Далі керівник управління прозвітував про стан роботи Держпродспоживслужби району у 2016 році. Зокрема він повідомив, що це був рік доволі складний – рік реформування, він триває і надалі, що, певним чином, ускладнює роботу. «Але минулий рік ще був для нас роком випробувань на витривалість і професіоналізм, коли 15 березня вперше в історії Кіровоградщини у нашому селі Войнівка було виявлено випадок африканської чуми свиней, - зазначив Станіслав Васильович. - За що братися, з чого розпочинати – запитань було більше, ніж відповідей. Але нам вдалося за 44 доби провести значну роботу і спільними зусиллями ліквідувати хворобу. Тоді нам було дуже – дуже важко. А сьогодні, коли в області зареєстровано уже вісім випадків АЧС, нам телефонують, щоб поділилися досвідом, і ми це робимо. Але хотів би звернутися до усіх працівників ветеринарної медицини з проханням і надалі проводити роз’яснювальну роботу з власниками тварин, фермерами, мисливцями, перевізниками і пересічними громадянами про загрозу чуми та заходи біобезпеки. Бо саме люди, птахи, домашні та дикі тварини, гризуни можуть бути механічними переносниками страшного вірусу, проти якого за 100 років вченим так і не вдалося винайти методи профілактики та лікування. Ускладнюється ситуація ще й тим, що вірус постійно мутує, тож виявити його без спеціальної експертизи вкрай важко. У той же час, економічні збитки, заподіяні захворюванням, надзвичайно великі. За кілька діб вірус здатен знищити тисячі голів свиней. Якщо захворювання потрапляє у господарство або у населений пункт, вихід один – вибивати та спалювати все поголів’я. Тому жителі району повинні зрозуміти, що незнання, як діяти при підозрі захворювання у тварини або ж приховування даної інформації може призвести до вкрай важких наслідків не лише для регіону, але й для всієї країни, адже на боротьбу з чумою потрібні десятки мільйонів гривень. Людям також треба донести, що вірус доволі легко передається при контакті здорових тварин із хворими, розповсюджується через м‘ясо та м‘ясопродукти, всі продукти забою, корм і навіть транспорт. Тож купувати сире м’ясо та тваринну сировину невідомого походження, готові харчові продукти із м‘яса свинини, згодовувати свиней відходами тваринництва, а також купувати живих тварин у місцях стихійної торгівлі категорично заборонено! Не менш важливо знати, що при температурі 5 градусів вірус залишається життєздатним до семи років. У трупах свиней вірус зберігається до десяти тижнів, у м’ясі від хворих тварин - 155 днів, копченій шинці - до 5 міс., у гною - до 3 міс. Вірус стійкий до висушування та гниття; до таких дезінфікуючих засобів, як формалін і луги, але чутливий до кислот і окислювачів — хлораміну, хлорного вапна і т.і. Відповідно треба бути дуже обережними при утриманні свинопоголів’я, особливо у приватних господарствах. Запобігти лиху допоможе чітка взаємодія лікарів ветеринарної медицини з населенням; усвідомлення загрози власниками тварин, персоналом свиногосподарств і населенням; вакцинування тварин від класичної чуми свиней».
Далі доповідач зазначив, що епізоотична ситуація в районі стабільна, контрольована, благополучна щодо інфекційних та інвазійних захворювань, таких як: сибірка, туберкульоз, лейкоз, сказ. За цим благополуччям стоїть копітка робота ветеринарних працівників, які проводять дослідження на лейкоз, туберкульоз корів, вакцинацію собак та котів проти сказу. У ході детального розгляду кожного з напрямків роботи, Станіслав Васильович назвав кращі і слабкіші ланки, закликав ветпрацівників якомога прискіпливіше виконувати роботу з досліджень, вакцинування, паспортизації, лікувальної справи. Адже від їхньої роботи залежить добробут і безпека не лише тварин, а й людей.
Далі про виконання протиепізоотичних заходів в районі за 2016 рік говорила головний спеціаліст відділу Валентина Васілова, про підсумки роботи та проведення ветеринарного обслуговування державними установами – начальник районної державної лікарні ветмедицини Олена Дробот. З підсумковим аналізом роботи з бухгалтерського обліку виступила головний бухгалтер Олена Лавріненко, роботу серологічного відділу районної лабораторії ветмедицини – лікар – серолог Лілія Таран, роботу хіміко-токсикологічного відділу – лікар – хімік – токсиколог Ольга Бондаренко.
Після виступів фахівців перейшли до найбільш хвилюючого моменту – оголошення переможців за підсумками минулорічної роботи. Приємну місію нагородження виконали Станіслав Лум’яник та Олександр Лисенко. Кращою з кращих визначено Червонокам’янську дільницю ветмедицини, яку очолює Світлана Шпурик, друге місце за Косівським пунктом ветмедицини на чолі з Мариною Яценко, на третьому місці – Звенигородська дільниця під керівництвом Наталії Олійник. На приємній ноті, з фотографуванням переможців (на фото), закінчилася підсумкова нарада.
О. СТОРЧОВА.