільовим направленням повернулася в Олександрійську районну лікарню, де спершу працювала у дитячій консультації, а згодом – очолила стаціонарне відділення. Таким чином прийшла на зміну фаховому і грамотному дитячому лікарю Олександрі Іванівні Духнай. І ось уже майже п’ятнадцять років вона працює в ЦРЛ.
Багато в чому фах лікаря для Яни Віталіївни є не просто професією, а радше способом життя. Та й нелегка її праця користується великою повагою серед людей. Великий ступінь відповідальності лежить на дитячому лікареві. Адже часто маленький пацієнт не може пояснити, що його найбільше турбує, і що болить. Тому медику важливо не схибити з діагнозом і не нашкодити дитині.
Величезним багажем знань володіє моя нинішня героїня, бо їй доводиться надавати ефективну допомогу, як новонародженим, так і підліткам. Треба постійно шукати підхід до дітей, знатися на дитячій психології і любити малечу, бо вони, врешті-решт, найбільш вдячні пацієнти.
Найчастіше ж до віділення звертаються батьки з малюками, які мають гострі респіраторні захворювання, бронхіти, пневмонію, фарингіти, трахеїти. А водночас, зі слів лікаря, з кожним роком більшає кількість діток з нехарактерними для такого віку захворюваннями: геморагічним васкулітом, вродженими вадами нирок і серця, дерматитами таалергічними реакціями.
- Хвороби явно помолодшали, – констатує Яна Віталіївна. І в порівнянні з минулими роками все частіше у дітей зустрічається так званий обструктивний бронхіт - це стан на межі бронхіту та астми.
Подолати всі вище перелічені недуги маленьким пацієнтам, крім Яни Віталіївни, у відділенні допомагає ще 11 осіб: медсестри та молодший медичний персонал на чолі зі старшою сестрою Аллою Могильною. Всі разом вони обслуговують 25 ліжок. І, крім діток, які потрапляють в стаціонар з різноманітними хворобами, ставлять на ноги ще й тих малюків, які вилучені з неблагонадійних родин. Таким чином, відділення тісно співпрацює з соціальними службами району, дякуючи ефективній роботі яких щорічно медики рятують близько 20 діток. Величезний об’єм роботи в цьому сенсі виконують медичні сестри. І лікарка дуже вдячна їм за сумлінну та якісну роботу, надійність та досвід.
Наостанок хочеться привітати весь колектив дитячого відділення зі святом та побажати усіляких життєвих гараздів. Аби разом з вами ми менше говорили про проблеми, і менше з ними стикалися у повсякденному житті, щоб були щасливіші і впевненіші у завтрашньому дні.
Н. Луценко.