 |
| С.Кузьменко (фото з сайту ОДА) |
Цікава і пізнавальна науково-практична конференція під такою назвою відбулася на минулому тижні у приміщенні Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати.
Протягом кількох годин науковці з провідних університетів міста дискутували про IT - технології, трудовий потенціал спеціалістів, розвиток віртуальної реальності, інфраструктури, видобуток природних ресурсів області, енергетичний потенціал та екологію.
Спробую коротко переповісти про що саме говорили учасники цього дискусійного майданчика. Думаю, читачам буде цікаво дізнатися більше про те, до чого нам слід готуватися у найближчій перспективі.
Передусім зазначу, що захід відкрив голова ОДА Сергій Кузьменко.
У своєму виступі, він підкреслив, що наш регіон має всі можливості, щоб бути успішним і привабливим для інвестицій і комфортним для проживання. Втім, за його словами, за наявності природних копалин і вигідної геолокації нам важко гарантувати суцільний успіх. Чому?
На це питання голова ОДА дав таку відповідь: «Тенденція останніх років свідчить про скорочення населення нашої області. Лише за останні 5 років приблизно на 4%, в абсолютних цифрах – це 40 тисяч осіб. Даються взнаки і наслідки зовнішньої міграції. Маємо цифру – 8 тисяч осіб працездатного віку, які залишили за цей час свою Батьківщину в пошуках кращої долі за кордоном. Заборонити людям вільно пересуватися ми не маємо права, - говорить С.Кузьменко, - натомість повинні створювати благодатні умови для своїх громадян, щоб у них було бажання жити і працювати на Кіровоградщині. Це саме ті люди, завдяки яким і формуються соціально-економічні показники області, це генофонд регіону. Тому питанням номер один залишається на сьогодні баланс відносин між закладами освіти, які готують фахівців, і роботодавцями, які створюють замовлення на кадровий потенціал області, формують робочі місця. Нині маємо високу потребу в інженерних та робітничих кадрах.
Сергій Кузьменко також підкреслив, що Кіровоградщина наразі аграрно - промислова область, оскільки основний валовий продукт на нашій території виробляється саме на сільськогосподарському виробництві. Говорив він і про наявність сировинної бази, це 390 корисних копалин, що зберігає у своїх надрах Кіровоградщина, а також про охорону навколишнього середовища, що має бути невід’ємною складовою видобутку природних ресурсів. Завершуючи свій виступ, голова облдержадміністрації висловив сподівання, що висновки і рекомендації науковців будуть цікаві прогресивному товариству Кіровоградщини і знайдуть своє місце під час розробки Стратегії розвитку області на наступні 7 років.
 | ||||||
|
Але, чи будуть почуті науковці?
Безперечно, у розвиненому суспільстві науці відводиться чільне місце. Втім, цього не скажеш про нашу країну, де наукові стратеги не працюють на випередження, констатували інші спікери конференції. Що з цим робити? Щонайперше, змінити систему освіти в країні і готувати фахівців щонайменше з дитячого віку, переконана Лариса Лутай, завідуюча кафедрою менеджменту Інституту підготовки кадрів Державної служби зайнятості України (м.Київ), доктор економічних наук, професор. За її словами, виховувати сучасних фахівців необхідно практично з пелюшок, щоб дитина розуміла, на що вона може розраховувати у дорослому житті. А ще слід навчатися протягом життя, у тому числі, скориставшись у разі необхідності, системою перепідготовки Центрів зайнятості. Втім, і тут не все так просто, особливо коли ринок праці постійно скорочується. З цього приводу у фахівців теж є свої запитання. Зокрема, як ефективно регулювати ринок праці. Бо, як показує досвід, держава не встигає реагувати на ті зміни, що відбуваються. Тому регулювання ринку праці в Україні здійснюється само по собі, говорить пані Марина. До чого це призводить? До відсутності дієвого діалогу між державною структурою і органами місцевого самоврядування, які б мали б грати за зрозумілими і єдиними правилами з однією метою - збалансувати попит і пропозицію…
Як найбільш прийнятний варіант, вона пропонує використовувати договірну форму регулювання ринку праці. Зокрема, вона прийнятна для пошуку та працевлаштування фахівців робітничих професій, які є нині надзвичайно затребуваними.
Людський капітал- 2025. Світ. Україна. Кіровоградщина.
Про що свідчать індекси людського розвитку?
