Побувавши в мальовничому селі Недогарки Олександрійського району, ще раз переконуєшся: попри нинішні негаразди та деякі песимістичні прогнози, не все в нас погано. Адже є у нашому краї справжні патріоти, творці, будівничі та великі подвижники, які самовіддано трудяться на рідній землі, відроджують село, і, незважаючи ні на що, не опускають рук, а навпаки, вірять у сильну, заможну й велику Україну. Вони – свідомі, працелюбні та чуйні, дбайливі й небайдужі господарі. Сіль землі, як говорять про таких людей у народі. Ось таким сільським трударем є і 37-річний механізатор фермерського господарства «Сімфо» Олег Вакуленко, який цьогоріч вперше був занесений на районну Дошку пошани.
Спілкуватися з цим привітним чоловіком дуже приємно. Скільки всього цікавого він розкаже про землю, на якій працює, і якій присвятив 15 років свого життя. Рівно стільки Олег в ФГ «Сімфо», стільки ж - механізатор. Освіту має відповідну. Каже, що Недогарки ніби й село порівняно невелике, а фермерське господарство там не просто працює – розвивається буквально на очах! Наскільки це можливо, то і нові технології запроваджує. І відбувається це завдяки шанованому та умілому керівнику – Олександру Олійнику, який не вміє зупинятися на досягнутому та й не збирається, бо завжди готовий розвиватися й повчитися.
Повноправною складовою діяльності цього господарства, зі слів Олега Васильовича, давно є забезпечення пристойних заробітних плат і соціальних умов для всіх працівників. Напевно, у такий спосіб і затримуються люди на селі, без котрих будь-яка програма, техніка чи наукові рекомендації залишаться фактично безадресними, позбавленими перспектив практичного впровадження. І мій сьогоднішній герой виконує на господарстві ряд комплексних завдань. Весною – це посівна, потім підготовка до жнив, далі – жнива і осіння оранка. Часу, щоб особливо розслабитись, фактично немає.
«Наприкінці червня, наприклад, ми починаємо жнивувати озимий ячмінь, ріпак, пшеницю, а потім жнивуємо ті ж самі ярі культури. Восени збираємо соняшник та кукурудзу. Жнива – це найгарячіша пора, тож нам доводиться працювати в посиленому режимі. І це вдається, дякуючи новітній техніці. Ми жнивуємо на американському «Кейсі». Я, приміром, на пару з моїм товаришем Олексієм Філімоновим», - наголошує Олег.
Слухаючи розповідь хлібороба, здається, що на таких людях, як він, земля тримається. Вправний, досвідчений механізатор, порядна людина і гарний сім’янин, людина, яка завжди бере активну участь у всіх громадських заходах села Недогарки. Тільки позитивні відгуки можна почути про Олега Вакуленка від сільського голови Віктора Демидчика та й інших його односельців.
А що також цікаво, особливу любов до землі і сільського господарства від мого героя успадкував і його старший син Руслан, який наразі навчається у кіровоградському вузі на агронома. Інші двоє дітей з майбутніми професіями ще не визначились. Донька Яна закінчує 11-й клас Недогарської школи, а син Дмитро – дев’ятий. Любов до землі дітям також успішно прививає і господиня й берегиня цієї сім’ї Анна, хоча напряму з цією професією не пов’язана, бо працює в школі техпрацівницею.
Додам, що завершуючи нашу розмову. Олег відзначив: не тільки родина в нього дружня та згуртована, а й весь колектив на ФГ «Сімфо». Всі один одного добре знають, поважають і допомагають, а ще дякують вмілому керівнику і управлінцю господарством.
Н. Тимофєєва.