З гідними показниками готуються зустріти своє професійне свято працівники ТОВ «Колос», серед яких також Віта Самусенко, Тамара Варга, Наталя Подпур, Максим Буйлов та багато інших, з якими ми познайомились під час перебування у господарстві і хочемо про них сьогодні розповісти.
Молоко починається на фермі
Щоб скуштувати молочний продукт і оцінити його справжній смак, потрібна мить. Але щоб його виготовити й доставити споживачеві, потрібна щоденна наполеглива й копітка праця, яка починається на фермі і в полі.
На молочнотоварному виробництві ТОВ «Колос», що працює під керівництвом Олександра Замкового і розташоване в селі Косівка, вже давно взяли курс на підвищення ефективності виробництва та якості сировини. З одного боку, нині це єдиний спосіб зберегти молочний бізнес, з другого — потрібно підтримувати високу репутацію кінцевого продукту. Про це, зокрема, розповідає завідуюча фермою ТОВ «Колос» Тамара Варга.
Сьогодні під її безпосередньою опікою знаходиться 350 тварин: корови, нетелі та молодняк. І при цьому всю ферму обслуговує семеро доярок і стільки ж тваринників, оператор машинного доїння, зоотехнік, ветлікар та ін. Колектив досить молодий і злагоджений.
За планом одна доярка обслуговує 30 корів. Процес доїння займає в середньому півтори години. Потім зібране молоко відправляють з підприємства на переробку - до Баштанського сирзаводу (продукт, до речі, має високу жирність, що складає 3,5%).
Хоча, за словами Тамари Варги, колись при господарстві був і свій молокопереробний цех. Але утримувати його нині нерентабельно. Однак молоко сьогодні користується попитом як на кіровоградських, світловодських та кременчуцьких молокозаводах, які в різні періоди співпрацювали і тепер співпрацюють з підприємством. Та й за десять місяців поголів’я, для прикладу, дає більше чотирьох тисяч літрів молока.
До всього ж, саме господарство повністю забезпечує своїх тварин всім необхідним. За літо для їхньої відгодівлі заготовляють необхідну кількість комбікормів, сіна та соломи. Дякуючи такому злагодженому підходу до розвитку тваринницької галузі, утримуються тут прекрасні ситі корівки голштинської породи. Зозулі, Якутки, Івушки, Марфи та Галки - як їх називають доярки. І жодна корівка в «Колосі», за показниками доїння, напевно, нічим не поступається своїм колегам з інших провідних господарств.
Тим більше, що до кожної тварини тут індивідуальний підхід. Та й ферма в своїй роботі завжди використовує лише новітні технології, сучасне устаткування і якісні матеріали. І досягає високого рівня надоїв та створює стадо з племінних корів молочних порід. Включає увесь цикл, починаючи від передових методів утримання й годування худоби, до сучасних технологій утилізації відходів.
Свинарі діляться досвідом
Свинарство - галузь досить складна. Тому фахівці й наголошують, що кожного дня їм доводиться працювати з живими тваринами, яким потрібен чи не щохвилинний догляд. Тут варто враховувати все - і температурний режим, і умови утримування, і якісну годівлю... І ще багато-багато всіляких «і» та «але», кожне з яких може виявитися головним.
Збагнути ці нюанси нам вдалося побувавши також і на свинофермі ТОВ «Колос». На території − ні бруду, ні характерного запаху. Стерильність приміщень і комфортне утримання тварин тримає під особистим контролем завідуюча Наталя Подпур. Приємна і говірка жінка, що повсякчас переймається турботами галузі і ділиться з нами його особливостями.
«До тварин потрібно ставитися з любов'ю», − упевнена завідувачка. Їхній комфорт − запорука вдалого розвитку господарства: гарний приплід, якісне і смачне м'ясо.
У «Колосі» кожна свиноматка приносить 22-30 поросят на рік, тоді як в середньому по галузі − 20. Але однієї любові до тварин мало. «Колос» застосовує технології, які показали свою ефективність в українському свинарстві.
Процес вирощування однієї товарної свині в середньому займає 6 місяців.
Це нелегка праця, впевнена завферми. І погано окуповується. Бо свинарство в промислових масштабах тут ніхто не освоює. М’ясо використовується переважно на потреби самого господарства, інколи реалізується на кіровоградську «Ятрань», Світловодський «ВКіК», Кременчуцький, Полтавський та Дніпродзержинський м’ясокомбінати.
Собівартість свинини залежить від умов утримання тварин і якості збалансованого харчування. Усе поголів'я, а це більше 350 тварин, у тому числі й свиноматки, ремонтні свинки, маленькі поросята, обслуговують п’ять свинарок і троє техпрацівників, один ветлікар та технік штучного запліднення.
Тут створені всі умови для замкнутого циклу: від розведення до відгодівлі поросят.
Звісно, праця свинарок, як і доярок – нелегка і непроста. Та за свій повсякденний труд вони отримують цілком гідні заробітки - в розмірі 6-7 тис. грн. на місяць, з урахуванням шкідливих умов праці. Колектив на обох фермах молодий, злагоджений і забезпечений всім необхідним – спецодягом, реманентом і гарячими обідами. Тож напередодні їхнього професійного свята бажаємо нашим героям і не тільки, гідних умов праці і всіляких життєвих гараздів та позитивних змін. Здоров’я, добра і мирного неба над головою.
Н. ЛУЦЕНКО.
