25 лютого ми писали про цікавий проект, ініційований волонтеркою Корпусу Миру із США Алессандрією Хайнес і реалізований на базі Протопопівської школи – «Журналістський клуб». Тоді відбулося перше, ознайомче засідання. І ось минулого вівторка учні, які мають інтерес до журналістської професії, знову зібралися разом. Цього разу український партнер волонтера, заступник директора школи Інна Циганкова та педагог – організатор Марина Кулішкіна разом із Алессандрією (на фото) запланували для них не лише теоретичні, а й практичні заняття.
Нагадаю, що працює клуб у тісній взаємодії із Олександрійською територіальною спілкою журналістів. Тож чергова зустріч проходила за участю члена спілки, кореспондента газети «Вільне слово» Івана Мельника та автора цих рядків.
Першочергово на зібранні надали можливість Івану Григоровичу поділитися думками про журналістику взагалі, про її жанри, специфіку діяльності. А далі перейшли до навчально – практичної частини із застосуванням слайдів. Мова йшла про те, як створюються новини, з яких джерел черпається інформація. Зупинилися і на найважливіших структурних елементах журналістського тексту. Діти зацікавлено працювали у групах, спільно із журналістами, відповідали на письмові завдання. Як підсумок почутого і побаченого – спроба самим написати статтю – новину. Саме вона і буде першою роботою для майбутньої шкільної газети.
До наступного засідання юні журналісти готуватимуть свої творчі доробки та визначатимуться, ким би вони хотіли бути у шкільній редакції – редактором, кореспондентом чи коректором. А ми й надалі будемо розповідати вам про перші кроки юнкорів та друкуватимемо їхні вдалі роботи.
З двадцятирічного досвіду у районному часописі можу сказати однозначно, що робота журналіста – складна, але водночас цікава, бо відкриває нові можливості та змушує постійно відшліфовувати майстерність власних матеріалів. Це – нелегкий шлях, але він приносить велику винагороду тому, хто обирає його в житті, – шанс бути почутим! Маю велику надію, що наші перші ластівчата із Протопопівки, опановуючи ази журналістики, навчаться висловлювати свої думки, досліджувати, відкривати нове і в цьому знаходити радість.
Засідання подібного плану є дуже цікавими й повчальними, вони зближують творчих учнів, дають можливість поділитися своїми ідеями, продемонструвати свої здібності й поспілкуватися за чашечкою чаю із солодощами, адже саме цього інколи так не вистачає сучасним дітям.
О. СТОРЧОВА.