Людський капітал, а саме висококваліфіковані кадри – основа розвитку і процвітання будь якої країни – факт загальновідомий. Втім, Україні поки що не вдається зберегти і навіть примножити цей найдорожчий скарб, констатували спікери у рамках конференції і оперували світовим досвідом. А він переконує, що лише ті країни мають гарні можливості для економічного розвитку і процвітання, де особливу увагу держава приділяє людському капіталу. А саме інвестує в здоров’я нації, освіту і самоосвіту громадян. Та якщо цього не відбувається, суспільство деградує. Якщо говорити про Україну, то маємо тенденції, що спонукають до серйозних наукових роздумів і практичних підходів до розв’язання фактично наявної гуманітарної кризи. Найперша, що непокоїть, це зменшення населення, говорить Марина Семикіна, завідувач кафедри економіки та підприємництва центральноукраїнського авіаційного університету, доктор економічних наук, професор. За її словами, начебто маємо загальноєвропейську тенденцію, але в нас населення зменшується втричі швидше, ніж в Європі. За оптимістичними прогнозами фахівців, до 2050 року чисельність постійного населення України може скоротитися до 36 мільйонів осіб. За песимістичними – до 26 млн. осіб. При цьому люди пенсійного віку складатимуть майже 32 відсотки. Це, у свою чергу, лише поглиблюватиме проблему наявності трудових ресурсів і, відповідно, наповнення Пенсійного фонду України та утримання соціальної і бюджетної сфери. Якщо говорити про Кіровоградщину, то населення в нашому регіоні скорочується набагато швидше, ніж будь- де в Україні. Причина цього - значно більша смертність та вдвічі менший відсоток народжуваності. За останні 16 років населення області зменшилося майже на 200 тисяч осіб. Щорічно ці втрати складають приблизно 12 тисяч осіб. За такої тенденції до 2025 року населення Кіровоградщини зменшиться ще на 68 тисяч людей і складе 898 тисяч осіб.
Якщо говорити про тривалість життя у нашому регіоні, то чоловіки в середньому живуть 65 років, жінки – 76 років. Причина цього теж лежить на поверхні. Передусім, це низький соціально – економічний розвиток в цілому в країні і недостатня та несвоєчасна медична допомога, зокрема, на Кіровоградщині. Поки що за загальним індексом регіонального людського розвитку (оцінюється рівень заробітних плат, купівельна спроможність населення, ринок праці, якість і доступність медичного обслуговування) Кіровоградщина посідає в Україні останнє – 22 місце. Це, власне, і є основним чинником міграції населення в межах країни та за кордон, на який зорієнтовані практично всі кадрові агентства, що працюють в Україні, резюмувала Марина Семикіна.
Минуле і майбутнє
Фахівці поки що не дають оптимістичних прогнозів. Кризові тенденції в Україні, а значить і на Кіровоградщині, будуть лише поглиблюватися. Все це вказує на те, що в недалекому майбутньому освітянам і роботодавцям доведеться працювати з меншою кількістю людського капіталу. А про якість його навіть і не йдеться, уточнює науковець. Цікаво виглядають цифри з точки зору історичної довідки. Починаючи з 1939 року, коли були встановлені адміністративні межі Кіровоградської області, кількість працездатного населення суттєво скоротилася і досягла критичної межі фактично за роки ринкової економіки, тобто в часи незалежності України. Пов’язано це з непомірним зниженням оплати праці, відсутністю достатнього соціального захисту материнства і дитинства, малозабезпечених сімей, пенсіонерів, зростаючого безробіття та демографічної кризи. До цього додаються нездоровий спосіб життя, та згубні звички, що притаманні, як правило, чоловікам працездатного віку. Йдеться про алкоголізм, наркоманію і пов’язані з цим набуті хвороби. Спостерігається така картина особливо в останні десятиліття. Як наслідок, саме в цей період відбувається стрімке зниження народжуваності через значне зубожіння населення, зростання зареєстрованого і незареєстрованого безробіття, поширення злочинності, вкрай низького пенсійного забезпечення, яке, на жаль, буде лише погіршуватися в умовах зростання цін і тарифів.
У підсумку, свої прогнози дають демографи: в Україні стало неможливим просте відтворення населення. Вирішити цю проблему можливо за рахунок мігрантів. Науковці рекомендують, зокрема, залучати до навчання більшу кількість студентів – іноземців. Але, на які саме спеціальності? Над цим питанням має ґрунтовно працювати вища школа, враховуючи серйозні наслідки глобалізації і переорієнтації світових економік у бік ІТ – технологій. Думати слід і над тим, хто навчить наших викладачів новим спеціальностям, щоб вони, у свою чергу, почали навчати сучасну молодь, яка, безумовно, вибиратиме сучасні професії. Серед майбутніх професій науковці називають, наприклад, такі: космічні пілоти, хірурги зі збільшення пам’яті, радники з генетичних підборів подружніх пар, юристи віртуальності, провайдери хаосу або корпоративні руйнівники.
До чого нам готуватися? Що пропонують науковці?
Враховуючи те, що глобальний світ стрімко розвивається і не в останню чергу завдяки технологіям, що пов’язані з використанням штучного інтелекту, зайнятість населення у реальному секторі економіки буде стрімко зменшуватися. Ці світові тенденції неодмінно зачеплять Україну. Тому вже сьогодні маємо розуміти, які кроки слід робити, щоб послабити негативний вплив цих глобальних процесів.
Передусім науковці радять переорієнтовувати виробництва, щоб була можливість залучати кадровий потенціал людей похилого віку. Одночасно для підтримки продуктивності праці людей пенсійного віку необхідно буде подбати про забезпечення різноманітних соціальних послуг – створення центрів геріатричної (медико - соціальної) допомоги літнім людям. Це надзвичайно важливий аспект подальшого розвитку нашого регіону, наголошують науковці, без реалізації якого на нас чекає в області масштабна гуманітарна катастрофа. А тим більше, нам не обійтися без агресивної протекціоністської політики. Інакше регіону й надалі загрожуватимуть кількісні і якісні втрати людського капіталу за рахунок відтоку освіченої молоді у регіони і країни з більш привабливими умовами праці. Вже у найближчі три – п’ять років нас очікує серйозна кадрова криза.
Майбутнє за ІТ – технологіями
- Якщо ми не створимо для нашої молоді експериментальні майданчики, де можна відточувати свої знання і навички в ІТ – технологіях, ми і надалі втрачатимемо найкращий генофонд нації, переконаний начальник Кіровоградської льотної академії Національного авіаційного університету Сергій Неділько.
За його словами, ці руйнівні для нашої країни тенденції вони відчувають щороку, коли приймають до свого навчального закладу абітурієнтів. Щороку їхня кількість і якість лише зменшується. Хоча й планувати майбутнє сьогодні надзвичайно складно, говорить він. Бо світ увійшов у надзвичайно динамічну фазу розвитку, яка ще в історії людства не спостерігалася. Світ змінюється щодня і щохвилини. Цей бурхливий етап розвитку людської цивілізації вже отримав назву - Четверта індустріальна революція. Він пов’язаний з використанням сучасних технологій та інноваційного розвитку. За своєю ефективністю інновації сьогодні посідають перше місце. І саме в цій сфері або завдяки їй фахівці можуть заробляти великі гроші і ставати мільярдерами.
Що може непокоїти в цих умовах традиційні економіки світу. Найперше – це скорочення ринку праці. А все тому, що людині вже доводиться конкурувати з роботами. Прогнозується, що до 2025 року в Європі буде замінено роботами 7 млн. робочого населення, а в період до 2040 року у світі будуть замінені роботами 2 мільярда робочих місць. Робочі місця створюватимуться в нових економічних реаліях і пов’язані будуть з розробкою автономних роботів, комплексною інтеграцією промисловості, хмарними технологіями, обробкою і аналізом великих даних, віртуальною доповненою реальністю, кібергбезпекою. Вже сьогодні Європа не шкодує інвестицій на ці вектори економіки і вони будуть лише зростати. Щоправда, прийдуть гроші не в Україну.
Тому ситуацію в цій галузі слід кардинально змінювати. А саме - створювати умови для креативних, розумних і талановитих юних науковців. Сьогодні в Україні працює приблизно 100 тисяч ІТ – фахівців, і це надзвичайно мало, говорить Сергій Неділько. За його словами, їх має бути щонайменше вдесятеро більше. Для прикладу, треба рівнятися на Ізраїль - країну, яка колись вважалася аграрною країною, а зараз перебуває в лідерах за розвитком інновацій. А все тому, що свого часу держава взяла курс на підтримку і розвиток освіти і науки. Те ж саме можна сказати і про Естонію, яка нині найбільше у Європі залучає грандів на розвиток і продукування ІТ – технологій.
Даєш СТАРТАП?
Все це вказує на те, що світ сьогодні віддає перевагу не природним копалинам, а передовим технологіям. Інновації рухають світом і вони приносять максимальний прибуток, як країнам, так і конкретним особистостям.
Спікер переконаний, що сьогоднішня освіта має переорієнтовувати своїх студентів на інші методи дослідження існуючої реальності, відмінні від тих, що традиційно є у вищій школі. За його словами, треба переходити на рівень СТАРТАПІВ – що являє собою втілена в життя будь яка інновація - від ідеї до виробництва. У такі проекти глобалізований світ вкладає значні інвестиції. І там де є стартапи, там є бурхливий розвиток. Зокрема, Естонія називається нині – країною стартапів.
Отже, підсумовуючи, слід зазначити, що Україні слід пробудитися від сну і почати працювати на своє майбутнє. Саме працювати, а не стрибати на майданах в очікуванні, що Європа нас врятує. Подобається нам чи ні, але виживає завжди найсильніший. Так було і так буде надалі.
Для довідки лише додам, що конференцію організувала обласна державна адміністрація і до заходу долучилися науковці з дирекції ННЦ «Інститут аграрної економіки» (м. Київ), ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М.І. Долішнього НАН України» (м.Львів), спеціалісти Державної служби зайнятості України та інші.
Також до участі були залучені науковці та студенти Центральноукраїнського національного технічного університету, Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка та Кіровоградської льотної академії Національного авіаційного університету.
І. Балашова.